Пам’ятаєте науково-фантастичну трилогію про подорожі в часі, де змальовано альтернативні реальності маленького американського містечка і декількох проживаючих там сімей – фільм «Назад в майбутнє» (Back to the Future)?
Вчені звикли розглядати простір-час як єдине ціле, але відповідно до теорії австралійського професора Джоан Ваккаро, ці сутності потрібно відокремити, так як щодо них виконуються різні закони. Якщо об’єкт локалізований у просторі, наприклад, книга лежить на столі, це не означатиме його локалізації в конкретний час. Згідно Ваккаро, якби простір-час був єдиним, то об’єкти локалізувалися б одночасно і в часі, і в просторі.
Час завжди рухається з минулого в майбутнє, і завжди тільки в цьому напрямку. Чому так відбувається, залишається загадкою. Найбільш широко поширене пояснення цієї асиметрії криється в другому законі термодинаміки, який говорить, що всі процеси в ізольованій системі прагнуть збільшити міру безладу – ентропію.
А ось згідно квантової теорії часу австралійського професора Джоан Ваккаро, ентропія – це скоріше наслідок плину часу, а не першопричина. Для опису цієї концепції фізик любить проводити аналогію з деревом, що розгойдується на вітрі: може здаватися, що це листя (ентропія) розгойдує дерево, але насправді рух листя є наслідком руху дерева під дією вітру. Функцію вітру в новій теорії виконує порушення симетрії щодо звернення часу (T-симетрії).
Звичайно, це суперечить законам руху і збереження маси. Але, як припускає Ваккаро, порушення T-симетрії унеможливлюють локалізацію матерії в часі. Через порушення звернення щодо часу об’єкти не з’являються і не зникають випадковим чином, а існують безперервно. Квантова теорія часу Ваккаро – це досить серйозний відхід від загальноприйнятої фізики, і сама авторка визнає, що її точка зору спірна і цілком може бути помилковою.
За матеріалами Популярна механіка