Як сезонна алергія може бути схожа на застуду та коли варто звертатися до лікаря: поради експертів - Новини Твого міста

Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, алергія вражає кожного третього жителя Землі. Напередодні Всесвітнього дня боротьби з цією недугою ми звернулися до експертки з Львова, щоб дізнатися, які звички можуть погіршувати симптоми, а також про терапію, що "навчає" організм звикати до алергенів.

Сьогодні, 8 липня, у світі відзначають Всесвітній день боротьби з алергією. Для мільйонів людей це не просто дата в календарі, а щоденна реальність. Період від весни до осені для багатьох українців перетворився на сезон постійного чхання, сльозотечі та закладеного носа.

Лікарі відзначають: алергічні недуги щорічно вражають все більше людей, причому їхні прояви часто можна сплутати зі звичайною застудою або вірусною інфекцією.

Згідно з даними Міністерства охорони здоров'я України, близько 20% українців страждають від алергій. На глобальному рівні, за відомостями Всесвітньої організації охорони здоров'я, алергічні реакції спостерігаються у 20% до 40% населення. Це означає, що приблизно кожен третій мешканець Землі має справу з цією проблемою, і даний показник постійно зростає, особливо серед дітей і молоді.

Сезонна алергія - це реакція організму на пилок дерев, трав і бур'янів. Найчастіше алергію серед трав спричиняє тимофіївка, пік цвітіння якої припадає на червень-липень. А вже із серпня до жовтня починають цвісти амброзія та полин - бур'яни, які медики називають одними з найагресивніших алергенів.

Асистентка кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, практикуюча алергологиня Роксоляна Головин "Твоєму місту" пояснює: причин збільшення кількості алергіків кілька.

"Зміни клімату, теплі зими, ранні весни та забруднення навколишнього середовища відіграють значну роль. У районах з активними промисловими виробництвами або високим рівнем викидів шкідливих газів, ці фактори збільшують алергізуючий ефект пилку. Він стає більш агресивним для людського організму," - зазначає лікарка.

В Україні виникла особлива проблема — пліснява в укриттях. Унаслідок повномасштабної війни багато людей змушені тривалий час перебувати в вологих приміщеннях, де розвивається грибок. Спори цієї плісняви можуть взаємодіяти з сезонними алергічними реакціями на пилок, що призводить до загострення їх симптомів.

За словами фахівця, на збільшення випадків алергії впливають різні фактори, серед яких постійний стрес, знижений імунітет, неналежне харчування, високий вміст хімічних добавок у їжі, а також раннє початок куріння у молодшому віці.

Алергію часто сприймають як застуду.

Симптоми сезонної алергії часто схожі на прояви вірусної інфекції: закладеність носа, рідкісні виділення та часте чхання. Однак є одна ключова відмінність — це свербіж в очах та носі.

"Багато пацієнтів вважають, що у них застуда, хоча температура залишається нормальною. Насправді, це може бути алергічний риніт або алергічний кон'юнктивіт. При сезонних алергіях часто спостерігається свербіж в очах, внаслідок чого люди починають їх терти, що може призвести до додаткових інфекцій," - роз'яснює Роксоляна Головин.

У частини пацієнтів алергія може викликати кашель, свистяче дихання та навіть астматичні загострення. Медики наголошують: якщо алергію не лікувати, запалення поступово переходить із верхніх дихальних шляхів на бронхи.

"Алергія не є смертельною, але без лікування може перейти у бронхіальну астму", - каже лікарка.

Чому самостійне лікування може становити ризик?

Часто люди не йдуть до лікаря, а купують в аптеці будь-які таблетки чи краплі "від алергії". Проте це може лише погіршити ситуацію.

"Існують антигістамінні препарати першого покоління, які можуть спричиняти сонливість і формувати звикання всього за 7-10 днів. На відміну від них, новітні препарати другого покоління не мають таких негативних ефектів. Однак їх використання обов'язково має бути узгоджене з лікарем", - зазначає алергологиня.

Те саме стосується крапель для носа. Багато популярних судинозвужувальних спреїв викликають медикаментозний риніт та залежність.

"Необхідно своєчасно консультуватися з алергологом, - підкреслює Роксоляна Головин. - Фахівці виконують алергодіагностику та обирають оптимальне лікування. Серед найбільш дієвих методів виділяють АСІТ-терапію (алерген-специфічну імунотерапію)."

На основі проведених досліджень встановлюється, на який саме алерген реагує пацієнт, після чого організм поступово адаптується до нього. Це призводить до розвитку нечутливості до відповідного подразника. Така методика не тільки знижує прояви алергічних реакцій, але в деяких випадках може повністю усунути симптоми і запобігти виникненню астми.

Цю терапію зазвичай здійснюють в зимовий час, коли у повітрі відсутня пилок рослин.

Чому після дощу алергікам стає легше?

Симптоми можуть суттєво варіюватися в залежності від погодних умов. У ясні та вітряні дні пилок здатен подорожувати на великі відстані — до десятків і навіть сотень кілометрів.

"Пилок рослин легко переноситься вітровими потоками. Після сильного дощу повітря, наче очищене, стає більш свіжим, і пацієнтам дихати стає значно простіше," - говорить лікарка.

Під час інтенсивного цвітіння експерти з алергії рекомендують:

Алергія у дітей: чому це явище набуває масштабного характеру.

Медики кажуть, що прояви алергії все частіше виникають у дітей уже з дво- або трирічного віку.

"Алергія має генетичну складову. Якщо в сім'ї є випадки алергії, ймовірність її прояву у дитини значно зростає. Тому важливо своєчасно звертатися до алерголога, щоб запобігти подальшому розвитку захворювання", - відзначає Роксоляна Головин.

Читайте також: У поліклініках запрацювали нові правила. Чи можуть зрости черги.

Вона зазначила, що виявлення алергічного риніту на ранніх етапах дитинства та його належне лікування можуть істотно знизити ризик виникнення астми в подальшому.

Лікарі також наголошують: на дитяче здоров'я сильно впливають забруднене повітря, стрес, велика кількість хімічних добавок у продуктах та куріння - зокрема електронні сигарети, які дедалі популярніші серед підлітків.

Експерти рекомендують не зневажати навіть тривалим нежитем без підвищення температури. Адже за цим симптомом може ховатися не просто застуда, а сезонна алергія, яка, якщо її не лікувати, може погіршуватися з часом.