Британська розвідка повідомляє: у той час як у Сирії триває політична нестабільність, доля російських баз у регіоні залишається невизначеною.
Британська розвідка констатує, що після падіння режиму Асада в Сирії залишаються значні сумніви щодо подальшої ролі Росії в східній частині Середземного моря.
Цю інформацію наводить огляд Міністерства оборони Великої Британії щодо війни між Росією та Україною, опублікований 21 січня, повідомляє "Європейська правда".
Згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони Великої Британії, після падіння режиму Асада, який раніше був союзником Москви в Сирії, російська Постійна оперативна група в Середземномор'ї втратила можливість доступу до своєї військово-морської бази в Тартусі для проведення технічного обслуговування та забезпечення матеріально-технічних потреб. У цьому регіоні немає жодної альтернативної бази, яка могла б зрівнятися за можливостями з російською оперативною групою.
Майбутнє російських баз в Сирії залишається неясним, поки в країні панує політична невизначеність, вважають у британському Міноборони. Проте Росія майже напевно прагне зберегти свою присутність у Середземному морі.
Здатність матеріально-технічно підтримувати як своїх військових, так і військових найманців в Африці, а також обмеження репутаційних збитків, завданих падінням режиму Асада, майже напевно будуть пріоритетами для російського уряду.
Водночас наміри Росії передислокувати будь-які сили або техніку в потенційні альтернативні місця дислокації в Північній Африці залишаються невизначеними.
Водночас, за оцінками британських експертів, існує велика ймовірність, що російська влада сприймає конфлікт в Україні як свою головну проблему.
Колишній генсек НАТО Марк Рютте висловлював думку, що Росія та Іран виступали спільниками злочинів, скоєних режимом поваленого сирійського президента Башара Асада. Він також зазначив, що його падіння продемонструвало, наскільки вони були "недовірливими союзниками".
А міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що події в Сирії показують, що країни, які мають стратегічне партнерство з Росією, можуть покладатися на неї лише до тих пір, поки вони корисні Путіну.
