САВЧУК: "Україна проти Італії? Сподіваюся, що удача не обирає одне й те ж місце для удару двічі."
У своєму ексклюзивному інтерв'ю для Sport.ua, колишня українська тенісистка та екс-капітан національної збірної Ольга Савчук висловила свої враження щодо виступу українок у фіналі Кубка Біллі Джин Кінг 2026.
Напевно, ви вже бачили гру збірної України. Хочу запитати про наш перший матч: Ангеліна Калініна здобула непросту перемогу над Яною Отципкою, незважаючи на те, що в другому та третьому сетах рахунок був досить впевнений. Яка ж причина труднощів для Ангеліни на початку цього матчу? Вона явно досить емоційно відреагувала на програш у тай-брейку.
Здається, саме в цьому і полягала основна складність першого сету. По-перше, та дівчина вийшла на гру абсолютно розслабленою, адже їй не було що втрачати. Це був її дебют за збірну, тому вона підійшла до матчу з великою легкістю. Більше того, я спілкувалася з командою Бельгії перед поєдинком, і вони, грубо кажучи, вже відчували себе програвшими, тому на них не було жодного тиску.
Звісно, для нас це був надзвичайно нервовий матч, оскільки ми відчували, що зобов'язані виграти. Мені здається, Ангеліна не змогла впоратися з напругою, але це абсолютно зрозуміло. Я пам’ятаю свої власні переживання в подібних ситуаціях, тому не маю жодних запитань. Важливо те, що з самого початку другого сету, буквально з першого розіграшу, вона суттєво змінила свою гру і почала проявляти значно більше агресії. Це свідчить про її рішучість і здатність адаптуватися, і це заслуговує на похвалу. Справжнім викликом було впоратися з усім цим.
- Що скажете про матч Еліни Світоліної з Гріт Міннен?
Другий матч вийшов надзвичайно напруженим з обох сторін, демонструючи високий рівень гри до самого завершення. Не було жодних суттєвих спадів у протистоянні. Можливо, лише в двох геймах третього сету, коли обидві гравчині трохи втомилися на початку партії. В цілому, Грет показала фантастичну гру. У мене немає жодних претензій до Еліни.
- А як це можна пояснити, адже Грет проводить, у принципі, провальний сезон? Так, вона відома тенісистка, давно в Турі, але 2025-2026 рік у неї слабенький: вона навіть жодної кваліфікації до мейджорів не пройшла, усі "тисячники" пропустила, зараз 217-та в рейтингу. Так, досвідчена, але все одно виходить і подає...
- Ну, одразу скажу, що є два фактори. Перший: по-моєму, це була її восьма перемога у дев'яти одиночних матчах на КБДК. Тобто вона той гравець, який якось rises to the occasion [уміє особливо проявити себе у важливий момент]. Їй дуже подобається грати за команду, її це не затискає, а, навпаки, розслабляє.
Звичайно, вона змагалася з тенісисткою, яка входить до топ-10. І знову ж, на неї не було жодного тиску: рахунок 0:1, тож ніхто не сподівався на перемогу. Однак, як виявилося, у післяматчевому інтерв'ю вона зізналася, що не почувалася найкраще. Тому цілком зрозуміло, що вона грала без жодного тиску.
Також варто зазначити, що, ймовірно, вона належить до тих спортсменів, які не відчувають тиску під час командних змагань, а навпаки, отримують енергію від цієї атмосфери. Є гравці, які можуть не демонструвати вражаючих результатів на окремих турнірах, але при цьому здобувають перемоги у всіх командних поєдинках.
- Що стосується парного поєдинку. У мене вже не було впевненості, тому що проти нас грали профільні парниці, які мають досвід виступів в одному дуеті, а Ангеліна та Людмила жодного разу разом не грали. Як нам вдалося настільки впевнено виграти цей поєдинок, на вашу думку?
Ні, я вважаю, що все навпаки. Я була впевнена в цій парі. Люда має великий досвід, а Ангеліна також досить вміла. Хоча вона не бере участі у багатьох турнірах, але ті, в яких грає… цього року вона виступила на трьох мейджорах і в кожному з них вигравала матчі.
Плюс той факт, що вона грала одиночку і виграла дуже непростий матч, завжди допомагає на вирішальну пару розслабитися. І оскільки ти вже втомився, у тебе немає такого... Було очевидно, що вона краще гратиме в парі, ніж навіть в одиночці. Тому я була впевнена.
Ну а ті дівчата взагалі вперше грали в такому матчі, під таким тиском. Вони багато й успішно грають разом, але для них це був перший такий досвід. Тому все одно перевага була на нашому боці. Мені здається, дівчата, знову ж таки, з таким тиском молодці, добре впоралися і зіграли достатньо добре, щоб виграти цей матч.
Я зауважив, що на цьому турнірі, на цьому корті, коли тенісистки починають застосовувати укорочені удари, їхня гра наче оживає. Ангеліна Калініна в другому сеті стала активно використовувати такі техніки. Юлія Путінцева разом із Крістіною Букшею також часто виконували укорочені. Схоже, що укорочений удар тут виконує роль своєрідного "чит-коду"?
Ні, мені здається, причина в тому, що покриття тут дуже повільне. Воно навіть повільніше, ніж на тренувальних кортах. Я сама мала можливість пограти на них - вони виявилися швидшими, ніж на центральному. Тут такий великий простір, що можна легко загубитися. До того ж, на покритті в залі завжди важче рухатися, ніж на звичайному твердому або ґрунтовому покритті.
Чим більше ти прагнеш рухатися вперед, тим швидше відчуєш втому. І починати на такій поверхні стає складніше. Вважаю, саме з цієї причини короткі удари завжди ефективні: по-перше, вони можуть виснажити опонента, а по-друге, ускладнюють старт і подальший біг.
Тепер перейдемо до питання про майбутній матч з Італією. Які ваші очікування щодо цього поєдинку? Чи вірите ви, що якщо ми знову закінчимо одиночні зустрічі з рахунком 1:1, то матимемо шанс перемогти в парному розряді, здолавши Паоліні та Еррані, які вибили нас з турніру минулого року? Це дуже досвідчені та сильні тенісистки.
- Ну, прогноз робити не буду, не люблю. Але я вважаю, що тиск на Італію буде великий. Вони вже обігрували нас минулого року. Будемо сподіватися, що блискавка не б'є двічі в одне й те саме місце. Тому тиск на них. Наші дівчата мають грати начебто pressure-free [без тиску].
Якщо справа дійде до важливого матчу, варто пам’ятати, що вони теж звичайні люди – так, Паоліні та Еррані. Цього року їхні результати не такі вражаючі, як минулого, тому все може змінитися.
Які ваші враження про заявку нашої команди? І ще одне запитання: якби ви мали можливість бути капітаном, кого б ви обрали для виклику? Чи підтримуєте ви вибір Іллі Марченка? Буду радий почути ваші особисті думки з цього питання!
Знаючи Іллю та його підхід до роботи в команді, можу сказати, що мені пощастило попрацювати з ним протягом року, хоч і в дистанційному форматі. Я не відвідувала матчі, але ми активно спілкувалися онлайн. Тож я впевнена, що він дуже відкритий і прямолінійний. Ілля завжди телефонує всім гравцям, запрошуючи їх на збори, без жодних обхідних варіантів.
Отже, я впевнена в одному: він завжди пропонує всім варіанти, грунтуючись на рейтингах і фізичній формі гравців. Його часто можна побачити на мейджорах, де він уважно слідкує за виступами наших дівчат, тому знає, хто в якій формі та як проявляє себе на полі. Я точно знаю, що він зв’язується з кожною з них. Тому, на мою думку, він зробив все можливе, щоб у цьому матчі був найкращий склад. Він робить все, що в його силах, адже вище голови не стрибнеш.
Ви зазначили, що мали досвід роботи з ним. Це сталося в 2024 році, в його перший рік, так?
Отже, в момент, коли він уперше отримав звання капітана.
- Починаючи з матчу з Австрією?
- Так, я була другим тренером, але не змогла поїхати через проблему з візою. Але ми працювали в телефонному режимі. Я його давно знаю, оскільки він тренувався там само, де і я. Тому так, у нас спілкування було постійним. Він у цьому плані дуже організований.
Стосовно українського тенісу, цього року ми маємо безпрецедентну кількість спортсменів у топ-50 та топ-100. Які молоді таланти або діючі гравці, на вашу думку, можуть приєднатися до цього списку? Не йдеться про їхні межі чи максимальні можливості, але як ви вважаєте, до яких позицій вони здатні піднятися? Окрім Еліни та Марти.
На мій погляд, це справді вражаюче досягнення, що у нас є два гравці в топ-10 і нещодавно сім у топ-100. Це просто вражає. Ми фактично зрівнялися з чехами та американцями. Незважаючи на труднощі, які виникають через війну, і на те, що молодому поколінню важко тренуватися та брати участь у турнірах, все ж таки багато молодих спортсменів, особливо в жіночому тенісі, продовжують розвиватися і демонструють чудові результати.
На Вімблдоні познайомилася... Точніше, познайомилася з нею раніше, але потім не впізнала її. З Марією Кочерженко. Мене теж дуже вразила її гра, сама поведінка на корті. І я знаю, що вона перша в рейтингу U-14. Тобто неймовірно. Знаю, Котляр дуже успішно грає. Також Вероніка Подрез, можливо, не так яскраво, як інші, але теж підбирається.
Тож, в нашій команді дійсно багато гравців. Мені здається, це схоже на ефект снігової кулі. Усі прагнуть наслідувати Марту, Еліну, Даяну та інших, хто зараз входить до топ-100. Це стимулює їх ставати кращими. Чим більше гравців, тим більше молоде покоління буде на них орієнтуватися. Ми вже довели, що в кожному з нас є бойовий характер. І навіть в таких умовах постійно з'являються нові таланти.
Ваше передбачення: чи візьмуть участь обидві – Еліна і Марта – у Підсумковому турнірі цього року?
- Я сподіваюся, тому що вони дуже близько в Race. Я постійно, щотижня, коли коментую, дивлюся - нам показують Race-таблицю. Я дуже сподіваюся. Це було б неймовірним досягненням для них обох і для України. Тому так, дуже сподіваюся.
Я сподіваюся на захоплюючу гру тут. Варто зазначити, що це змагання командного формату. Рівень майстерності в кожному матчі може змінюватися. Не має значення, який у вас рейтинг чи хто вважається сильнішим на папері. Коли мова йде про Кубок Біллі Джин Кінг, всі учасники стають рівними. Це пов'язано з величезною напругою та емоціями. Тому, так, будемо підтримувати нашу команду!
Наприклад, протистояння Картала і Боузкової стало справжнім відкриттям.
Дуже вражаюче, так, вона справді здивувала і була на межі успіху.
Що ви думаєте про команду Чехії?
Як зазначив капітан їхньої збірної під час пресконференції: "Так, на папері вони виглядають фаворитами, це справді потужна команда. Усі навколо повторюють: 'Ви повинні перемогти'. Але, оскільки вона сама має значний досвід гри за збірну, вона усвідомлює, як це працює. Знову ж таки, все може змінитися. Тому робити прогнози неможливо. Кожен матч є унікальним".
Сьогодні в жіночому тенісі конкуренція виглядає, як ніколи, серйозною порівняно з чоловічим. Яка ваша думка щодо сучасного чоловічого тенісу? Чого, на вашу думку, не вистачає? І що потрібно змінити, щоб ми знову стали свідками появи чогось подібного до BIG-3, як це було раніше?
- Це хороше запитання. Ні, ну я думаю, що аналог BIG-2 уже точно є. І BIG-3 також підтягується, вигравши два мейджори цього року [Зверєв]. Я знаю, що є багато запитань, тому що не грали Сіннер та Алькарас або програли на ранніх стадіях. Але все одно, щоб виграти мейджор, він зробив усе від себе можливе, тому я не згодна з цією критикою.
Отже, я вважаю, що у нас вже є такі гравці, як BIG-2 та BIG-3. Безумовно, це нагадує життєві цикли - все відбувається хвилеподібно. Після того, що ми спостерігали за кар'єрами Федерера, Надаля та Джоковича, які понад 20 років залишалися в еліті, знову отримати щось подібне, напевно, досить важко.
На мою думку, Алькарас, Сіннер і Зверєв є представниками нової генерації тенісистів. Є безліч молодих і надзвичайно обдарованих гравців, таких як Ходар і Фонсека. Їхня гра вражає: вона швидша і потужніша в порівнянні з попередніми поколіннями. Тому я впевнений, що незабаром ми станемо свідками ще більш захоплюючих матчів.
Ілля Марченко висловив думку, що Зверєв є свого роду відповідником Енді Маррея в контексті трійки найсильніших гравців - BIG-3. Як ви вважаєте, чи справді Зверєв займає третє місце серед найкращих?
- Ну, можливо, так. Я згодна. Як були Big-3, а четвертим був Маррей, так. Найімовірніше, на цей момент так і є. Тому що в них поки що набагато більше мейджорів.
Ваша кар'єра в тенісі була вельми вражаючою. Ви досягли найвищої позначки в одиночному рейтингу, займаючи 79-те місце. Що, на вашу думку, завадило вам досягти ще більших висот і продемонструвати ще кращі результати?
Я часто міркую на цю тему. На мою думку, ключовим є доступ до знань. Сьогодні інформація, тренери та різноманітні дані доступні як ніколи раніше – про таке ми навіть не могли мріяти. Тому, мені здається, саме в інформації криється справжня цінність. Наразі, наприклад, я спостерігаю за... Я заміжня за фітнес-тренером [Джессі Грін], який співпрацює зі Зверєвим, а раніше працював з Енді Марреєм.
Я спостерігаю за їхніми тренуваннями, за їхніми діями, і усвідомлюю, скільки помилок я допускала на старті своєї кар'єри. Є певні моменти, які я б, напевно, виправила. Однак, з іншого боку, не кожному дано досягти найвищих вершин.
Після того як ви покинули роль капітана збірної України, ви дещо зникли з українських новин. Поділіться, будь ласка, чим займаєтеся в цей час? Хотілося б дізнатися більше про вашу діяльність. Я чув, що ви стали коментатором WTA. Яка ваша поточна активність у світі тенісу?
- Так, я займаюся коментуванням для WTA TV, тобто це World Feed, який іде на всі канали по всьому світу. І також працюю для радіо, для Wimbledon Radio. Мені дуже подобається.
Також деякі тижні я ще працюю з Кароліною Плішковою. Не багато тижнів, кілька на рік, але це чудовий мікс між тим, до чого я звикла, - тренерською роботою - і коментуванням. Мені дуже подобається, і виходить хороший баланс.
Тренерська діяльність покращує мої навички коментування, а коментування, в свою чергу, сприяє моєму розвитку як тренера. Я переглядаю величезну кількість матчів, які, можливо, не дивилася б в іншій ситуації. Завдяки цьому я маю змогу бути в курсі всіх подій у світі спорту.
Чи є в нас можливість колись побачити вас у ролі тренера якоїсь тенісистки? І якщо так, то, окрім Кароліни, кого б ви хотіли навчати?
- Ох, це складне запитання після неї, тому що вона одна з моїх найближчих подруг. Ми вже багато років дружимо, також грали в один час у Турі. Я її дуже добре знаю, тому мені з нею працювати дуже легко. А вона така людина - дуже легка, спокійна, з нею дуже комфортно.
Отже, після співпраці з нею буде важко знайти спільну мову з кимось іншим. Можливо, це станеться в майбутньому, але наразі таких можливостей не виникало. Тому я готова до нових викликів і різноманітних проектів.