Лише 10 хвилин щодня: дослідники виявили просту практику, що допомагає зберегти мозок у доброму стані з роками.
Найважливіше - виконувати це з радістю, а не під тиском.
На певному рівні всі знають, що читання корисне для мозку, але багаторічні дослідження дали змогу краще розуміти, у чому саме полягає ця користь, пише EatingWell.
Науковці з Кембриджського університету та організації "Читальна зала Королеви" нещодавно об'єднали дані опитувань, довготривалих досліджень здоров'я та досліджень із візуалізацією мозку, щоб з'ясувати, що відбувається з нашим мозком, коли ми читаємо заради задоволення.
Дослідження, опубліковане в журналі Psychological Medicine, виявило вражаючі позитивні ефекти читання для задоволення. Згідно з результатами, вибір читання вільного часу, який не пов'язаний з роботою чи навчанням, може суттєво знизити рівень стресу, покращити настрій, укріпити соціальні зв’язки та зменшити ймовірність зниження когнітивних функцій у майбутньому.
"Найбільш яскраві результати були зафіксовані під час тривалого спостереження за дорослими, яке тривало роками, а не тижнями. У дослідженні, в якому взяли участь більше 5400 cognitively healthy individuals старше 55 років, було виявлено, що ті, хто регулярно займався читанням, мали значно нижчу ймовірність розвитку когнітивних розладів протягом п'яти років спостереження", - зазначено в статті.
Аналогічне дослідження, що охоплювало дорослих осіб старше 65 років, виявило, що ті, хто регулярно читає, мають меншу ймовірність розвитку хвороби Альцгеймера протягом чотирьох з половиною років.
Ще одне дослідження, що вийшло у The New England Journal of Medicine, було проведене серед людей віком від 75 років. Воно виявило на 35% нижчий ризик розвитку деменції у тих, хто регулярно читав, протягом п'яти років спостереження. Зокрема, це дослідження показало, що деменція розвинулася у чотирьох із 20 людей, які часто читали, порівняно з дев'ятьма із 20 людей, які читали рідко.
Найбільше привертає увагу те, що цей захисний ефект зберігався незалежно від рівня освіти, зазначили у статті. В одному 14-річному дослідженні за участю майже 2000 дорослих віком понад 64 роки люди, які читали щонайменше раз на тиждень, демонстрували повільніші темпи погіршення когнітивних функцій незалежно від того, скільки формальної освіти вони здобули. Дослідники вважають, що це потенційно може частково компенсувати когнітивні недоліки, пов'язані з нижчим рівнем освіти.
Дорослі, які регулярно займаються читанням, відзначають зниження рівня стресу. Одне з досліджень показало, що всього шість хвилин, проведених за книжкою, можуть допомогти зменшити стрес. Багато людей вказали, що віддають перевагу читанню в пошуках заспокоєння, ніж зануренню в гарячу ванну.
Близько 75% респондентів у рамках іншого дослідження, що проводилося в межах програми читання, повідомили про позитивний вплив читання на їхнє психічне благополуччя та загальний стан. Більше 40% з них відзначили, що це заняття допомогло їм відчути менше самотності.
Дослідження мозку, проведені за допомогою візуалізації, також підтверджують цей факт на фізіологічному рівні. У дорослих, які протягом життя активно займалися читанням, виявлено більшу товщину тканин у зонах мозку, що відповідають за обробку мовної інформації, як зазначено в публікації.
У одному з досліджень, проведених з використанням нейровізуалізаційних методів, було виявлено, що у дорослих, які активно читають художні твори, спостерігається підвищена активність у мозкових мережах, що відповідають за розуміння точок зору інших людей. Ця навичка відома як соціальне пізнання.
Окрім цього, автори підкреслили, що велика частина проведених досліджень має спостережний характер, тобто вони можуть свідчити про наявність тісного зв'язку між читанням та вказаними перевагами, але не стверджують, що читання є прямою причиною цих ефектів.
Результати опитувань формуються на основі відповідей самих респондентів, і ті, хто активно читає, можуть мати більшу ймовірність брати участь у дослідженнях щодо читання. Це може суттєво вплинути на отримані дані.
Дослідники визнають ці обмеження, водночас зазначаючи, наскільки послідовно одна й та сама закономірність проявляється в дуже різних методах дослідження.
Як застосувати це в реальному житті
Дослідження свідчать, що навіть невеликі, але систематичні звички читання — наприклад, всього кілька хвилин щодня або одна книга на тиждень — можуть призвести до значних поліпшень у рівні стресу та загальному стані мозку з часом.
"Якщо ви прагнете знизити рівень стресу, корисно мати під рукою книгу в ті моменти, коли зазвичай берете телефон: наприклад, під час поїздок, на обідній перерві або за 10 хвилин до сну", - зазначають експерти у статті.
Якщо ви турбуєтеся про своє когнітивне здоров'я в довгостроковій перспективі, здається, що важливішою є регулярність, аніж кількість прочитаного матеріалу. Навіть невелике читання, наприклад, журналів або художніх творів, виявилось пов'язаним з позитивними наслідками у цьому дослідженні. Тому не варто змушувати себе завершувати книги, які вам не до вподоби, як зазначено в статті.
"Зокрема, для літніх людей участь у групових читаннях або книжкових клубах може відкрити нові можливості, які не забезпечує індивідуальне читання. Аналіз декількох досліджень, присвячених спільному читанню серед людей похилого віку, засвідчив, що така діяльність позитивно впливала на їхнє самопочуття, зменшуючи відчуття самотності та соціальної ізоляції", - підкреслили автори.
І хоча це дослідження було зосереджене на дорослих, варто знати, що в тій самій редакційній статті було виявлено: ранні звички читання в дитинстві пов'язані з тривалими перевагами для розвитку мозку та психічного здоров'я, які зберігаються аж до підліткового віку.
Раніше УНІАН писав про продукт, що захищає мозок із віком. Зазначалося, що такими властивостями володіють горіхи. Науковці виявили, що серед учасників, які не переносили інсульт, ті, хто їв більше горіхів, отримували вищі результати в тестах на загальні розумові здібності і пам'ять. Це спостерігалося навіть після того, як дослідники врахували вік, рівень освіти, куріння, фізичні вправи та якість харчування. Зв'язок був ще сильнішим серед людей, які дотримувалися менш якісного раціону, а також серед тих, хто займався фізичною активністю найменше.
Можливо, вас зацікавлять і інші новини: