Нарколог Євген Скрипник зазначає: пиво не є менш небезпечним за горілку; воно просто має більш хитрий вплив.

В інтерв'ю РБК-Україна Євген Скрипник розповів про те, чому в людей розвиваються залежності, чи існує безпечна доза алкоголю, який вид алкоголю найшкідливіший, про ефективність канабідіолу, шкоду популярних заспокійливих ліків, перспективу лікування наркотичними препаратами та найбільш розповсюджені психічні розлади в Україні.

Ось скорочений варіант нашої бесіди. Для перегляду повного інтерв'ю завітайте на YouTube-канал РБК-Україна.

Чому у людей виникають залежності? Як так виходить, що особа може регулярно вживати алкоголь і при цьому не вважатися алкоголіком?

- Насамперед спадковість, тобто спадкова кількість у нас алкогольдегідрогенази, стійкість до алкоголю спадково передається. Якщо батько чи дідусь часто вживав, але залежності в нього не було, то і в сина також може бути стійкість до алкоголю.

Цікавий аспект: серед народів північних широт алкоголізм розвивається швидше. Чому так відбувається? Виявляється, у них природно менше ферменту алкогольдегідрогенази. Коли вони починають споживати алкоголь, залежність може виникнути дуже швидко, оскільки еволюційно у них знижений рівень цього ферменту.

У тих людей, які живуть десь на півдні, є виноградники, і вони багато сотень років вживали потрошку вино, у них алкогольдегідрогенази еволюційно більше. Вони можуть зараз вживати, і в них алкоголізм розвивається набагато рідше.

- А чому загалом в людей виникають залежності?

- Коли ми вживаємо алкоголь, наркотичні речовини, граємо в азартні ігри тощо, іде велике виділення дофаміну. Це гормон, нейромедіатор задоволення. Людина відчуває задоволення.

Ми всі відчуваємо радість, коли займаємося спортом, проводимо час з близькими або досягаємо успіху в роботі та спортивних досягненнях. Однак аналогічні емоції можуть виникати і внаслідок залежностей. Наприклад, у багатьох випадках вживання алкоголю підвищує настрій. Це явище, пов'язане з інтоксикацією, приваблює людей, і вони прагнуть знову пережити цей стан.

А це найлегший спосіб. Щоб отримати його з інших сфер, у спорті потрібно чогось досягати, десь виступати, десь ходити, щось вивчити. Це ж важче, і там дофаміну виділяється набагато менше.

Залежність може проявлятися не лише у відношенні до алкоголю чи наркотиків, але й від активного використання соціальних мереж, таких як ТікТок або Інстаграм. Це також може бути джерелом швидкого викиду дофаміну. Іншими словами, ті заняття, які дарують нам миттєве задоволення, можуть з часом призвести до формування залежності.

Що робити, якщо людина усвідомлює свою залежність від певної речі?

Однією з перших ознак алкогольної залежності є збільшення толерантності. Якщо раніше ви відчували себе добре після 100 грамів горілки, а тепер спокійно споживаєте цілу пляшку і не відчуваєте жодних наслідків, це свідчить про проблему. Це явище вказує на зростання вашої стійкості до алкоголю.

Потім постійні думки про алкоголь. Тобто ви вранці встали й думаєте, де знайти алкоголю, щоб розслабитись. Є така, знаєте, цікава думка, коли вам більш як двоє людей кажуть, що у вас є проблеми з алкоголем, то, напевно, у вас все-таки є проблеми з алкоголем.

Я завжди наголошую на тому, що під час депресії не варто намагатися самостійно впоратися з ситуацією, але насправді важливо знайти в собі сили. Це означає, що потрібно уникати вживання алкоголю чи інших речовин, усвідомлювати свої почуття та емоції, і, звісно, звертатися за підтримкою до рідних і близьких людей.

Якщо проблема дійсно існує, варто зовсім відмовитися від вживання. Це означає не лише зменшити обсяги, а повністю виключити алкоголь із свого життя. Ви вже отримали свою порцію, і подальше споживання лише призведе до повторного занурення у старі звички.

І звичайно, це звернення до наркологів, в лікарню, до психологів, які мають досвід роботи із залежностями. Лікувати потрібно однозначно.

Ми часто чуємо, що безпечна доза алкоголю не існує. Однак ви стверджуєте, що наші ферменти здатні обробити певну кількість, і це не вплине на свідомість. Отже, чи можна вважати, що існує безпечна доза алкоголю в такому випадку?

- Саме по собі поняття "безпечна доза" - це не правильно. Є заключення, що 40 мл алкоголю є безпечна доза. Може, для мене вона безпечна, а для вас буде небезпечна. Тобто це все індивідуально. Тому ми говоримо, що безпечної дози алкоголю немає однозначно. Алкоголь - це нейротропна отрута, яка вбиває наш головний мозок.

Кажуть, що безпечна доза алкоголю складається з 40 мл горілки, 150 мл вина або 330 мл пива. Для представників сильної статі це еквівалентно двом порціям, тоді як для жінок - лише одній.

А що стосується Франції або Італії, де червоне вино споживають практично щоденно?

Існує стереотип, що іспанці, італійці та французи часто вживають алкоголь і живуть довго. Насправді ж, довгожителі – це ті, хто не вживає спиртні напої, активно займається спортом, мешкає поблизу моря, споживає рибу та отримує необхідну омегу. Крім того, важливими чинниками є якість медичного обслуговування, регулярні візити до лікаря та профілактичні заходи.

Безумовно, у них є своя культура споживання. Коли ми ввечері насолоджуємося одним, другим чи третім келихом вина, вони можуть смакувати вино з п’ятої години вечора до десятої, супроводжуючи це щедрою кількістю їжі.

- Ми можемо назвати якийсь вид алкоголю більш руйнівним для організму?

Найбільш шкідливий алкоголь - це той, що містить додаткові компоненти, окрім етанолу. Ці добавки, безумовно, сприяють посиленню інтоксикації. До таких напоїв належать шампанське, коньяк та інші. Вміст алкоголю разом із різними добавками, такими як барвники, негативно позначається на організмі людини.

Звичайне пиво також може бути досить небезпечним, оскільки містить безліч хімічних добавок. Багато людей помилково вважають, що вживання пива виключає ризик алкоголізму. Проте це не так — в пиві також міститься алкоголь. Просто замість 100 мл горілки людина споживає літр або два пива.

Ми повинні розуміти, що те, що занадто, то нездорово. Це стосується всіх речовин. Якщо багато пити навіть води, 5-6 літрів за день, а варто пити 2-3 літри, в будь-якому випадку теж буде виведення мікроелементів, буде погано працювати серце тощо.

- Ви сказали, що симптоми інтоксикації можуть відрізнятися залежно від того алкоголю, який ми п'ємо, але в людей, які залежні, часом цього похмілля немає взагалі. Чому так відбувається?

Адаптаційний процес. Спершу наш організм вступає в боротьбу. Він протистоїть алкоголю, активно функціонує печінка, де виробляється алкогольдегідрогеназа, яка нейтралізує алкоголь. Таким чином, організм прагне врятувати людину.

А згодом ресурси нашої компенсації вичерпуються. Цей феномен більше не спостерігається. Далі відбувається адаптація, і інтоксикація вже не має місця. Організм перестає чинити опір.

- Як тоді правильно виходити з похмілля?

По-перше, важливо споживати воду. Вода виступає в ролі життєво необхідної рідини, яка сприяє виведенню алкогольних токсинів з організму. Завдяки цьому ми будемо частіше відвідувати туалет, що допоможе поступово очистити наш організм від цієї отрути.

Євген Скрипник: Людина перестає відчувати похмілля, коли її організм адаптувався до алкоголю (фото: РБК-Україна)

Ви зазначали, що намагалися кинути палити п'ять разів. Чому так багато спроб, і що врешті допомогло вам досягти успіху?

- Нікотин - це так само психоактивна речовина, яка викликає у нас залежність. Це звичайно не та залежність, як від алкоголю чи наркотичних речовин, але вона є. Доступ до неї є, і дуже багато людей мають цю залежність.

Чому наркотики недоступні, а нікотин — навпаки? Це питання до органів влади, які зараз намагаються вирішити цю проблему, підвищуючи ціни на сигарети. Багато людей, розмірковуючи про можливість придбати телевізор за рік або автомобіль за три, знаходять у цьому своєрідну мотивацію.

Оці всі фотографії на пачках не мають ролі, це не працює. Хто вживає чи палить і так знають, що це шкідливо. Але ж життя одне, будемо курити, нічого страшного нема. А коли воно б'є по карману, це ефективний метод боротьби. За кордоном цигарки коштують набагато дорожче ніж більше в нас.

Нікотин, врешті-решт, може призвести до розвитку раку легень. Це не є неминучим, але трапляється досить часто. Зазначимо, що з віком ризики для здоров'я зростають. Якщо ви ще не курите, найкраще взагалі не починати.

- Як позбутися звички паління? Ми усвідомили, що найефективніше буде зробити це різко.

Це схоже на роботу з іншими залежностями. Перш за все, важливо переключити свою увагу на інші заняття. Якщо ви зайняті роботою, постарайтеся збільшити навантаження. Коли виникає бажання покурити, спробуйте, наприклад, виконати 20 віджимань від підлоги. Знайдіть альтернативні джерела дофаміну.

Існують різні види пластирів. Деяким людям вони допомагають, іншим — ні, але загалом їх все ж можна застосовувати.

Також є медикаменти, до речі, які схвалені FDA (управління з продовольства і медикаментів США - ред.) Бупропіон - препарат, який використовується для лікування нікотинової залежності.

Але воно працює, коли людина хоче це зробити. Звичайно виникає дратівливість, тривога, порушення сну, але це все тимчасово. Це буквально перші два тижні, далі воно все проходить. Потім коли проходить два тижні, людина витерпіла й думає: "Ой, я вже молодець, можу вже не палити, я вже кинув, спробую цигарку чи дві".

Чому вона це робить? Тому що відчуває певний імпульс, який зростає з кожним місяцем. Коли ти пережив цей період, знову виникає бажання. Вважається, що в кінці кожного місячного циклу це бажання стає особливо сильним, і важливо не піддатися спокусі в цей час. Тоді, поступово, це бажання починає зникати.

Куріння - це найчастіше психологічна залежність. Чим менший стаж куріння, ти легше кидати. Чим більший, тим важче, тому що ми просто звикаємо до цього. Це таке життя наше.

Підлітки часто вживають різні види тютюнових виробів, включаючи не лише сигарети, а й вейпи та кальяни. Який з цих варіантів можна вважати найбільш безпечним?

Ситуація дійсно неприємна. Проте є нюанс. Коли людина вживає сигарети, це відбувається регулярно, щодня, і по кілька разів протягом дня. А от куріння кальяну, як правило, має місце лише у вихідні.

Добре, якщо у вас вдома є кальян, і тільки ви ним користуєтеся. Якщо ви йдете в кальянну, а перед вами палила людина з туберкульозом...

У навчальних закладах надають особисті муштуки...

- А трубочка, колба? Трубочку нереально помити від туберкульозу, від мікобактерій. Через слину також можна заразитися. Це доведений факт, це дійсно шкідливо.

Якщо розглядати питання куріння, то, напевно, кальян є менш небезпечним варіантом, якщо його вживати лише раз на місяць або під час святкових заходів.

Проте, у контексті ризику зараження туберкульозом, наявність бактерії Helicobacter pylori, яка є причиною виразкової хвороби шлунка, в даному випадку, безумовно, є негативним фактором.

- А що загалом можете сказати про вейпи?

В загальному, вейпінг можна порівняти з традиційним курінням. Хоча у вейпах менше диму, смол і сажі, а також угарного газу, вони все ж таки не позбавлені шкоди. Це всього лише спосіб обманювати себе та хитрий маркетинговий трюк. Люди, які раніше витрачали кошти на сигарети, тепер переходять на вейпи, витрачаючи ще більше грошей, при цьому не усвідомлюючи, що шкода для їхнього здоров'я залишається такою ж.

Якщо кальян не пройде належну обробку, існує ризик підхопити туберкульоз (джерело: РБК-Україна).

- Ще хочу обговорити з вами тему медичного канабісу, хоча суспільство вже, здається, й призвичаїлося до думки, що він потрібен. Для кого потрібен медичний канабіс і як його використовують?

- Медичний канабіс потрібен однозначно. Він потрібен для людей, які мають хронічний біль, наприклад, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, лікування блювання та нудоти після хімієтерапії в онкохворих. У цих випадках застосовується медичний канабіс.

У перспективі це лікування для резистентної депресії та посттравматичного стресового розладу, що є надзвичайно важливим для України. Отже, у цієї речовини є потенціал, але на даний момент дослідження залишаються обмеженими, і ми більше дискутуємо про неї, ніж використовуємо на практиці.

Простий приклад. У серпні 2024 року був прийнятий закон, що легалізує вживання медичного канабісу. Це рішення прийнято з метою медичних застосувань, а також для сприяння науковим дослідженням. Вчені отримають можливість використовувати цю речовину, виготовляти нові лікарські засоби та проводити їхнє вивчення.

Міністерство охорони здоров'я видало наказ, який надає можливість сімейним лікарям, неврологам і психіатрам призначати медичний канабіс, що містить ТГК (тетрагідроканабінол - ред.). Однак, пройшло вже півроку, а ситуація залишилася без змін. На даний момент у нас немає доступних препаратів, які можна було б використовувати для лікування зазначених пацієнтів.

І хотів би наголосити також, що медичний канабіс - це десята лінія лікування. Коли вже всі інші методи, які зараз застосовуються, не діють, лише тоді ми можемо використовувати медичний канабіс.

Ми маємо широкий спектр альтернативних знеболювальних засобів. Серед них – Прегабалін, Габапентин, антидепресанти та інші препарати. Спочатку доцільно застосовувати ці медикаменти для лікування хронічного болю, а вже потім розглядати можливість призначення медичного канабісу.

У цьому місці зібралося чимало людей: "У мене вже більше трьох місяців болить спина. Тепер я зрозумів, що мені потрібен медичний канабіс". Це не зовсім вірно. Використовувати його бездумно не слід, адже це може призвести до залежності. Тому важливо, щоб призначення здійснювалося під наглядом лікаря і тільки за рецептом.

Цікаво, що легальне використання наркотичних засобів існує як у світі, так і в Україні вже тривалий час. Наприклад, кетамін - це наркотична речовина, яка застосовується в анестезії для проведення наркозу. Ще одним прикладом є морфій, який також давно використовується в Україні, але виключно за рецептом лікаря. Його легалізація не призвела до збільшення кількості людей, які використовують морфій для покращення свого самопочуття чи досягнення ейфорії.

Ми маємо єдиний зареєстрований медичний препарат на основі канабісу - іспанський Кураліф. Він отримав реєстрацію в січні 2025 року і незабаром з'явиться на ринку.

А як щодо канабідіолу? Хоча він не є лікарським засобом, багато людей відзначають його здатність зменшувати тривожність і викликати відчуття ейфорії. Яка ваша думка з цього приводу?

- Є дослідження, які ще тривають і вони показують, що справді CBD (абревіатура з англійської - ред.) допомагає при тривожних розладах, при депресіях, при ПТСР, покращує сон, зменшує тривогу. Але цих препаратів ще немає. Вони не затверджені.

Вони є у вигляді БАДів. Тобто щось виготовляють, а до пуття немає інструкції, як воно діє, яке повинно бути дозування і так далі.

Отже, одна пацієнтка мені каже: "Лікарю, спробуйте це самі, а тоді я вирішу, чи варто мені вживати. Я вам довіряю". Вона надіслала мені ці желейні цукерки з Америки. Але ефекту жодного не було. Я не відчув жодних змін у сні або самопочутті. Тож, поки що говорити про якісь результати надто рано.

Ніхто не стверджує, що CBD зовсім не має жодного ефекту, проте досі немає достатньої кількості досліджень та препаратів, здатних лікувати тривогу чи депресію на основі медичного канабісу. Варто почекати з остаточними висновками, а не кидатися на покупку дорогих желейок за 1 500-2 000 гривень.

CBD не викликає ніякої залежності, тобто він не діє так, як ТГК і не викликає залежність. Можете просто вживати його, але толку не буде, як і шкоди не буде.

Якщо залежність вже сформувалася, які існують способи її подолання?

Необхідні сила волі та дисципліна. Людина повинна самостійно усвідомити свою проблему і знайти шлях до її вирішення. Коли до мене звертаються родичі людей, які мають залежності, вони часто запитують: "Лікарю, чи можна щось підсипати, дати якісь таблетки, щоб це відбувалося непомітно і щоб чоловік не здогадувався?" На жаль, це не працює. Лише тоді, коли людина сама усвідомить свою ситуацію, з'явиться шанс на зміни.

Всі методи на кшталт кодування чи гіпнозу в цілому не працюють. Якщо людині ввели якусь речовину, і після вживання алкоголю, наприклад, їй буде погано, пройде кілька днів і вона все одно буде вживати. Аж поки сама не захоче покинути.

Отже, основним способом боротьби з алкогольними та іншими формами залежності є психотерапевтичний підхід. Це процес, який включає трансформацію власних думок та виявлення позитивних аспектів у різних сферах життя.

На вашу думку, які психічні розлади сьогодні є найбільш розповсюдженими?

На першому місці серед психічних захворювань знаходяться тривожні розлади. До них відносяться генералізований тривожний розлад, а також панічні атаки. Не можна забувати і про депресії, а також посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Усі ці стани виникають внаслідок стресових ситуацій, таких як вибухи та інші травматичні події.

Якщо розглянути масштабні психічні розлади, такі як шизофренія та біполярний афективний розлад, можна помітити, що їхня поширеність залишиться незмінною як до, так і після війни. Це означає, що серед усіх людей, лише близько 1% страждає на шизофренію.

Які методи лікування психічних розладів в даний час є найбільш поширеними?

Ми пропонуємо два типи терапії. Багато людей, котрі переживають депресію чи тривожний розлад, спочатку звертаються не до медичних установ, а до астрологів. Навіть у 21-му столітті це залишається поширеним явищем. Далі вони пробують акупунктуру, і лише потім йдуть до психіатрів, психотерапевтів або психологів. І в результаті, як ви вже здогадалися, проходить 5-10 років перед тим, як вони отримують належну допомогу.

Коли ви відчуваєте тривогу, депресію, порушення сну, сходіть до психіатра. У нас у кожному місті є психіатри, які приймають безкоштовно. Чого відразу до лікаря-психіатра? Тому що лікар-психіатр поставить вам діагноз. Може, він скаже, що у вас нема ніякого діагнозу, вам просто потрібно відпочити, позайматись спортом і пропрацювати свої страхи й тривогу з психологом. Але в першу чергу до лікаря, сходіть до фахівця, саме до психіатра.

Хочу підкреслити, що в нашій країні, на жаль, коли йдеться про проблеми з психічним здоров'ям, люди часто звертаються до неврологів. Але неврологи не займаються питаннями ментального стану. Це залишок радянських стереотипів. Неврологи лікують органічні захворювання, такі як розсіяний склероз, інфаркти, інсульти та болі в спині, але не займаються такими розладами, як безсоння, тривожність чи депресія. Лікуванням цих станів займаються психіатри, які мають право ставити діагнози психічних розладів відповідно до закону. Інші спеціалісти, включаючи психологів, не можуть робити це. Тому в першу чергу слід звертатися саме до лікаря-психіатра.

Євген Скрипник: Неврологи не займаються лікуванням психічних розладів, це радянський стереотип (фото: РБК-Україна)

Щодо антидепресантів. Я натрапила на дослідження, в яких вчені стверджують, що ці препарати наразі часто використовуються для лікування різних розладів, проте довгострокові наслідки їхнього вживання залишаються нез'ясованими.

Це все нісенітниця. Подивіться, якщо говорити про антидепресанти, з 80-х і 90-х років у нас є Прозак. Тоді казали, що в Америці з'явилося "прозакове" покоління. Але насправді все гаразд.

Навпаки антидепресанти, якщо в людини є тривога, депресія, є супутні захворювання серцево-судинної системи, то ці ліки допомагають стабілізувати емоційний стан. І людина довше живе, менше виникає інфарктів, менше виникає інсультів.

Згідно з дослідженнями, у пацієнтів, які пережили інсульт або інфаркт, ймовірність розвитку депресії сягає 75%. Це пов'язано з тим, що людина, яка зазнала таких серйозних фізичних травм, переживає страх повторного нападу, що призводить до виникнення тривожних і депресивних розладів. Однак, якщо пацієнт почне отримувати належне лікування, його стан може помітно поліпшитися.

Численні люди також вживають різноманітні біологічні добавки, відомі як фуфломіцини, які можна знайти в наших аптеках. Багато з них прагнуть знайти щось м'яке, на основі рослин, проте такі засоби не здатні насправді лікувати. Якщо звернутися до міжнародних та європейських медичних протоколів, то можна побачити, що тривожні та депресивні розлади лікуються за допомогою двох основних методів.

Це психотерапевтичний процес, що включає заняття з фахівцем у різних психотерапевтичних методах. Фахівець, який має досвід у таких напрямках, як когнітивно-поведінкова психотерапія, діалектична поведінкова терапія та схема-терапія, може запропонувати ефективні рішення. Використовуються лише перевірені методи психотерапії та, за необхідності, антидепресанти. Це все, що є. Інші препарати, такі як судинні або ноотропні засоби, не здатні ефективно впливати на тривогу чи депресію.

Ми повинні розуміти, що антидепресанти не діють на здорових людей. Вони діють тільки на людей, які мають проблеми з нервовою системою.

Яка ваша думка щодо популярних засобів для зняття нервового напруження, таких як Барбовал або Гідазепам?

Якщо порівняти, наприклад, Барбовал з антидепресантами, то, безумовно, Барбовал виявиться значно більш небезпечним і шкідливим. Цей препарат, що містить спирт, ментол та фенобарбітал, є старим транквілізатором. У Сполучених Штатах його застосовують для лікування судом у дітей, але лише під наглядом медичного спеціаліста.

У нас люди вживають його без обмежень. Які можуть бути наслідки? Залежність, а також проблеми зі сном. Якщо ви спробуєте його один раз, нічого серйозного не станеться, але при регулярному вживанні можуть виникнути залежність та розлади сну, а також фенобарбіталова деменція, що проявляється в погіршенні пам'яті та концентрації. Додатково, це може призвести до інтоксикації серцево-судинної системи.

Барбовал - це взагалі не метод лікування. Коли вам допомагає заспокоїтися Барбовал, то в цьому випадку вам буде допомагати й ходіння, біг, відпочинок тощо.

Гідазепам не є антидепресантом, а належить до класу бензодіазепінових транквілізаторів. Його призначення не полягає у лікуванні тривожних або депресивних розладів. Він може використовуватися для полегшення тимчасового відчуття тривоги. У ситуаціях, коли ви відчуваєте страх або занепокоєння, лікар може рекомендувати прийом Гідазепаму протягом 5-20 днів, щоб допомогти зняти напругу.

Нещодавно науковці обговорювали можливість використання екстазі для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), проте FDA відмовилася підтримати цю ідею. Яка ваша думка щодо застосування наркотичних речовин, що мають більшу силу, ніж канабідіол, для лікування різних психічних розладів?

З позиції доказової медицини наразі не можна стверджувати про це, але потенціал виглядає обнадійливо. Сьогодні існує S-кетамінова терапія, яка отримала схвалення FDA для терапії рецидивуючої депресії. Цей препарат доступний у формі аерозолю, проте наразі його можна придбати лише в США, а вартість перевищує 1 000 доларів.

Дослідження екстазу продовжуються, і багато організацій, які займалися терапією ПТСР з використанням MDMA, були вражені рішенням про відмову в підтримці. Чому ж така позиція? Не через те, що метод неефективний, а через те, що ризики, пов'язані з вживанням екстазу, перевищують потенційні переваги. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться, але наразі це не так.

На завершення, давайте розглянемо, які кроки ми можемо вжити для запобігання виникненню психічних розладів. Як ми можемо піклуватися про своє психічне здоров'я, щоб уникнути необхідності в серйозніших заходах у майбутньому?

Перш за все, я б рекомендував прогулюватися пішки. Ми прийшли в цей світ, щоб бігати і гуляти.

Коли ми дивимося чи читаємо новини, починаємо переживати, відчувати стрес, думати про майбутнє тощо, і в нас виділяється адреналін, думаємо про майбутнє. Але що ми робимо? Сидимо далі. Тому фізична активність буде спалювати зайвий адреналін. Спорт справді гарно на наш психічний стан.

Повноцінний сон. Ми повинні лягати вчасно, прокидатися вчасно. І зменшити перегляд наших Telegram-каналів. Без них ми не можемо, але намагайтеся відкладати, спілкуйтесь з дітьми, з батьками, вийдіть на вулицю, поспілкуйтесь з друзями тощо.

Розробляйте стратегію. Обмірковуйте, як організувати наше життя, які подорожі відвідаємо, куди літатимемо за межі країни, як будемо оновлювати наш простір тощо. Іншими словами, нам необхідно спільно планувати майбутнє.