Державна прикордонна служба України повідомила про відновлення роботи пропускного пункту "Виноградівка" на кордоні з Молдовою.

На українсько-молдовському кордоні міжнародний пункт пропуску "Виноградівка" знову розпочав обробку громадян та транспортних засобів, повідомила Державна прикордонна служба України через телеграм.

Згідно з інформацією, наданою Державною прикордонною службою України, цей контрольний пункт залишався закритим після російського ракетного обстрілу "Шахедом" 25 серпня.

Також зверніть увагу: В ISW повідомили про мету збільшення ударів Росією на території, що прилягає до кордонів України та Молдови.

Аналітики американського Інституту вивчення війни зазначили, що Росія в серпні "в рамках подвійної стратегії" посилила удари по українсько-молдовській прикордонній інфраструктурі вздовж ключових маршрутів, які Україна використовує для імпорту й експорту з Європою.

За спостереженнями ISW, Росія дедалі більше усвідомлює і приймає ризик, який становлять удари в прикордонних районах, і "все частіше використовує їх для перевірки реакції Молдови і НАТО та їхньої протиповітряної оборони, водночас нормалізуючи порушення".

Російські збройні сили систематично завдають ударів по українським містам та цивільним об'єктам, використовуючи різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, кориговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, у всіх областях України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єПід час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:

Оголошення намірів щодо знищення українського народу: президент Росії та інші представники влади неодноразово висловлювалися про те, що українці як етнічна група "не мають існування", називаючи їх "штучно створеною" нацією, при цьому стверджуючи, що тих, хто не поділяє цю думку, "слід знищити", а в майбутньому не повинно бути ані України, ані її народу.

публічні заклики до ліквідації української нації;

цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, з наміром позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших важливих умов для нормального існування;

переслідування та ліквідація осіб, які підтримують проукраїнську позицію, на територіях, що перебувають під окупацією;

Знищення інтелектуальної еліти: педагогів, художників та осіб, які є носіями української культурної спадщини та передають її наступним поколінням.

запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;

депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;

Вилучення та знищення українських книг з бібліотек, пограбування музеїв і навмисне викрадення артефактів, які свідчать про багатий історичний спадок українського народу.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, що є учасниками Конвенції, зобов'язані вживати заходів для запобігання актам геноциду та притягати до відповідальності винних як під час збройних конфліктів, так і в умовах мирного часу.

Конвенція охарактеризовує геноцид як дії, що мають на меті повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи в якості такої.

Сигнали геноциду включають: вбивство або тяжке калічення представників групи; умисне створення умов, що призводять до знищення групи; перешкоджання народженню дітей та насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої; відкриті заклики до вчинення подібних злочинів.

Влада Росії категорично відкидає звинувачення в тому, що її збройні сили під час масштабного конфлікту наносять свідомі удари по цивільних об'єктах в українських містах і селах, що призводить до загибелі мирних жителів та знищення лікарень, шкіл, дитячих установ, а також інфраструктури енергетики та водопостачання.