Повертаєтеся додому, щоб померти? Чому нові вимоги Міністерства охорони здоров'я спричинили обурення серед медичних працівників.
Українські лікарі висловлюють тривогу через новий указ Міністерства охорони здоров'я, що вимагає від них очікувати, поки пацієнт не опиниться в критичному стані.
Як нові регуляції скажуть на доступності медичних послуг - досліджував Фокус.
З серпня стало важче отримати доступ до лікування в державних медичних закладах. Міністерство охорони здоров'я України затвердило Стандарт "Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги" згідно з наказом МОЗ від 30 липня 2026 року № 1044. Відповідно до цього документа, госпіталізація повинна мати клінічне обґрунтування. Простого наявності діагнозу або бажання пацієнта недостатньо – потрібні медичні показання. Цей документ встановлює єдині вимоги не лише для госпіталізації, але й для продовження лікування в стаціонарі, переведення між медичними закладами та безпечного виписки.
Мета благородна - створити єдину систему критеріїв госпіталізації, щоб, як зазначають у МОЗ, одним пацієнтам, які потребують допомоги, не відмовляли у ліжку в стаціонарі, а інші не лежали в стаціонарі без необхідності й лікувалися вдома.
"Новий Стандарт" не має на меті обмежити госпіталізацію чи зменшити обсяги медичної допомоги. Якщо пацієнт потребує цілодобового спостереження, складного лікування або медичного втручання, яке неможливо провести без ризику в амбулаторних умовах, його слід госпіталізувати. Проте варто зазначити, що наявність лікарняного ліжка сама по собі не є лікувальним процесом - ефективність забезпечується через діагностику, лікування, медичні втручання та командну роботу. Наша мета - забезпечити, щоб кожен пацієнт отримував допомогу відповідно до своїх потреб та стану, а стаціонарні умови завжди залишалися доступними для тих, хто потребує термінової або серйозної медичної допомоги", - заявив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко.
Детальніше: За останні шість місяців на Волині зафіксовано майже 300 випадків захворювання на хронічні вірусні гепатити, що свідчить про зростання їхньої кількості.
В основі стандарту лежать приклади з практики європейських країн. Головні показання для госпіталізації включають: тяжкий або нестабільний стан пацієнта; можливість погіршення стану без стаціонарного лікування; потреба в цілодобовому нагляді; а також необхідність проведення лікування або діагностики, які не можуть бути виконані в амбулаторних умовах.
Якщо ці критерії відсутні, пацієнт повинен лікуватися амбулаторно або в денному стаціонарі.
У випадку госпіталізації пацієнта, лікар зобов'язаний періодично аналізувати доцільність продовження стаціонарного лікування. Якщо немає обґрунтованих причин для залишення в лікарні, пацієнта виписують або переводять на амбулаторну терапію. Передбачено також 24-годинний режим спостереження, коли ще не визначено, чи потрібна повноцінна госпіталізація. Протягом цього часу лікарі формують подальшу стратегію лікування.
Ця новація вже спричинила безліч запитів серед медичних працівників та невдоволення з боку пацієнтів. Виходить, що відповідно до наказу № 1044, артеріальний тиск 190/120 більше не є підставою для госпіталізації. Лікарі зазначають, що навіть якщо пацієнт виявиться з інсультом, швидка може не встигнути доставити його до медичного закладу.
"У Дніпропетровській області нещодавно стався випадок, коли пенсіонера з інфарктом не госпіталізували. Швидка допомога намагалася реанімувати його удвічі за допомогою кардіостимулятора - спочатку вдома, а потім під час транспортування до лікарні. Лікар-кардіолог, який прийняв пацієнта в приймальному відділенні, зазначив, що в даному випадку інфаркт не є підставою для госпіталізації," - повідомила лікар Світлана Філоненко.
Читати ще: За пів року на Волині до травмпунктів звернулися майже 7 тисяч дітей
А ще одному її пацієнту кілька днів тому відмовили у госпіталізації, сказавши, що для того, щоб його прийняли на стаціонарне лікування, його ШОЕ має бути не нижче 40. Підвищений рівень ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) означає, що в організмі відбувається запальний, інфекційний або аутоімунний процес, і потрібно шукати причини запалення. Звичайно, це не смертельно, але це тривожний сигнал, потрібно обстеження, пояснює лікар.
"Сьогодні ми стикаємося з ситуацією, де ургентним пацієнтам можуть відмовити в госпіталізації, направляючи їх до сімейного лікаря. Це означає, що фактично вони змушені лікуватися вдома. А якщо пацієнт помре вдома протягом доби, чи не нестиме відповідальність сімейний лікар? Це питання не висвітлено в нових критеріях. Отже, виходить, що до лікарні не потрапиш, поки не настане критичний стан, хоча навіть у такому випадку можуть відмовити в допомозі," - зауважив лікар.
Ліжко нададуть лише вмираючим, якщо вони доживуть
Вся архітектура Наказу № 1044 не має на меті забезпечити чи спростити доступ до медичних послуг. Натомість, вона розроблена з метою створення численних юридичних та бюрократичних бар'єрів, які ускладнюють отримання цієї допомоги, зазначають у ГО "Експертно-аналітичний центр "Медичний конструктор".
Якщо раніше медики мали можливість госпіталізувати пацієнтів на профілактичних основах для стабілізації їх стану та запобігання погіршенню, то тепер держава вимагає дочекатися появи реальної загрози для життя. Доки ваша сатурація не знизиться до ≤92%, частота дихання не перевищить ≥30 вдихів за хвилину, а середній артеріальний тиск не впаде нижче 65 мм рт. ст., ви вважаєтеся "амбулаторним пацієнтом" і не маєте права на стаціонарне лікування.
Цей документ робить так, що лікареві стає юридично небезпечно рятувати людину на випередження, зазначають експерти. Щоб госпіталізувати пацієнта, який не відповідає жорстким критеріям стандарту, лікар повинен написати письмове обґрунтування, звернутися до завідувача для узгодження та щодня проходити моніторинг доцільності госпіталізації. Система буквально спонукає лікаря просто сказати: "У вас немає показань згідно з наказом, йдіть додому".
Дізнайтеся більше: Яким чином у Волинській області вдосконалюють екосистему психічного благополуччя.
Соціальні підстави для перебування в лікарні зведені до мінімуму. У наказі прямо зазначено, що відсутність транспорту, вихідний день або очікування планових консультацій не є підставою для продовження госпіталізації. Навіть якщо людину госпіталізують через соціальну безвихідь (наприклад, самотність або нездатність до самообслуговування), це дозволено лише як тимчасовий захід на 24-48 годин із постійними перевірками.
Тобто пацієнтам, яким відмовлять у повноцінному ліжку, пропонують лікуватися в амбулаторних умовах або в денному стаціонарі. Для важкохворого з лихоманкою чи болем щоденні поїздки на крапельниці туди-сюди замість цілодобового спостереження - це знущання, а не доступна медицина.
"Цей наказ - це свідоме звуження "горлечка" доступу до безкоштовної медицини. Ті пацієнти, у яких є гроші, просто розвернуться й поїдуть до приватних клінік, де їх покладуть у стаціонар, не чекаючи на передкоматозний стан. А ті, хто повністю залежить від держави, залишаться вдома чекати, поки їхній стан не стане достатньо критичним для виклику швидкої допомоги. Тому це не реформа і не покращення. Це холоднокровне, технічне відсікання громадян від бюджетних коштів", - до такого висновку приходять експерти центру.
Ловушка для медиків
Лікарі, які працюють на практиці, вражені новим документом. З одного боку, логіка його створення зрозуміла: не кожній людині необхідне цілодобове лікування в стаціонарі. Неправомірні госпіталізації дійсно призводять до зайвих витрат. Як зазначив у Facebook засновник медичного центру Святої Терези Михайло Смачило, у новому Стандарті враховуються не лише погіршення окремих показників, але й "стійка тенденція до погіршення кількох показників".
Що ж означає "стабільна тенденція"? Це година? Шість годин? Ціла доба? Або кілька повторних візитів? І найважливіше: де пацієнт має чекати, поки ця тенденція набуде необхідної стабільності? Вдома? Лікар може помітити, що перед ним літня особа, яка страждає від серйозних супутніх захворювань, має імуносупресію або перебуває під великим ризиком швидкого погіршення стану. Але потрібні показники в таблиці ще не з'явилися. Відхилення від встановлених критеріїв можливе лише за наявності документально підтверджених клінічних підстав або значних соціальних ризиків. Проте таке рішення має бути погоджене з керівником відділення та/або черговим лікарем, а потім окремо обговорене під час щоденного моніторингу госпіталізацій. Таким чином, лікарю, здавалося б, залишили можливість ухвалювати клінічні рішення, але при цьому змусили його погоджувати, пояснювати та обґрунтовувати свої дії, - підкреслює медичний фахівець.
За словами Смачило, лікар опиняється в складній ситуації: якщо він госпіталізує пацієнта без повного комплекту критеріїв, йому доведеться пояснювати, чому зайняв ліжко та хто покриє витрати на лікування. Якщо ж він ухвалить рішення не госпіталізувати, а стан пацієнта погіршиться, то йому доведеться звітувати перед родичами, керівництвом, інспекторами та правоохоронними органами про те, чому не передбачив можливі ризики. Вся відповідальність лягає на конкретного лікаря, а свобода для ухвалення професійних рішень зменшується.
Ще один ризик - виписка пацієнта, підкреслює лікар. Людина може вже не потребувати реанімації чи безперервних процедур, але залишатися в нестабільному стані, потребувати спостереження, коригування лікування або швидкого втручання у разі погіршення стану. Але коли заклад щодня мусить пояснювати тривалість перебування пацієнта, дуже легко перетворити медичне рішення на фінансове: не "чи вже безпечно виписувати?", а "чому він досі займає ліжко?"
"Ми перебуваємо в країні, де триває війна. Не кожен має змогу користуватися транспортом, мати близьких поруч, чи навіть можливість знову відвідати лікаря наступного дня або швидко отримати медичну допомогу. У багатьох громадах відсутні денні стаціонари, необхідні діагностики та цілодобове медичне спостереження. Тому відмова у госпіталізації не завжди означає "лікування вдома". Іноді це свідчить про те, що пацієнт залишається наодинці зі своєю недугою", - зазначає лікар. Він також підкреслює: коли правила важливіші за саму людину, це вже не медицина. Це економія на ризиках, за яку в підсумку розплачуються як пацієнти, так і лікарі.
Є кошти - буде можливість для лікування.
Затверджені критерії охоплюють практично всі реанімаційні стани та хірургічні захворювання. Експерти медичної сфери зазначають, що раніше не існувало таких строгих обмежень. Як наслідок, очікується зниження кількості госпіталізацій у терапевтичні стаціонари, оскільки не всі випадки можуть бути виправдані соціальними факторами або відсутністю доступу до якісного амбулаторного лікування. Варто зазначити, що більшість денних стаціонарів вже закриті, а лікарі первинної медичної допомоги не мають права призначати ін'єкційні та інфузійні терапії.
У реальному житті доступ до стаціонарної медичної допомоги стане обмеженим, оскільки альтернативи не були створені. Підходом до вирішення цієї проблеми є встановлення контактів з лікарями, налагодження знайомств, підношення подарунків тощо, або ж звернення до приватної клініки, яка пропонує широкий спектр послуг – від денного стаціонару до можливості госпіталізації. Проте й приватні медзаклади зобов'язані дотримуватись тих же норм, що й державні установи. Однак, оскільки вони працюють на комерційній основі, навряд чи відмовляться від доходів, які можуть отримати від пацієнтів за надання ліжко-місць.
Водночас Міністерство охорони здоров'я прийняло рішення скасувати бронювання деяких медичних працівників за запитом Міністерства оборони та Командування медичних сил. Лікарі тепер залучаються до служби у Збройних силах України та інших відомствах, що відповідають за безпеку та оборону.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин Волині, України та всього світу!
