Міжнародний реєстр збитків. Бізнес та фізичні особи-підприємці мають можливість подати заявку на відшкодування збитків, завданих російською агресією.
Міжнародний реєстр збитків RD4U відкрив усі 43 заплановані категорії заяв про компенсацію шкоди від дій Росії.
Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
За її інформацією, 30 вересня реєстр остаточно завершив поетапну реалізацію, що розпочалася 2 квітня 2024 року. Тепер вже можливе подання заявок в усіх трьох категоріях мандата: для приватних осіб, компаній та держави Україна.
Шуляк зазначила, що з 43 категорій, 12 відносяться до бізнесу — одна призначена для фізичних осіб-підприємців, а 11 — для юридичних осіб.
ФОП має право подати заяву у разі, якщо внаслідок війни втратив можливість вести бізнес, що слугував джерелом його доходу.
"Юридичні особи мають можливість повідомити про пошкодження або знищення критично важливих об'єктів інфраструктури, таких як енергетичні, транспортні та комунікаційні системи, а також некритичних, до яких належать виробничі приміщення і офіси. Існують окремі категорії для житлової нерухомості підприємств, що включають самі приміщення та спільні території, а також для об'єктів культурної спадщини, які належать цим компаніям," -- зазначила Шуляк.
Вона підкреслила, що найбільша кількість бізнес-категорій пов'язана із прямими економічними втратами підприємств — це не лише знищене майно, а й неможливість здійснювати свою діяльність через окупацію або вимушене переселення. Існує також окрема категорія для компаній, які самостійно витрачали кошти на підтримку постраждалих від агресії Російської Федерації.
"Це може бути втрата або пошкодження майна — товарів, обладнання, транспорту; втрата контролю над активами на тимчасово окупованих територіях; релокація або евакуація підприємства; а також інші економічні втрати, такі як зірвані контракти або недоотриманий прибуток. Якщо компанія сама виділяла кошти на гуманітарну допомогу постраждалим, це також є підставою для подання заяви," — наголосила Шуляк.
Відповідно до її слів, для того щоб подати заявку, бізнес повинен довести, що збитки були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно визнаних меж, включаючи територіальні води, і стали результатом незаконних дій з боку Росії.
Список необхідних доказів варіюється в залежності від типу заяви і встановлюється відповідною формою.
Станом на зараз реєстр отримав понад 195 тисяч заяв за вже відкритими категоріями, з яких понад 65 тисяч визнано прийнятними і внесено до реєстру.
"Реєстр -- перший з трьох елементів міжнародного компенсаційного механізму. Другим стане Компенсаційна комісія для України, конвенцію про створення якої ухвалили 16 грудня 2025 року на Дипломатичній конференції в Гаазі; станом на 17 вересня її підписали 40 сторін, а ратифікували дев'ять держав і ЄС -- для набуття чинності потрібні 25 ратифікацій. Завершальною ланкою стане компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати за рішеннями комісії", -- резюмувала Шуляк.
Як було зазначено раніше, міністр економіки та екології Олександр Кравченко запевняє представників бізнесу в ефективності запропонованої моделі страхового фонду для компенсації перших втрат (first loss) від обстрілів. Це передбачає підвищення ставки податку на додану вартість на 1% та залучення державного фінансування для поповнення цього фонду.
Кабінет Міністрів України планує створити спеціальний фонд для страхування бізнесу від воєнних ризиків. Для його наповнення розглядають можливість підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на 1 відсотковий пункт -- із 20% до 21%.
