НАТО суттєво змінив свою позицію щодо війни з Росією. Оголошення про потенційні превентивні атаки на її територію - це лише перший крок. Інтерв'ю з Джерджем.

На сьогоднішній день немає ясності щодо того, якою буде американська підтримка України під час президентства Дональда Трампа. Проте, здається, європейські лідери усвідомлюють, що основний тягар вирішення проблем може лягти на плечі Європи. Саме з цієї причини президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ведуть переговори про можливе формування коаліції, яка зможе підтримати Україну в разі, якщо Сполучені Штати під керівництвом Трампа зменшать свою допомогу.

На цьому фоні знову активізувалися розмови щодо можливості розміщення західних військових сил в Україні. Великобританія вирішила надати Києву додаткову кількість ракет Storm Shadow, в той час як Франція планує передати Україні зенітні ракети та інше військове обладнання, використовуючи кошти від заморожених російських активів.

Схоже, що НАТО нарешті усвідомило: війна насправді ближча, ніж ми могли уявити. Спостерігаємо певні зміни в їхній риториці стосовно протистояння Росії.

У ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA голова громадської ліги "Україна - НАТО" Сергій Джердж висловив свої міркування щодо того, як західні союзники готують Україну до можливого приходу Трампа.

Відомо, що новообраний президент США Дональд Трамп ще не визначився з чіткою стратегією підтримки України у її боротьбі проти Росії. Проте, численні заяви європейських лідерів та дії чинної адміністрації президента Байдена свідчать про те, що вони не очікують позитивних змін у цій сфері. Внаслідок цього, європейські країни намагаються створити належну основу для підтримки України, усвідомлюючи, що основний тягар в цій справі ляже на їхні плечі. Як ви бачите розвиток цієї ситуації?

У контексті НАТО, основними вигодонабувачами від Альянсу в сфері безпеки є європейські країни. Вони отримують більше переваг від функціонування НАТО, ніж США. Європейці виступають найбільшими споживачами безпеки, яку забезпечує Альянс. Тому цілком логічно, що європейські держави повинні відігравати значнішу роль у забезпеченні безпеки на континенті.

Війна триває на європейському континенті, і європейські держави, зокрема Україна, зазнають серйозних наслідків. Тому варто зосередитися на власних зусиллях, а не покладатися лише на Сполучені Штати. Необхідно активніше діяти самостійно, що проявляється у зростанні військових витрат та переосмисленні підходів до оборонної стратегії. Вже давно стало очевидно, що країнам Європи потрібно більше підтримувати Україну, надаючи озброєння та фінансову допомогу. Крім того, важливо вживати нестандартні заходи та ініціативи, спрямовані на зміцнення безпеки Європи, яка тісно пов'язана з безпекою України.

Одним із можливих кроків є розгортання західних військ на території України, і ця тема знову стала предметом обговорення. Проте постає питання: в якій формі можуть бути представлені війська таких країн, як Франція та Велика Британія, в Україні, і, що ще важливіше, коли це може статися. Чи згодні наші союзники на введення своїх військ під час активних бойових дій, чи вони вирішать дочекатися моменту замороження конфлікту, утворення демілітаризованої зони та стануть гарантами безпеки для України?

На мою думку, обговорювати демілітаризовану зону наразі ще передчасно. Щодо зміцнення України, це вже частина сучасної реальності. Важливо, що президент Франції підняв це питання, а нещодавно міністр закордонних справ Франції зазначив, що нам не слід самостійно встановлювати жодні червоні лінії чи обмеження у нашій підтримці України, включаючи можливість відправки військ. Головне, що про це відкрито говорять, і така опція існує, незалежно від її фактичної реалізації. Можливо, війська будуть залучені, а може й ні. Проте, наші західні партнери не повинні забороняти собі вжити необхідні заходи в цьому напрямку.

Непевно, що НАТО в цілому зможе ухвалити такі рішення, однак на рівні окремих держав це цілком ймовірно. Якщо сформується група країн, готових надати більш активну підтримку Україні, то, безсумнівно, до неї можуть приєднатися Франція, Німеччина та Великобританія. Можливо, що й інші держави також виявлять бажання долучитися, що зробить це цілком реальним. Тим більше, раніше ми обговорювали можливість розміщення таких військ на західному кордоні України, а також на північному кордоні з Білоруссю. Це території, де немає активних бойових дій, і таке розміщення дозволило б звільнити українські сили, які потім могли б бути ефективно використані на Східному фронті.

В НАТО розпочали обговорення можливості завдання превентивних "високоточних ударів" по російських територіях у випадку збройного конфлікту з країнами Альянсу, повідомив голова військового комітету блоку адмірал Роб Бауер. Він підкреслив, що зміна позиції НАТО щодо власної природи як оборонного союзу є позитивним моментом.

"Грамотніше не чекати, а поражати пускові установки в Росії в разі, якщо Росія на нас нападе. Необхідна комбінація високоточних ударів, які виводять із будови системи, які використовуються для нападу на нас, і ми повинні нанести перший удар", - зазначив Бауер.

Схоже, що в Альянсі нарешті відбулася еволюція у сприйнятті ситуації: з’явилася думка, що, можливо, слід бути ініціативними і самостійно здійснити атаку, замість того, щоб просто очікувати на напад з боку росіян і лише потім реагувати.

- Я думаю, що це відповідь на зміну ядерної доктрини Росії, де йдеться про превентивні удари по ядерним державам, які підтримують неядерні країни, що завдаватимуть ударів по Росії. Та в будь-якому випадку заява Бауера позитивна в тому плані, що маємо нарешті важливі меседжі щодо Росії.

На мою думку, ця заява є вельми обґрунтованою і свідчить про зміну підходів. Ми вже почали чути про можливість того, що НАТО може здійснити превентивний удар, замість того, щоб лише реагувати на агресію після її скоєння. Це справді означає кардинальну зміну в риториці та концепції стримування Росії з боку НАТО.

Раніше концепція базувалася на визнанні Росії як стратегічного партнера, що передбачала співпрацю без жодних підстав для підозр, а також пасивне очікування можливого нападу. Проте цей підхід більше не є ефективним, і в Альянсі це усвідомлюють.

Зміна концепції відбулася в тому числі за наполяганням балтійських країн, які сказали, що жодного дня вони не хочуть бути під окупацією, після того, що було в Бучі та в інших окупованих містах України, після тих звірств, які російська армія творить з цивільним населенням. І НАТО змінило ці підходи, є посилення східного кордону, є збільшення контингентів в балтійських країнах, в Польщі.

Останнє висловлювання Роба Бауера можна розглядати як новий етап у цій дискусії. Це своєрідне попередження для Росії: врешті-решт, ніхто не має наміру чекати на можливі агресії з її боку, спостерігаючи і розмірковуючи про подальші дії. Існує можливість, що буде завдано превентивного удару. Хоча його заява виявляється досить стриманою, вона, на мою думку, є потужним сигналом, здатним кардинально змінити сьогоднішню ситуацію.

Тому необхідно зупинити цинічну поведінку та грубість, які росіяни проявляють вже протягом багатьох років. Вважаю, що в НАТО та Європейському Союзі нарешті почали серйозно розглядати шляхи досягнення цієї мети та приборкання Москви.

На тлі недавнього запуску Росією експериментальної балістичної ракети середньої дальності по Україні, минулого тижня, 26 листопада, відбулося термінове засідання Ради Україна-НАТО. Ми отримали від Альянсу запевнення, що підтримка України не зменшиться після атаки Росії "Орєшніком" на Дніпро, однак на цьому інформація закінчується. Яка ваша думка щодо реакцій українських партнерів на такі дії російської сторони?

- Ми хотіли б бачити більшу реакцію, це очевидно. Так, екстрене засідання Ради відбулося. Воно мало ознайомлювальний характер, присутні вислухали інформацію від українських військових, але для нас важливо щоб практичні кроки підтримки України відбулися якомога швидше.

Отже, я вважаю, що тут може бути як відкрита, так і закрита частина. Можливо, деякі питання все ж будуть вирішені. Наприкінці, 3-4 грудня відбудеться зустріч НАТО на рівні міністрів закордонних справ, від якої ми сподіваємося на конкретні результати. Тим часом, засідання Ради Україна-НАТО проходило на рівні представників місій і мало більш робочий характер.

- Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, яка закликає до посилення підтримки України. Зокрема, в документі зазначається про надання ракет середньої дальності, здатних вражати цілі на відстані до 5500 кілометрів. Також асамблея закликала якнайшвидше прийняти Україну до Альянсу.

Ці заяви є надзвичайно потужними, хоча більше мають психологічний вплив. Парламентська асамблея НАТО складається з представників парламентів 32 країн, що є членами Альянсу, та 15 країн-партнерів, серед яких і Україна. Хоча ухвалені рішення мають рекомендаційний характер, вони все ж виступають важливим сигналом для парламентарів держав НАТО про існування спільної думки. Ці парламентарі займаються питаннями безпеки та активно працюють у комітетах співпраці з НАТО, тож їхня думка є для нас вагомою. Це певна позиція, яку варто врахувати, адже вони повернуться до своїх країн і намагатимуться переконати колег підтримати ті ідеї, за які проголосувала асамблея. Це може мати значний вплив на рішення реальних парламентів і урядів, від яких залежить надання Україні допомоги та інші аспекти, пов'язані з її інтеграцією в НАТО.