Європа може зіткнутися з екстремально низькими температурами і бурями: дослідники виявили насторожливий сигнал у водах океану.

Загадкова льодова аномалія в Атлантичному океані може змінити кліматичний ландшафт континенту.

У серці Північної Атлантики, на південь від Гренландії, температура води виявляється значно нижчою, ніж очікувалося. Цю зону вчені назвали "холодною плямою", і деякі з них вважають, що вона може бути ознакою суттєвих змін в океанських течіях, що впливають на клімат в усьому регіоні. Про це повідомляє The Telegraph.

Згідно з інформацією з видання, в Атлантичному океані функціонує потужна система течій, відома під назвою Атлантична меридіональна перекидна циркуляція (або AMOC). Ця система переміщує теплу воду з тропічних широт на північ, що сприяє обігріву Європи.

Завдяки цьому природному механізму Лондон може похвалитися набагато м'якшими зимами в порівнянні з канадською Оттавою, незважаючи на те, що британська столиця розташована приблизно на 675 кілометрів північніше. Ця ж система також захищає Ісландію та скандинавські країни від суворих морозів, що приходять із Сибіру.

Двигун океанських течій знаходиться на північних просторах Атлантики: тут холодна солона вода занурюється на дно, "витягуючи" за собою теплі води з південних широт. Однак через глобальне потепління Гренландія починає танути, що призводить до збільшення кількості опадів і надходження свіжої води в океан. Оскільки ця вода має меншу щільність, вона не занурюється так швидко, внаслідок чого циркуляція водних мас ослаблюється.

Згідно з інформацією з видання, в цій ситуації утворюється замкнене коло: менш інтенсивний потік приносить на північ менше солі, в результаті вода стає ще пріснішою, і система зазнає ще більшого уповільнення.

Як у фільмі

Багато хто, згадуючи про такий розвиток подій, може провести паралелі з катастрофічним фільмом "Післязавтра", випущеним у 2004 році, де раптове припинення океанських течій призводить до миттєвого настання льодовикового періоду на Землі. Проте в статті підкреслюється, що немає наукових підтверджень можливості подібних різких і стрімких змін.

Повний колапс AMOC, ймовірно, розтягнувся б на десятиліття і навряд чи стався б раніше кінця цього століття. Але, на думку науковців, окремі частини системи можуть почати давати збій значно раніше.

"Компоненти AMOC можуть почати зазнавати руйнувань ще до досягнення повного колапсу. Цей процес буде супроводжуватися різними збуреннями," - зазначив Лорі Лейборн, науковий співробітник аналітичного центру Chatham House.

Особливий тривогу викликає субполярний круговорот — кругова течія, що розташована на південь від Гренландії і забезпечує підтримку для всієї системи. Дослідження вказують на можливість його ослаблення вже у 2040-х роках, а суттєві зміни можуть відбутися протягом наступних десяти років. Хоча це не призведе до повного замороження Північної Європи, проте може викликати помітне зниження температури взимку та посухи.

"Визначити точний час важко, але я переконаний, що існує значний ризик, що це може статися впродовж наступних 20 років. Це свідчить про необхідність почати планування вже сьогодні," - підкреслила Свінда Фалкена з Утрехтського університету.

Досі залишається невідомим, де саме розташована так звана точка неповернення для цієї течії. Прогнози значно варіюються: від потепління на 1,4 градуса в порівнянні з доіндустріальними показниками (до яких світ щойно наблизився) до 8 градусів. Проте науковці одностайні у прогнозах щодо ослаблення течії. Ще у 2023 році Міжурядова група експертів з питань зміни клімату встановила, що до кінця століття ймовірність її ослаблення становить від 24% до 39%.

По каналам Амстердама можна буде прогулятися.

Дослідники вже малюють, якою могла б бути Європа після зупинки течії. Взимку континент шматували б потужні шторми через різкий контраст між замерзлою північчю та теплим півднем.

Арктичний лід міг би досягти берегів Шотландії та скандинавських фіордів, а на Балтійському морі були б необхідні криголами. Канали Амстердама замерзали б до країв: в Нідерландах температура опускалася б до -20 градусів, а в Скандинавії навіть до -40 градусів.

Літня пора все ще була б спекотною, проте кількість опадів суттєво зменшилась би, що призвело б до відчутної нестачі води. Підвищення рівня океану створювало б загрозу для атлантичного узбережжя, викликаючи повені та засолення низинних територій. Згідно з одним із досліджень, у Великій Британії частка земель, придатних для вирощування зернових культур, знизилася б з нинішніх 32% до лише 7%.

Наслідки відчула б і Африка: посуха на заході континенту могла б погнати мігрантів на північ. А Ісландію, за сценарієм, підготовленим для Північної ради міністрів, чекав би економічний крах через зникнення рибних запасів.

Уряди вже реагують

За наявними даними, загрозу дедалі серйозніше сприймають на державному рівні. Ісландія оголосила можливий колапс AMOC ризиком для національної безпеки. Фінляндія та Нідерланди оцінюють наслідки для себе, причому голландці насамперед перевіряють свої захисні споруди від моря. Британія виділила 81 млн фунтів на систему раннього попередження, яка стежитиме за льодовим щитом Гренландії та субполярним круговоротом.

"Безвідповідально чекати абсолютної впевненості, перш ніж готуватися. Адже на той момент, коли наслідки стануть незаперечними, запобігти їм може бути вже запізно", - заявив міністр клімату Ісландії Йоуганн Пауль Йоуганнссон.

Однак у матеріалі підкреслюється, що система моніторингу океану залишається нестабільною: деякі пристрої функціонують за рахунок короткотермінових грантів, термін дії яких закінчується вже у 2028 році. Цього літа Єврокомісія виділила 92 мільйони євро на ці спостереження, а у вересні ця сума зросла до 220 мільйонів. Проте, на думку вчених, ці кошти недостатні для створення надійної системи моніторингу по всій Атлантиці.

Основним шляхом для зниження ризиків, на думку дослідників, є зменшення викидів парникових газів. Цю позицію підтримують і уряди тих країн, які першими відчують наслідки змін.

Екологічні новини світу

Раніше ми писали, що у Словенії ось-ось може остаточно розтанути льодовик Триглав на найвищій горі країни. Наприкінці XIX століття він займав понад 40 гектарів, а нині від нього лишилися лише окремі шматки криги. Науковці пов'язують це з малосніжною зимою та літньою спекою, адже Європа нагрівається швидше за будь-який інший континент.

Можливо, вас також привернуть увагу новини: