Дрони не завжди виявляють ворога: яким чином сенсори усувають "сліпі зони" на передовій.

Українська оборона дедалі більше залежить від здатності вчасно побачити або почути противника, адже восени й узимку погода може суттєво обмежувати роботу безпілотників. Щоб тримати оборону в умовах поганої видимості, війську потрібні альтернативні технічні засоби розвідки.

Цю інформацію повідомляє Оборонка.

Піхота тепер більше орієнтується на звуки, ніж на візуальні спостереження.

Згідно з інформацією, класична структура спостережних пунктів з відкритими оглядовими зонами та численними особами на передовій зазнала істотних змін. У зв'язку з постійною активністю російських дронів, військові прагнуть залишатись непомітними, а завдання виявлення супротивника в значній мірі перейшло до безпілотників.

Командир штабу батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Національної гвардії України "Азов", відомий під позивним "Тіран", поділився з "Оборонцем" інформацією про те, як піхота на передовій часто покладається на звукові сигнали. Коли військові чують шум, що свідчить про рух або техніку, оператори безпілотників піднімають дрон для моніторингу відповідної ділянки.

Для того щоб військовослужбовцям не доводилося нерегулярно залишати укриття, на позиціях застосовують дротові камери, мікрофони та динаміки. Ці пристрої дозволяють здійснювати моніторинг території навколо укриття, а виявлений рух перевіряється з повітря.

Суть проблеми полягає в тому, що російські військові можуть просуватися далеко за лінію фронту. В результаті, українським підрозділам потрібно контролювати не тільки ворога, який знаходиться перед ними, але й захищати власний тил.

Дрони здатні спостерігати за фронтовими подіями, але їхня ефективність багато в чому залежить від погодних умов.

Головним "очима" українських збройних сил залишаються безпілотні літальні апарати. Розвідувальні дрони діють на значніших відстанях, тоді як квадрокоптери здійснюють спостереження безпосередньо біля лінії фронту. Виявлені цілі передаються для подальшої реакції, а безпілотники можуть чергуватися в повітрі.

Проте ця система має вразливість – погодні умови. Як повідомляє "Оборонка", сильний вітер, дощ, туман і підвищена вологість можуть значно обмежувати функціональність безпілотників. Взимку до цього додається ще одна проблема – низькі температури, які негативно позначаються на роботі акумуляторів.

"Тіран" поділився з виданням, що в умовах високої вологості навіть справні дрони можуть зазнавати поломок. Особливо важкими є осінньо-зимові періоди, коли часті тумани та дощі заважають безпілотникам ефективно функціонувати.

Це надає російським військовим шанс використовувати негоду для більш активних атак. У моменти, коли українські дрони не здатні злетіти, деякі стандартні засоби спостереження втрачають свою дієздатність.

Саме тому, пише "Оборонка", військові та розробники шукають технічні рішення, які могли б працювати незалежно від польотної погоди.

"Інтелектуальна шкіра планети"

Однією з таких сфер є наземні роботизовані системи та автономні датчики. Вони здатні здійснювати моніторинг небезпечних територій без потреби в постійній присутності військових.

Деякі НРК вже активно застосовують камери, мікрофони та технології комп'ютерного зору для моніторингу території. Командир роти ударних НРК 3-ї окремої штурмової бригади з ім'ям "Макар" раніше поділився з "Оборонцем" інформацією про те, що технології машинного зору здатні самостійно виявляти рух або теплові сигнатури і інформувати про це оператора.

Ще масштабніший підхід розробляє кластер Brave1. Його керівник Андрій Гриценюк назвав концепцію мережі розподілених сенсорів "розумною шкірою землі". Йдеться про поєднання акустичних і сейсмічних датчиків, камер та мінірадарів.

За словами Гриценюка, акустичні сенсори відкривають нові можливості. Вони здатні виявляти рух піхоти в умовах, коли камери не можуть функціонувати через туман, дощ, рослинність або специфіку рельєфу.

Як зазначається у статті, українські розробники вже мають досвід створення систем акустичного виявлення: Zvook.Tech розробив систему Zvook.Tracking для відстеження напрямку польоту повітряних цілей, а компанія Vidar Systems демонструвала звукометричний комплекс для виявлення ворожої артилерії. Також публічно відомо про допущення до експлуатації системи акустичного виявлення FENEK компанії "Octava Defence".

Одночасно мета полягає не лише у розробці окремих сенсорів. Brave1 прагне інтегрувати різні технології — акустичні, сейсмічні, оптичні, радари та роботизовані системи — в єдину платформу для підвищення ситуаційної обізнаності.

"Головним пріоритетом є консолідація вже існуючих зрілих технологій в надійну, самостійну та масштабовану систему, яка зможе ефективно функціонувати на бойовому полі," - зазначає Андрій Гриценюк.

У перспективі софт не лише фіксуватиме події, а й аналізуватиме ситуацію на передовій. "Накопичуючи дані, система зможе виявляти закономірності: маршрути пересування, часові проміжки активності ворога, появу нових типів цілей", -- зазначає Гриценюк.