"Диявольські" санкції, зустріч Трампа з Сі та падіння партнерів: які ризики та шанси приховують критичні дні вересневої дипломатії.

Прийняття Конгресом США законопроєкту про "пекельні" санкції стосовно Росії суттєво змінило баланс сил у глобальному контексті. Проте дипломатичний вікенд з 20 по 28 вересня може кардинально змінити цю ситуацію, впливаючи на розташування всіх учасників на геополітичній арені.

Чого чекати від найближчих днів - з'ясовувала Gazeta.ua.

"Грабуй награбоване": Кремль готується до санкційного удару

18 вересня президент Російської Федерації Володимир Путін підписав укази, які передають управління активами іноземних компаній, таких як Auchan, Nestlé, FM Logistic, а також структур, пов'язаних із Groupe Adeo (колишня Leroy Merlin), до АТ "Л.Е.В. Менеджмент".

Лише за кілька годин до цього американський Конгрес схвалив законопроєкт, ініційований республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блюменталем, який передбачає введення жорстких санкцій проти Росії. Хоча президент США Дональд Трамп поки що не підписав цей документ, у Кремлі вже почали готуватися до найгірших наслідків. Речник президента РФ Дмитро Пєсков висловив занепокоєння, зазначивши, що цей закон може загрожувати мирному процесу в Україні.

У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили ще більш рішуче: санкції є не тільки незаконними, але й суперечать нормам міжнародного права.

Золотий ведмідь: що Трамп і Сі Цзіньпін приносять на зустріч лідерів.

Росія намагається експлуатувати розбіжності між США і Китаєм, на подолання яких 24 вересня спробує вплинути Трамп. Проте він вступає в переговори з невигідною позицією, як зазначив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. Натомість, щоб розблокувати Ормузьку протоку, Сполучені Штати отримали закриття Баб-ель-Мандебської протоки з боку єменських хуситів і удари по ключовому нафтопроводу Саудівської Аравії.

"Пекельні" санкції – це єдиний важіль, яким володіє Трамп. Якщо він їх застосує, Китай та Індія все ще зможуть знайти способи їх обійти. Однак у контексті глобальної економіки світ буде поділений навпіл.

Саме тому Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін 24 вересня будуть вести розмову дуже обережно. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї, спілкуючись із державним секретарем США Марко Рубіо, підкреслив важливість "позитивних сигналів".

Вадим Денисенко прогнозує, що 24 вересня основною темою обговорення стане Близький Схід, а не ситуація в Україні, оскільки остання є значно складнішою. Китай, ймовірно, вимагатиме компромісів, на які Трамп не погодиться перед виборами. Перш ніж відбудеться саміт, учасники оцінять свої реальні можливості на Генеральній асамблеї ООН, яка розпочнеться 20 вересня.

Котел окропу: Генасамблея ООН між розрядкою та новими провокаціями

Дональд Трамп надіслав "оптимістичний сигнал", коли США в останній момент видали візи президенту Ірану Масуду Пезешкіану та міністру закордонних справ Ірану Аббасу Аракчі для участі в Генеральній асамблеї. Водночас президент Палестини Махмуд Аббас зможе лише зробити відеозвернення.

Дія, яку здійснила країна, відображає позицію США щодо двох з трьох основних питань Генеральної асамблеї: ситуації в Газі та Ірану. Безумовно, Україна також займає важливе місце в порядку денному.

Цю комбінацію вже використовує Росія. У Кремлі роблять натяки на "інформаційну бомбу" стосовно Бучі. Отже, не варто очікувати жодних мирних ініціатив з боку РФ: таємна зустріч Марко Рубіо з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим навряд чи призведе до чогось більше, ніж укладення бізнес-контрактів між двома державами.

Віз, що веде коня: чому мирний план для України досі залишається на стадії чернетки.

Перед зустріччю Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна будь-яка ініціатива щодо мирної угоди залишається лише концептуальною. Оцінити майбутній саміт непросто, адже немає ознак того, що лідери зможуть узгодити найважливіші аспекти.

Не останніми з яких є реформа Радбезу ООН, за розширення складу постійних членів якого (із правом вето) виступають Китай, Індія, Росія та ПАР. Від думки США залежить остаточне рішення, і Трамп може спекулювати цим. Йому сприяє напруга у виборах наступника чинного генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, чий мандат завершиться 31 грудня 2026 року.

Отже, ця Генеральна асамблея або прийме рішення, які назавжди трансформують світ, або знову лише зафіксує існуючі кризи, знизивши плечима.

Серед заявлених питань: розвиток штучного інтелекту, зміни клімату, безпекові й гуманітарні кризи у М'янмі, на Гаїті, в Судані, складна ситуація на Кіпрі. Україна, Іран, сектор Гази - у топі. Несподіванкою може стати прорив у кожному з них. Вірогідність є, адже саме така атмосфера на Генасамблеї ООН є сприятливою для входу держави у геополітичний топ.

Спіймай мить: Пакистан готовий до гри, тоді як Зеленський очікує на зустріч з Трампом.

Використати можливості можуть кілька держав. Наприклад, Ангола і Намібія. Обидві країни останнім часом більш активно беруть участь у заходах ООН, представляючи свої геополітичні ініціативи, зокрема, стосовно судноплавства в Чорному морі та Ормузькій протоці.

Пакистан може стати ключовим гравцем у ролі посередника між США та Іраном в процесі мирного врегулювання. Якщо Вашингтон і Тегеран укладуть нову угоду під час Генасамблеї, це стане вагомим аргументом для Трампа перед його зустріччю з Сі Цзіньпіном. Він, безумовно, мріє про досягнення подвійної угоди, включаючи питання України. У цьому контексті варто звернути увагу на президента України Володимира Зеленського, який не без підстав сподівається на зустріч з Трампом після переговорів з французьким лідером Еммануелем Макроном.

Європа приготувала несподіванку, але вона не відбулася.

Виборчі потрясіння в Європі: як ситуація в Німеччині та Швеції впливає на дипломатичні відносини.

Альянс між Канадою та ЄС викликав обурення у Трампа. Проте, без участі Німеччини, реалізація цієї стратегії в ООН стане більш складною. Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував свій візит на Генасамблею через термінову нараду керівництва "Християнсько-демократичного союзу" (ХДС), яка відбудеться 20 вересня. Причиною цього є вибори до ландтагів у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні, а також різке зниження підтримки ХДС на нещодавніх виборах у Саксонії, де перемогу здобула партія "Альтернатива для Німеччини".

Якщо і 20 вересня буде те саме, перед ХДС постане питання заміни Фрідріха Мерца. Він заявив, що не планує залишати посаду до наступних виборів у Бундестаг. Але його шведському колезі прем'єр-міністру Швеції Ульфу Крістерссону довелося піти у відставку після виборів, на яких переміг Лівоцентристський альянс.

Проте Мерц може змінити свою позицію, якщо результати виборів виявляться на користь ХДС. У такому випадку акценти в Нью-Йорку щодо Ірану, Гази та України можуть зазнати суттєвих змін у найостанніший момент, що може виявитися вирішальним. Або ж, можливо, ні - у запасі залишиться "резерв" у вигляді високого рівня тижня в ООН, адже саміт G20 заплановано на грудень цього року.