Унікальна по правовому нігілізму ситуація виникла в правоохоронній сфері України. Саботаж, неявка прокурорів і слідчих на судові засідання, зрив засідань без поважних причин, засідань, від яких залежать багато людських доль… Чим викликана ця нездорова практика? Дефіцитом кадрів, процесом переатестації в прокуратурі або це – цинічний метод тиску на підсудних за певними замовленнями?
Днями працівники підприємства «Головинський граніт» (Житомирщина) та науково-дослідної державної установи Інститут ґрунтів України звернулися до керівництва Генпрокуратури з проханням звернути увагу на справу гендиректора інституту Ігоря Яцука. Вони переконані: їх керівника кинули за ґрати за сфабрикованим звинуваченням з метою дискредитації та рейдерського віджиму підприємства, кінцевим бенефіціаром якого він є.
Вони звернулися до першого заступника Генпрокурора Віталія Касько, закцентувавши увагу на те, що Яцуку, котрий знаходиться в СІЗО з вересня цього року, не дають можливості боротися за свої права, відстоювати ділову репутацію, оскільки всі його апеляції залишаються без розгляду.
Прокурори їх просто ігнорують. На сьогоднішній день адвокати Яцука зафіксували вже 13-ту неявку працівників Управління процесуального нагляду Генпрокуратури в Апеляційний суд.
Віталій Касько пообіцяв розібратися і забезпечити явку процесуальних керівників та прокурорів, але і після цього звернення, на засідання, що було призначено на 27 листопада, прокурори в суд не з’явилися.
«Цього разу до суду надійшов лист від начальника одного з управлінь ГПУ Романа Лукашевича, де він написав, що в зв’язку з реформою Генпрокуратури неможливо створити групу прокурорів для забезпечення процесуального керівництва цього кримінального провадження, тож неможливо відправити прокурора у судове засідання, – розповідає адвокат Яцука Олексій Душин. – Тож, людина знаходиться під вартою, апеляційні скарги не розглядаються. Але якщо на апеляційні засідання прокурори й слідчі не з’являються, на процеси продовження строків тримання вони приходять: знаходять і обізнаних представників, і час».
Керівник прокурорської групи, що займається справою Яцука, одного разу з`явився на засідання в листопаді, щоб заявити… самовідвід з етичних міркувань. Виявляється, її син навчався в одному класі з сином Ігоря Яцука, вони разом святкували випускний, і ці особисті обставини нібито призводять до конфлікту інтересів. Показово, що прокурор усвідомив цей конфлікт після 3-х місяців вивчення обставин справи Яцука.
Отже, 3 місяці – директор Інституту ґрунтів перебуває в слідчому ізоляторі, позбавлений права на оскарження прокурорських рішень, а в цей час, за даними, які надходять з підприємства, бенефіціаром якого він є, повним ходом йде розпродаж майна.
До складу ж «Головінського кар’єра» входять 57 будівель та споруд, 165 машин і верстатів, 22 транспортних засоби, два тепловози та інше майно. В цій справі все обертається навколо гранітного кар’єру, який знаходиться в Черняхівському районі Житомирської області. Цей кар’єр – один із найважливіших об’єктів у видобувній галузі, унікального граніт використовується у будівництві, оздобленні, в тому числі культурних пам’яток.
Боротьба за підприємство тривала роками та ввійшла у гостру фазу в 2017 році. Коли Фонд держмайна України прийняв рішення про повернення гранітного кар’єру в користування державного підприємства, а Верховний суд – про незаконність такої передачі. Закінчилися «юридичні змагання» тим, що у травні цього року Фонд держмайна виставив видобувне та обробне підприємство на аукціон, а покупці звернулися до Ігоря Яцука з пропозицією викупити його корпоративну частку.
Він назвав ціну. Потенційні покупці вирішили, що це дорого. І… звернулися до правоохоронних органів з заявою про те, що Ігор Яцук запропонував занадто високу ціну, а значить – «він шахрай, який хоче заволодіти чужими коштами».
Але ж ми давно живемо у світі ринкових відношень, де кожен назначає свою ціну на свою власність, своє майно. Тут, як з продажом квартири: той, кому ця ціна не по кишені, просто відмовляється від придбання нерухомості. Важко зрозуміти, в чому полягає важкість «злочину», у результаті якого нікому не заподіяно ніякої шкоди, не заподіяно жодних збитків – ані моральних, ані матеріальних.
Але кримінальне впровадження відкривається, й Ігоря Яцука упаковують у СІЗО.
Ще важче зрозуміти обирання найсуворішого заходу затримання з призначенням застави спочатку в розмірі 9,6 млн грн, потім її розмір було знижено до 7,5 млн.
На одному з судових засідань нам вдалося взяти бліц-інтерв’ю у Ігоря Яцука в режимі відеоконференції, він знаходився в стінах судового ізолятору. Ось його погляд на цю справу:
«Слідство займається звичайним рейдерством. Я повністю не згоден з підозрою.
В матеріалах справи немає ніяких доказів, що мною скоєний злочин. Я мав повне право продавати корпоративні права підприємства, які купив ще 12 років тому.
Підкреслю: покази так званого потерпілого в заяві датовані 8 липня, відповідно до неї була порушена кримінальна справа, але в цих показах описуються події, які відбувалися 25 липня. Тобто заява була зареєстрована заднім числом. І такі фабрикації – по всіх пунктах досудового розслідування.
В нас є докази, що заявник не мав права представляти інтереси товариства «Головинський камінь». Він не був директором, навіть там не працював. А його визнано потерпілим як фізичну особу, хоча мова йшла про нанесення шкоди підприємству.
Все це створено для того, щоб ізолювати мене, як беніфіціара підприємства, й за цей період , поки мене утримають під вартою, продати обладнання, фактично ліквідувати підприємство, яке в свій час було одним з найбільших платників податків у Житомирській області».
Отже, сьогодні в Генпрокуратурі триває процес переатестації працівників ГПУ. Генпрокурор Руслан Рябошапка рапортує про оновлення органу. Але у той же час прокурори виправдовують невиконання своїх прямих функціональних обов’язків, що, мовляв, цьому заважає процес цієї переатестації, співробітники звільняються, групи комплектувати ніким. Чи просто не з`являються до суду без пояснення причин. І схоже, що причиною таких кричущих порушень є не ті перешкоди, на які зазвичай посилаються погані танцюристи, а банальні інтереси «старої гвардії прокурорів», які ще за часів Луценка взяли під контроль сумнівні «ласі справи».
Джерело: Право и Контроль