Китай займає провідні позиції в торгівлі з Україною, проте його суспільні оцінки виявляються найнижчими, згідно з дослідженнями, проведеними Active Group та Experts Club.
Згідно з дослідженням, проведеним компанією Active Group в співпраці з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, Канада зайняла лідируючу позицію за позитивним і негативним ставленням українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України. У той же час, Китай, який очолює список за обсягами торгівлі, отримав найгірші оцінки, а ставлення до Польщі значно погіршилося.
Згідно з опублікованим рейтингом, Канада отримала позитивний баланс оцінок на рівні 73,8 процентних пунктів. На другому місці розташувалася Швеція з показником 70,6 в. п., за нею йдуть Нідерланди з 69,7 в. п., а також Фінляндія та Норвегія, обидві з 69,3 в. п. Франція має 69,1 в. п., Італія - 67,1 в. п., Литва - 65,9 в. п., а Швейцарія та Велика Британія ділять 65,6 в. п.
Цей показник відображає співвідношення між частками позитивних та негативних відповідей. Зокрема, 76,3% респондентів висловили позитивне ставлення до Канади, 2,5% – негативне, а 19,2% – нейтральне.
Найгірший баланс спостерігається у відношенні до Китаю, де він становить мінус 25,4 в. п. Позитивне ставлення висловлюють 18,2% опитаних, негативне - 43,6%, а нейтральне - 33,9%. Від'ємні показники також фіксуються в Індії з показником мінус 14,3 в. п., Угорщині - мінус 12,7 в. п. та Лівані - мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, керівник Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова зазначила, що Китайська Народна Республіка є яскравим прикладом дисонансу між рівнем економічної співпраці та іміджем країни в суспільстві.
"Ми зафіксували, що Китай займає позицію найбільшого економічного партнера України за обсягом товарообігу, проте це зовсім не відображається на позитивному сприйнятті в суспільстві. Це свідчить про те, що українці чітко розрізняють прагматичний підхід до економічної співпраці та загальну оцінку держави. Економічна залежність та співпраця не рівнозначні суспільній симпатії до цієї країни," – зазначила вона під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне - 37%, нейтральне - 25,4%.
"На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об'єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об'єднання вже забули, бачимо стабільний негатив", - зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов'язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
У той же час, ставлення до Угорщини покращилося: з -33,6 в. п. у березні до -12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще домінують. Що стосується США, то індикатор зріс з +19,4 до +38,4 в. п. Позитивно налаштовані до Сполучених Штатів 55% опитаних, тоді як 16,6% висловили негативну думку, а 25,6% залишилися нейтральними.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США - 25,2%, Велику Британію - 23,3%, КНР - 4,1%, Індію - 1,8%, Бразилію - 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США - 11,9%, КНР - 8,4%.
Згідно з висловлюваннями Безрукової, оцінки впливу Сполучених Штатів на процес мирного врегулювання залишалися досить постійними під час трьох етапів дослідження.
"Загальна прихильність до країни та оцінка її ефективності у міжнародному контексті – це взаємопов'язані, хоча й не ідентичні поняття. Сприйняття держав має безліч аспектів. Інколи людина може змінювати своє емоційне ставлення до певної країни, але водночас продовжувати вважати її важливим гравцем на світовій арені", – зазначила соціолог.
Ще одна модель, на думку пані, представлена Індією: 48,3% опитаних мають нейтральну позицію щодо неї, однак серед отриманих оцінок більше негативних - 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні дані були озвучені Максимом Уракіним, засновником Experts Club та заступником директора агентства "Інтерфакс-Україна", який є кандидатом економічних наук. Згідно з інформацією, яку він навів, отриманою від Державної митної служби, у першій половині 2026 року товарообіг України досягнув $70,3 мільярда, зокрема експорт склав $21 мільярд, а імпорт – $49,3 мільярда. Таким чином, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $28,3 мільярда.
"Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт - майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів", - наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала - на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє - Італія з $1,28 млрд.
Після Китаю, найбільшими торговими партнерами є Польща з обсягом торгівлі в $7,05 млрд, Туреччина з $4,90 млрд, Німеччина з $4,48 млрд та США з $3,07 млрд. Єременко зазначив Туреччину як приклад країни, що поєднує значний товарообіг з переважно позитивним сприйняттям: 52,3% респондентів висловили прихильність до неї, тоді як лише 7,4% поставилися негативно.
Уракін окремо акцентував увагу на країнах-партнерах, з якими Україна має позитивне торгове сальдо. У першій половині року найбільше сальдо спостерігалося з Іспанією - 578,1 млн доларів, Єгиптом - 527,1 млн доларів та Молдовою - 467,2 млн доларів. Наступними за величиною сальдо стали Алжир - 309,2 млн доларів, Нідерланди - 221,5 млн доларів і Ліван - 220,5 млн доларів. До десятки країн з позитивним сальдо також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир - 65,8%, Туніс - 67,3%. Учасники пресконференції пов'язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
"Необхідно значно покращити не лише загальний рівень обізнаності. Передусім важливо, щоб бізнес-асоціації, Міністерство економіки та Міністерство закордонних справ активно працювали над розвитком двосторонніх відносин і вдосконаленням торгового балансу. В умовах, коли Україні бракує фінансування і ми фактично залежимо від зовнішніх позик, важливо розширювати партнерство з тими країнами, де можемо досягти позитивного балансу", - підкреслив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
"Перше, що слід робити, це постійно демонструвати конкретні результати, дії та присутність фондів, посольств, команд і дипломатів у сферах гуманітарної допомоги та науки. По-друге, важливо бути відкритими до запитів і запитань з боку медіа та суспільства. Також необхідно використовувати наші соціологічні дані для формулювання висновків і зміцнення наших відносин, зокрема у торговельній сфері," - зазначив він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
