Інцидент із Starlink в Україні призвів до відокремлення Європи від Сполучених Штатів.
Ситуація зі Starlink стала ще одним аргументом на користь технологічної самостійності Європи, повідомляє Bloomberg.
Проблеми з роботою Starlink в Україні знову підкреслили, наскільки Європа залежить від американських технологій. Ця ситуація підштовхнула до активніших обговорень щодо потреби у створенні власних супутникових систем, щоб країни Європи могли самостійно забезпечувати свої критично важливі комунікаційні та оборонні вимоги. Про це інформує Bloomberg.
Проблеми, з якими стикається Україна у отриманні військової версії супутникового зв'язку Starlink - Starshield, підкреслили критичну роль американських космічних технологій для обороноздатності України та безпеки Європи в цілому.
Проблеми з постачанням вплинули на функціонування українських дронів, особливо тих, що відповідають за виконання ударних місій та знищення повітряних цілей. У той же час, Європа не має готової заміни, яку українські збройні сили могли б оперативно впровадити замість Starlink на лінії фронту.
Залежність не обмежується супутниковим інтернетом. Європейські країни також покладаються на американські системи космічного спостереження, які допомагають виявляти запуски ракет і попереджати про загрози. Європейського аналога американської системи інфрачервоного виявлення ракет наразі немає.
Це породжує стратегічні загрози: можливість доступу до важливих технологій у значній мірі визначається рішеннями, ухваленими у Вашингтоні та приватними американськими компаніями.
На тлі розбіжностей між американською адміністрацією та європейськими союзниками питання технологічної самостійності стає дедалі актуальнішим.
Європейський Союз розробляє свою супутникову систему IRIS², що має на меті забезпечити безпечний зв'язок для державних органів, збройних сил та критично важливих структур. Цей проект також спрямований на зменшення залежності Європи від закордонних постачальників супутникових послуг.
У січні 2026 року ЄС почав запускати обмежені захищені супутникові послуги для державних і військових потреб у межах ініціатив IRIS² та GOVSATCOM. Водночас повноцінне розгортання IRIS² потребуватиме ще кількох років: початок надання окремих послуг запланований на 2029 рік.
Альтернативним варіантом є мережа OneWeb, що управляється європейським супутниковим оператором Eutelsat. Проте наразі її можливості не досягають рівня Starlink, а характеристики обладнання, пропускна здатність і ціна терміналів суттєво обмежують використання цієї мережі безпосередньо на передовій.
Крім того, обладнання Starlink не можна просто підключити до OneWeb - для переходу потрібні інші термінали.
Європейські держави також активно реалізують свої національні програми у сфері військової космонавтики. Наприклад, Німеччина займається створенням власного комплекту військових супутників.
Незважаючи на прогрес у власних ініціативах, Європа наразі не має можливості повністю замістити американські супутникові технології.
Starlink володіє набагато більшою мережею і вдосконаленою інфраструктурою. Перехід на інші системи вимагає значних зусиль, фінансових витрат і модернізації техніки.
Єврокомісар з оборонних питань і космічних технологій Андрюс Кубілюс зазначив, що Європа в значній мірі покладається на американські космічні ресурси. Він підкреслив, що на це слід реагувати шляхом розробки власних технологій та зміцнення співпраці між європейськими державами.
Ситуація з Starlink підкреслила важливість технологічної незалежності для Європи. Проте, в найближчому майбутньому європейські держави, скоріш за все, залишаться залежними від американських комунікаційних систем та систем попередження про ракетні загрози, одночасно працюючи над створенням власних альтернатив.
