Спочатку про добре. Україна – не дивлячись на політичні та економічні катаклізми останніх десятиліть, завжди залишалася туристично-привабливою країною. Гори і середньовічні замки Закарпаття, королівський Львів з його неповторною архітектурою, мальовнича Одеса, Київ з його багатою історією завжди притягували зарубіжних гостей. А гості, які охоче витрачають на відпочинок і подорожі значні суми грошей – це дохід в бюджет країни.
Туризм давно є одним із драйверів світової економіки. Число подорожуючих перевалило за 1 млрд осіб на рік, до 2030 року воно наблизиться до 2 млрд.
За даними Всесвітньої ради з туризму і подорожей, внесок галузі у світовій ВВП наближається до 10%. Вона обганяє, наприклад, хімічну промисловість (8,6%) і автопром (7%). Крім прямих витрат туристів на проживання та транспорт стимулюються багато галузей від торгівлі до сільського господарства. Кожне 11-е робоче місце на планеті прямо або побічно залежить від туризму. Його частка в світовому експорті становить 5,4%, а в експорті послуг досягає 30%.
Найпопулярнішим для туристів регіоном є Європа – більше 50% турпотоку і більше 40% всіх доходів від туризму. Регіон виграє за рахунок багатої культурної спадщини, відмінною інфраструктури і сервісу. Однак в нинішньому році COVID-19 в буквальному сенсі обвалив туристичний ринок, що несе серйозну загрозу і українській економіці в цілому. Навіть з урахуванням відсутності міжнародного авіасполучення влітку, бізнес не може розраховувати на надприбутки від перетікання на український ринок туристів, які залишилися без Хургади і Анталії. Фахівці галузі пояснюють, що прямого перетікання туристів забезпечити неможливо. «Ми вже втратили половину року, відкриття громадського транспорту для переміщень між регіонами очікується тільки з липня і, крім цього, існують невтішні прогнози другого спалаху епідемії в листопаді-грудні» – пояснив Голова Асоціації індустрії гостинності України (АІГУ) Олександр Лієв. На думку Лієва на зниження обсягу турпоїздок як по Україні, так і за кордоном ( “навіть якби виїжджати з країни дозволили з серпня, попит на поїздки не був би високим”, – вважає Лієв), головне негативний вплив матиме низька платоспроможність населення після вимушеної безробіття під час карантину. А отже, не зможуть забезпечити себе роботою все, хто пов’язаний зі сферою обслуговування: транспортники, персонал санаторіїв, готелів, кафе, ресторанів, виробники сувенірної продукції, екскурсоводи. Чи не буде гостей фестивалів, виставок, форумів – тому що масові заходи залишаються під забороною.