Європейський Союз планує перетворити День вторгнення Росії в Україну на День готовності.

Європейський парламент висунув пропозицію визнати 24 лютого Днем готовності Європи. Ця ініціатива була включена до доповіді, в якій Росія вказується як основний виклик для демократії в ЄС. Депутати також закликали до створення центру для протидії іноземному втручанню.

Європейський парламент запропонував щороку відзначати 24 лютого - річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - як День готовності Європи. Ця рекомендація міститься в доповіді про захист ЄС від іноземного втручання та дезінформації, ухваленій в Страсбурзі у вівторок, 15 вересня, 420 голосами проти 220, тоді як 26 депутатів утрималися.

Депутати також запропонували регулярно проводити масштабні навчання з підготовки суспільства до криз і створити загальноєвропейський застосунок для оповіщення про загрози.

Європейський парламент визначив Росію як основну зовнішню загрозу для демократичних інститутів Європейського Союзу.

Цей документ був підготовлений спеціальним комітетом Європейського парламенту, що займається питаннями Європейського щита демократії, який було засновано у грудні 2024 року. Депутати прийшли до висновку, що існуюча стратегія ЄС у боротьбі з іноземним втручанням є недостатньо скоординованою, а окремі держави не мають можливостей для ефективної протидії цим загрозам.

У доповіді перелічені російські гібридні атаки на критично важливу інфраструктуру, включно з кібератаками, фізичними диверсіями, підпалами та шпигунством. Джерелами подібних загроз депутати також називають Білорусь, Китай, Іран і Північну Корею.

Новий центр протидії іноземному впливу

Європарламент підтримав створення Європейського центру демократичної стійкості, раніше анонсованого Єврокомісією в межах стратегії "Європейський щит демократії". Незалежний експертний центр боротьби з іноземними інформаційними маніпуляціями та дезінформацією має координувати дії країн ЄС. На думку депутатів, участь у роботі центру має бути обов'язковою для всіх держав Євросоюзу.

Європейський парламент висловив заклик до розширення санкцій щодо осіб, які сприяють розповсюдженню дезінформації та допомагають в обході існуючих обмежень. Депутати також засудили дії Росії, що полягають у політично вмотивованому включенні до чорних списків чиновників ЄС, журналістів і членів Європейського парламенту, охарактеризувавши це як засіб гібридної війни.

Протидія ботам та іноземному впливу на вибори

З метою боротьби з загрозами в цифровому середовищі парламентарі наполягають на жорсткому впровадженні існуючих норм, зокрема законодавства, що регулює цифрові послуги та штучний інтелект.

На думку Європейського парламенту, онлайн-платформи повинні нести відповідальність та активніше протидіяти втручанню ботів у виборчі процеси. "Цей звіт не стосується регулювання політичних поглядів. Його мета — захистити нашу демократію від іноземного впливу. Російські боти не є проявом свободи слова. Іноземне втручання не можна вважати свободою слова. А маніпуляції нашими виборами абсолютно не є свободою слова," — підкреслив шведський депутат Томас Тобе, який представляв Європарламент.

Європейський парламент висловлює ініціативу щодо визнання виборчої інфраструктури як надзвичайно важливої, закликає вжити заходів проти шкідливих діпфейків і обманних рекламних кампаній, а також пропонує запровадити принцип "знай свого донора" для політичних внесків у криптовалюті.

Окрім цього, парламентарі звернулися до Європейського Союзу з пропозицією знизити залежність від іноземних технологій у ключових галузях, особливо від американських технологічних фірм та китайських пристроїв. У зв'язку з цим, вони рекомендують впроваджувати збалансований підхід "підтримуй європейське" при інвестуванні в критичну інфраструктуру.

Ухвалена доповідь не є законодавчим актом.