Костянтин Грубич вразив усіх деталями про травми свого сина на фронті: "Він йшов з відрізаною рукою".
Український телеведучий Костянтин Грубич вперше прокоментував стан свого сина Ярослава, який отримав поранення на фронті та переніс ампутацію руки.
Зірка Facebook розповіла про випробування, які довелося пережити її сину-воїну. Після вибуху та тяжкого поранення Ярослав, незважаючи на шок, не втратив свою людяність. Він зосередився на тому, як підтримати товаришів по зброї та зафіксувати цей важливий момент.
"Не кожному батькові доводиться бачити свого сина в такому стані: замість могутньої руки, що колись була прикрашена силою, тепер кров проступає через повʼязки. Після вибуху Ярик йшов з відірваною рукою в рукаві, розмірковуючи про своїх товаришів. Хоча перебував у шоковому стані, він проявив справжню мужність і не здався. У той критичний момент, як справжній режисер, думав про те, як це можна зняти. Тепер я впевнений, що маю не лише сина, а й безумовного авторитета, який володіє унікальною експертизою, що рідко зустрічається." -- з гордістю зазначив ведучий.
Незважаючи на те, що Ярослав втратив ліву верхню кінцівку, він продовжує вражати всіх своєю незламною силою духу. Як зазначає Грубич, він не піддається відчаю, а, навпаки, активно підтримує своїх побратимів і гірко сумує за тими, кого вже немає з ними.
Цей юнак неймовірно стійко витримав жорстокий удар долі (насправді, це не стільки доля, скільки підла агресія ворога). Він жодного разу не виявив сліз, не скаржився і не нарікав на своє лихо. Натомість він став опорою для інших товаришів, що залишилися живими. Його біль за загиблими невимовний. "Тато, я втратив друзів!" -- промовляє мій однорукий герой з глибоким смутком у голосі, -- ділився з нами зірковий батько.
Ведучий зазначає, що Ярослав ще не сприймає себе як героя, хоча багато людей бачать його саме в цьому світлі. Після втрати руки він шукає нові можливості в житті та намагається пристосуватися до змінених обставин.
Він навчається жити новим життям, проходячи через страждання, які я, боягуз, навіть не можу уявити. Проте ми миттєво відчули потоки любові від чуйних людей. Ярик зауважив: "Я ж не герой!" І справді, він не встиг зробити жодного великого подвигу і навіть не думав про це. Його прагненням було (і залишається) бути корисним для свого підрозділу, використовуючи свої знання і навички в галузі медіа. У сучасній війні це також важлива роль. Ярик не встиг знищити БТР, не вбив сотні ворогів, і не здійснив жодного епічного вчинку. Тому в нього виникають певні сумніви, хоча й без того болю йому вистачає з надлишком, -- зазначив Костянтин.
Попри біль і шок, родина тримається разом. Грубич зізнається, що сам досі не оговтався від емоційного удару та інколи впадає у відчай: "Я не хочу жалю. Я швидше намагаюся розібратися у своїх відчуттях, бо останні дні від понеділка на себе залишалися лише ридання".
