Чи можна очікувати "блекаут" зв'язку? Інтерв'ю з Міністерством цифрової трансформації щодо нападів Росії на дата-центри.

Цієї осені противник націлився на українські дата-центри, що забезпечують не тільки доступ до інтернету в домівках, а й функціонування підприємств і державних служб.

РБК-Україна розпитало заступників міністра цифрової трансформації Віталія Балашова та Станіслава Прибитька про наслідки атак на дата-центри, чому удар по мережі в Києві відчутний і в інших регіонах та чи може ворог влаштувати "блекаут" зв'язку.

Яке значення має для звичайних українців атака на дата-центр? Які можливі наслідки — це лише тимчасові збої в зв'язку та доступі до інтернету, чи можуть виникнути більш серйозні проблеми?

Віталій Балашов: По-перше, це локальні та короткочасні збої. Наслідки подібних атак мають значно більший масштаб, адже дата-центри підтримують діяльність провайдерів, телебачення, веб-сайтів, онлайн-сервісів підприємств та навіть міських інфраструктур.

Тому люди відчули не лише перебої з інтернетом у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті "Суспільного", тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.

Перебої в роботі мають локальний характер і залежать від платформи, через яку функціонує певна компанія. Проте, в більшості випадків, інформація клієнтів залишається в безпеці, а компанії, що зазнали збитків, відновлюють свою діяльність, використовуючи резервні, географічно віддалені майданчики.

Росія розраховує саме на відчуття незахищеності в повсякденному житті. Тому ми говоримо чесно: наслідки є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється.

Яким чином удари впливають на бізнес? Чи можуть термінали для проведення платежів або інші системи перестати функціонувати без доступу до інтернету?

Віталій Балашов зазначає, що бізнес найбільше страждає в ситуаціях, коли сервіси компанії розміщені в одному дата-центрі без можливості резервного копіювання. В числі постраждалих виявилися хостинг-провайдери, внаслідок чого їхні клієнти зіткнулися з тимчасовою недоступністю своїх сайтів і онлайн-сервісів, поки не була здійснена міграція на резервні системи.

Стосовно платежів: деякі банківські сервіси, згідно з інформацією "Фінклубу", стикнулися з короткочасними технічними проблемами, які виникли через пошкодження певних дата-центрів. Проте банківська система в цілому продовжує працювати, а банки разом з НБУ мають резервні канали зв'язку.

Основний висновок, який стосується як бізнесу, так і держави, полягає у важливості резервування. Наша стратегія базується на трьох напрямках: углиб, за межі країни та у хмарні технології. Хмара не має географічних обмежень, оскільки її інфраструктура розподілена між різними дата-центрами, що знаходяться по всьому світу. Організації, які вже встигли створити резервні копії своїх систем, змогли легше витримати ці виклики.

- Скільки дата-центрів стали цілями російських атак за останні два тижні?

Віталій Балашов: Ми не коментуємо кількість атакованих об'єктів і деталі влучань. Будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів.

Можу сказати головне: постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, мережа розподілена між багатьма операторами й майданчиками, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.

- Через удари по Києву в регіонах не працювали, зокрема, табло транспорту. Який зв'язок? Удари по Києву можуть впливати на життя всіх регіонів?

Віталій Балашов зазначає, що цифрові послуги не залежать від географічного розташування їх використання. Наприклад, регіональна інфраструктура, така як інформаційні табло або міський сервіс, може функціонувати на серверах, розміщених у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт зазнає збою, а резервні копії не зберігаються в іншому місці, наслідки можуть бути відчутні навіть у зовсім іншому місті.

Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі. Саме вони мають подбати про те, щоб критична система не залежала від однієї фізичної точки.

Наша стратегія базується на простому принципі: уникати зосередження критично важливих систем в одному місці. Все, що можливо, переміщаємо під землю, а цифрові сервіси дублюємо, в деяких випадках навіть тричі резервуючи їх. Крім того, ми співпрацюємо як з українськими, так і з міжнародними постачальниками хмарних послуг.

Чим більше сервісів розподілено по різних платформах, тим менше вплив одного елемента на загальну функціональність системи. Це, у свою чергу, забезпечує більшу стійкість цифрових послуг для користувачів.

У той же час, мережа має загальний розподілений характер, тому удари по Києву можуть викликати певні збої в регіонах, проте не призводять до зупинки цифрового життя в країні.

Які ризики пов'язані з атаками на дата-центри? Наскільки затратним є процес відновлення та скільки часу він потребує? Хто бере на себе ці витрати і чи існує державна компенсація?

Віталій Балашов: Небезпека в тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для нас завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів.

Наслідки можуть бути дуже різноманітними. Деякі об'єкти швидко переходять на резервні потужності, відновлюючи свою діяльність у стислі терміни. Інші ж зазнали настільки серйозних пошкоджень, що їх відновлення стає неможливим. Один з дата-центрів вже оголосив, що відновлення його роботи не буде. Це означає, що в найгіршому випадку замість ремонту знадобиться повністю нове будівництво в іншій локації.

Щодо фінансування: нашою головною метою на сьогодні є виявлення фінансових джерел для відновлення інфраструктури. У державному секторі ми вже отримали додаткові кошти для створення резервів.

Одночасно посилюється система захисту: за рішенням Ставки від 25 вересня відбувається посилення охорони дата-центрів та об'єктів, що становлять критичну інфраструктуру зв'язку. Інформація про деталі не розголошується з міркувань безпеки.

Чи здатен противник повністю або частково відключити зв'язок та інтернет в Україні? Чи існує ризик виникнення "блекауту" зв'язку?

Станіслав Прибитько: Локально - так. Якщо базові станції зазнають ушкоджень або виникають проблеми з електропостачанням, у певних районах зв'язок може бути відсутнім. Проте, навряд чи вдасться повністю позбавити всю Україну зв'язку.

Телекомунікаційний ринок України вирізняється великою різноманітністю: тут функціонує безліч провайдерів, численні дата-центри, а також доступні резервні та альтернативні маршрути для передачі інформації. Завдяки цьому, пошкодження окремих об'єктів зазвичай призводить до локальних і тимчасових перебоїв, а не до загальнонаціонального блекауту.

Безумовно, масштабна атака, що завдає шкоди багатьом об'єктам одночасно, може призвести до збоїв у різних регіонах. Тому підприємства активно удосконалюють свої системи резервного живлення та розробляють альтернативні маршрути, щоб забезпечити стабільну роботу мереж навіть в умовах пошкоджень.

- Чи мали ви можливість спілкуватися з операторами та провайдерами щодо атак на дата-центри? Наскільки вони готові з технічної точки зору та які труднощі можуть виникнути? В інтернет-просторі вже з'явилися чутки про підвищення цін на інтернет-послуги, чи піднімається це питання на обговорення?

Станіслав Прибитько: Ми завжди підтримуємо контакт з операторами та провайдерами. Аналізуємо ситуацію з інфраструктурою, вивчаємо пошкодження обладнання та визначаємо необхідні кроки для оперативного відновлення мережі.

Якщо говорити про можливе подорожчання інтернету, то важливо розуміти причину. Додаткові витрати виникають не просто тому, що провайдери хочуть підняти ціну. Росія атакує телеком-інфраструктуру, знищує обладнання, дата-центри та мережі.

Провайдерам доводиться купувати нове обладнання, відновлювати пошкоджене, створювати резервні маршрути та забезпечувати роботу мереж.

Всі ці зусилля спрямовані на досягнення простого, але надзвичайно важливого результату - забезпечити можливість людям підтримувати зв'язок з близькими, працювати, навчатися та отримувати необхідну інформацію.

Отже, якщо ціни на послуги підвищаться, це в першу чергу буде зумовлено зростанням витрат на обслуговування та відновлення інфраструктури в умовах війни.

Яка тепер ситуація з підготовкою до потенційних відключень електроенергії? Яку кількість годин безперебійного зв'язку повинні гарантувати оператори, і чи всі вони готові до цього, враховуючи наявні обставини?

Станіслав Прибитько зазначив, що наразі 92% базових станцій здатні функціонувати до 8 годин на акумуляторах, а 68% з них можуть працювати більше трьох діб завдяки генераторам. Цей показник постійно зростає, оскільки оператори встановлюють додаткові генератори, а місцеві громади активно сприяють підтримці зв'язку в умовах відключень електроенергії.

Важливо, що регіони не просто отримують генератори й обладнання, а й тестують, як це працюватиме в реальній ситуації. Всі області вже провели масштабні навчання: перевіряли, як швидко виїжджають бригади, чи є доступ до базових станцій, як працюють генератори та як взаємодіють ОВА, громади й оператори.

У Миколаївській області було проведено тестування системи, в якому взяли участь 44 громади, 74 мобільні бригади та 93 базові станції. Ці тренування дозволяють заздалегідь виявляти вразливі місця в процесі, що допомагає уникнути затримок під час справжніх відключень електрики.

Українцям рекомендують мати декілька сім-карт та користуватися послугами різних провайдерів для домашнього інтернету. Чи є ці рекомендації виправданими?

Станіслав Прибитько: Мати кілька SIM-карт може бути дійсно вигідно. Якщо важливо залишатися на зв'язку, національний роумінг забезпечить можливість підключення до мережі іншого оператора, коли ваша власна мережа недоступна.

Якщо ви шукаєте надійний мобільний інтернет, використання двох SIM-карт від різних операторів може забезпечити додаткові можливості підключення. Щодо домашнього інтернету, наявність двох провайдерів може бути вигідною, проте не завжди це є запорукою стабільності. Якщо обидва провайдери залежать від однієї магістралі або спільної інфраструктури, їхній зв'язок може виявитися вразливим до одночасних збоїв.

Щоб зберегти доступ до домашнього інтернету під час відключень електрики, рекомендуємо розглянути підключення до xPON. У цій мережі відсутнє активне обладнання між провайдером і вашим домом, яке потребує електроживлення. Таким чином, під час відключення вам лише потрібно підключити свій Wi-Fi роутер та модем до павербанка або іншого джерела резервного живлення, і ви зможете залишатися в онлайні.

У ситуаціях, коли виникають труднощі зі зв'язком через відключення електроенергії, національний роумінг став рятівним варіантом. Чи зможе він функціонувати у разі посилення атак на мобільних операторів? І чи буде роумінг також поширюватися на доступ до мобільного інтернету?

Станіслав Прибитько: Національний роумінг і надалі допомагатиме залишатися на зв'язку. Якщо мережа одного оператора тимчасово не працює, телефон може підключитися до мережі іншого.

Але це не означає, що зв'язок працюватиме за будь-яких умов. Якщо через обстріли або тривале знеструмлення не працюють базові станції кількох операторів, роумінг теж не зможе їх замінити. Оператори готуються до таких ситуацій: посилюють резервне живлення, встановлюють генератори та збільшують час автономної роботи базових станцій.

Що стосується мобільного інтернету, то наразі він недоступний у національному роумінгу. Ми працюємо над можливістю впровадження цієї послуги в майбутньому. Основною метою роумінгу на сьогодні є забезпечення можливості для користувачів зателефонувати своїм близьким, викликати допомогу або надіслати SMS навіть у випадку проблем з їхнім оператором.

Чи може Starlink стати рятівною соломинкою для українців? Чи варто його встановлювати, скажімо, у квартирах?

Станіслав Прибитько зазначає, що Starlink може слугувати корисним резервним або екстреним рішенням, особливо в тих місцях, де немає доступних альтернатив для підключення до інтернету. Однак він підкреслює, що ця технологія не є безпосередньою заміною традиційного домашнього інтернет-з'єднання.

Для роботи Starlink потрібен спеціальний термінал із доступом до відкритого неба, адже він отримує сигнал із супутника. Тому для квартири просто встановити його всередині приміщення не вийде. Зазвичай обладнання розміщують на даху або в іншому місці, де немає перешкод для сигналу.

Отже, для більшості міських житлових приміщень оптимальним вибором буде надійний домашній інтернет з резервним живленням, наприклад, xPON. У той же час Starlink можна розглядати як альтернативу на випадок надзвичайних ситуацій.