Коралові рифи переживають серйозні проблеми: чому 2026 рік може визначити долю світових океанів.

Після аномально високих температур корали в 83 країнах зазнали масового знебарвлення.

Світові коралові рифи можуть наблизитися до точки неповернення вже у 2026 році. Вчені пов'язують цей ризик із повторним потужним Ель-Ніньйо та зростанням температур океану. Найвразливіші екосистеми можуть не встигнути відновитися після попередніх теплових ударів, повідомляє ScienceAlert.

Тропічні коралові рифи займають менше 1% поверхні океану, але забезпечують середовище існування приблизно для 25% всіх морських організмів. В останні десятиліття, за оцінками фахівців, людство втратило від 30% до 50% цих важливих екосистем.

Після безпрецедентного підвищення температури океанів у 2023-2024 роках корали зазнали масового знебарвлення в щонайменше 83 країнах. Дослідники зростаючими темпами висловлюють занепокоєння щодо 2026 року, вважаючи його потенційним критичним моментом для коралів, які ростуть у теплій воді.

Важливу роль у цьому контексті може відігравати кліматичний цикл Ель-Ніньйо, який є теплою фазою південного коливання. Недавній цикл призвів до того, що 84% коралових рифів по всьому світу зазнали теплового стресу, що призвело до явища, відомого як "знебарвлення".

За звичайних обставин рифи отримують декілька років для відновлення під час прохолодних етапів Ла-Нінья. Однак через глобальне потепління явища Ель-Ніньйо стають все більш частими та інтенсивними, в той час як періоди відносного охолодження скорочуються.

Очікуване у 2026 році нове Ель-Ніньйо може настати занадто швидко після попереднього. Через це багато рифів не матимуть достатнього часу для відновлення, що загрожує масштабним руйнуванням.

Авторка матеріалу, старша дослідниця Плімутської морської лабораторії Саманта Гаррард, застерігає, що йдеться не обов'язково про одночасну глобальну катастрофу. Проте на місцевому рівні чимало тепловодних рифів уже демонструють ознаки незворотних змін.

Перетин точки неповернення зазвичай починається зі знебарвлення коралів. Під дією високих температур вони втрачають симбіотичні водорості, біліють і, за тривалого стресу, гинуть.

Загиблі корали швидко заміщуються водоростями, що унеможливлює відновлення попередників. У результаті риф може назавжди втратити свою початкову структуру та біорізноманіття.

Водночас не всі види коралів реагують ідентично на тепловий стрес. Рифи в Акабській затоці та поблизу Мадагаскару виявили певну стійкість, незважаючи на рекордно високі температури у 2023-2024 роках.

Потенційними "резервами виживання" вчені також вважають мезофотичні рифи на глибині 30-50 метрів. Вони частково захищені шарами холоднішої води й можуть слугувати джерелом відновлення в майбутньому.

Поряд із підвищенням температури, корали також піддаються впливу забруднення, надмірного вилову риби та забудови прибережних територій. Дослідження Мезоамериканського рифу, який тягнеться приблизно на 700 миль (1126 кілометрів) вздовж берегів Мексики та Центральної Америки, показують, що зменшення місцевих стресових факторів може сприяти частковому відновленню цих екосистем.

Ще однією серйозною небезпекою є підкислення океанських вод внаслідок поглинання CO₂, що ускладнює процес утворення коралових скелетів. Це явище знижує стійкість рифів і ставить під загрозу навіть глибоководні екосистеми.

Гаррард вважає, що для захисту коралів у XXI столітті важливо знизити викиди вуглецю. Дослідниця також радить зменшити локальний антропогенний вплив і впроваджувати селективне розведення термостійких коралів в програмах відновлення.

За даними ООН, планета швидко наближається до підвищення температури на 2,8°C, що може призвести до глобального кліматичного колапсу з незворотними наслідками для природних систем і людства. Прогнози вказують на можливість виникнення екстремальних погодних умов, затоплення прибережних населених пунктів, масових випадків голоду та появи мільйонів кліматичних біженців вже в цьому столітті.