Відхід від обмежень НБУ: як українські девелопери залучають фінансування для іноземних проектів.

Які легальні схеми фінансування використовує український бізнес та чому закордонні банки влаштовують їм детальні перевірки - розлогіше у матеріалі РБК-Україна.

* Робочі фінансові моделі: забудовники використовують закордонні активи, створені до 2022 року, та залучають локальні кредити у країнах будівництва.

* Місцеві підприємства: будівельні роботи здійснюються через спеціально створені локальні компанії, що знижує ризики для основних брендів в Україні.

* Суворі вимоги щодо комплаєнсу: основною проблемою для розробників є строгий фінансовий моніторинг та перевірка джерел фінансування з боку іноземних банків.

* Капіталізація брендів: вихід на глобальну арену надає можливість отримати нові навички та залучити іноземних інвесторів до українських ініціатив.

Легальні механізми: як організують фінансування в умовах війни.

Внаслідок війни в Україні НБУ ввів суворі валютні обмеження. Проте Петро Білик, партнер практики IT та технологій в юридичній компанії Juscutum, поділився в коментарі для РБК-Україна кількома варіантами фінансування іноземного бізнесу.

Юрист підкреслює, що першою можливістю для девелоперів є використання іноземних компаній або холдингових структур, які були сформовані до 2022 року і мали капітал або активи поза межами України. Щодо другої моделі, вона полягає у залученні фінансування від місцевих банків або проектних інвестицій у країні, де відбувається будівництво.

Юрист також зазначає, що українські підприємства мають можливість формувати спільні підприємства з місцевими партнерами або реалізовувати майбутні квартири за допомогою моделей, які відповідають вимогам місцевого законодавства. Це може включати ескроу, поетапні платежі, угоди резервування, попередні контракти або інші механізми, що забезпечують захист прав покупців.

Практичний досвід компаній: як це виглядає в реальному житті.

Модель фінансування, яку використовує компанія "Креатор-Буд", отримала підтвердження. Як повідомили в організації, їхній проєкт реалізується за посередництвом польської юридичної особи. Угоди з інвесторами укладаються на території Польщі, а фінансові розрахунки проводяться у злотих або євро через місцеві банківські установи, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Тим часом компанії "Інтергал-Буд" та Stolitsa Group не зазначають офіційно про фінансові моделі своїх британських та угорських проєктів. Проте їхня робота може структуруватися за аналогічною схемою.

Будівельна діяльність на міжнародних ринках реалізується через створені місцеві компанії, які засновуються спеціально для кожного окремого проекту. Це забезпечує можливість залучення фінансування безпосередньо в країні, де відбувається будівництво, а також значно знижує корпоративні ризики для головної компанії в Україні.

Головний біль забудовників: закордонний фінансовий контроль

Як розповідає Петро Білик, окремий виклик для українських компаній повʼязаний з іноземними банками. Адже одного лише сильного бренду в Україні та презентації недостатньо для проходження фінансового моніторингу.

"Юрист зазначає, що він буде аналізувати UBO (Ultimate Beneficial Owner, кінцевий бенефіціарний власник), з'ясовувати джерела походження фінансів, перевіряти податкову історію, оцінювати ризики санкцій, репутацію, структуру групи, пов'язані особи, угоди щодо позик, історію накопичення капіталу, бухгалтерські звіти, рух коштів та економічну обґрунтованість операції."

Попри ці виклики, українські підприємства також користуються перевагами від експансії на міжнародні ринки.

Як зауважує CEO та засновник Taryan Group Артур Мхітарян, масштабування бізнесу за кордон розширює людський потенціал всередині компанії, оскільки міжнародна присутність відкриває доступ до нових компетенцій та партнерств.

Окрім цього, це надає можливість українським брендам залучити капітал: згідно з даними Taryan Group, близько 30% інвесторів у їхніх проектах у Києві становили іноземці.