Росія наносить удари по АЗС: чи слід очікувати на нестачу пального в Україні?

Російські збройні сили здійснюють напади на українські АЗС. Після ряду подібних атак в енергетичному секторі почали обговорювати рішення, які ще нещодавно вважалися занадто екстремальними.

Хоча наразі не очікується значного дефіциту пального, фахівці підкреслюють, що нові стратегії атак з боку Росії можуть ускладнити забезпечення паливом окремих, здебільшого прифронтових, територій. Тому підприємства пропонують рішення, які ще нещодавно виглядали надто радикальними. Серед них – як зменшення вимог до ліцензування, так і впровадження мобільних автозаправних станцій.

На фоні цієї ситуації співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк висловив ідею скасувати регуляції та ліцензування у сфері роздрібної торгівлі та зберігання пального, принаймні в зонах, які близькі до фронту, а в ідеальному випадку — по всій території України. Він вважає, що країні необхідна максимально децентралізована система продажу пального, яка включала б мобільні АЗС та невеликі пункти відпуску пального. Це, на його думку, ускладнить ворогу можливість завдавання ударів по паливній інфраструктурі й зменшить ризики виникнення перебоїв у постачанні пального. Фокус звернувся до експертів, щоб з'ясувати, чи можуть такі зміни дійсно зміцнити ринок, чи, навпаки, загрожують дефіцитом пального в умовах останніх атак.

Російські удари націлені на паливну інфраструктуру України.

В останні дні автозаправні станції в кількох областях стали мішенню для обстрілів з боку армії РФ.

Так сьогодні, 6 липня, за даними ДСНС, одна жінка загинула, ще 10 людей, серед яких дитина, дістали поранень внаслідок російського дронового удару по АЗС в Запоріжжі.

3 липня російські дрони атакували автозаправні станції у Дніпропетровській області. Внаслідок удару по АЗС у Криворізькому районі загинула одна людина, ще троє дістали поранення, також були пошкоджені інші заправки в області.

Раніше під обстріл потрапили також автозаправні станції в Чернігівській області. Пізніше атаки були зафіксовані в Сумській, Харківській та Полтавській областях.

На фоні цих нападів Володимир Поперешнюк, один із засновників "Нової пошти", висловив пропозицію про необхідність максимальної децентралізації продажу пального. Він вважає, що створення широкої мережі мобільних та малих точок продажу ускладнить ворогу завдання з ураження паливної інфраструктури та допоможе уникнути перебоїв у постачанні для споживачів.

Чи здатні мобільні автозаправні станції надати допомогу?

Ідею розвитку мобільних або модульних автозаправних станцій експерти загалом підтримують. Водночас вони наголошують, що йдеться не про повну зміну правил роботи паливного ринку, а про додатковий інструмент, який може допомогти забезпечити споживачів пальним у регіонах, що регулярно потерпають від російських атак.

Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній "Prime", у коментарі для Фокусу підкреслив, що децентралізація процесу продажу пального дійсно може ускладнити супротивнику нанесення ударів по паливній інфраструктурі.

"Це допоможе, тому що не буде торгівлі пальним виключно в тих місцях, які позначені на картах. Буде дрібна і розгалужена мережа, і її значно важче буде виявити та завдати удару".

На думку експерта, якщо дозволити використання простих модульних міні-АЗС, наприклад на базі єврокубів, їх можна буде розгорнути у дуже короткі строки. Натомість вимога використовувати лише спеціалізоване обладнання значно ускладнить і сповільнить цей процес.

Водночас Льоушкін визнає, що зі збільшенням кількості невеликих точок продажу можуть виникнути питання контролю якості пального. За його словами, якщо такими АЗС керуватимуть великі паливні компанії, ризики будуть мінімальними. Якщо ж продажем займатимуться випадкові продавці, контролювати якість буде значно складніше. Водночас експерт визнає, що в умовах війни питання безперебійного забезпечення паливом виходить на перший план, хоча контроль якості також має залишатися важливою складовою роботи ринку.

Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея", в коментарі для Фокусу висловив свою підтримку ідеї децентралізації. Проте він вважає, що скасування ліцензування на всій території України є недоцільним.

Основна мета полягає в тому, щоб максимально децентралізувати систему постачання нафтопродуктів і розподілити запаси між більшою кількістю місцевих торгових точок. Чим більше таких об'єктів функціонуватиме, тим важче буде ворогові зірвати постачання пального.

На думку фахівця, ключовим завданням є не стільки охорона кожної індивідуальної автозаправної станції, скільки розробка системи, що гарантує стабільне постачання пального навіть у разі нових нападів. З цієї причини він рекомендує офіційно пом'якшити певні вимоги до ліцензування та державного нагляду в прифронтових регіонах, щоб у разі необхідності можна було оперативно встановити модульні або контейнерні автозаправні станції.

Геннадій Рябцев окремо висловив свою думку щодо занепокоєння стосовно якості пального, яке постачається мобільними автозаправними станціями. Він зазначив, що ризик виникнення недобросовісних постачальників дійсно має місце, але це не є підставою для того, щоб дозволяти функціонування мобільних станцій без дотримання визначених стандартів і вимог.

Експерт підкреслює, що мова йде про впровадження модульних або контейнерних автозаправних станцій як повноцінних технологічних об'єктів, а не про несанкціоновану реалізацію пального. На його думку, такі торгові точки повинні функціонувати з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), видавати чеки та залишатися під державним контролем.

Рябцев вважає, що спрощення процесів реєстрації для діяльності в прифронтових зонах не передбачає повного скасування контролю.

"Це не свідчить про те, що хтось придбає 100 літрів пального, зупиниться уздовж дороги і почне його перепродаж," -- зазначив експерт. Він додав, що навіть якщо буде введено принцип заявок для реєстрації, повинні залишатися й інші механізми контролю.

Чи можуть удари Росії призвести до нестачі пального в Україні?

Попри почастішання російських атак на автозаправні станції, експерти не прогнозують загальнонаціонального дефіциту пального. Водночас вони попереджають, що регулярні удари можуть створювати локальні проблеми із забезпеченням паливом, особливо в прифронтових регіонах.

Дмитро Льоушкін підкреслює, що постачання пального в Україну залишається на стабільному рівні, і напади на автозаправні станції не чинять значного впливу на імпорт чи транспортування нафтопродуктів в країну.

"Постачання пального не пошкоджено. Воно як було стабільне, так воно і є стабільне. Є зараз проблема з реалізацією пального для населення, а це на постачання не впливає".

За інформацією спеціаліста, найбільшу небезпеку для логістичних процесів становлять удари по бензовозах, оскільки саме вони відповідають за транспортування пального. У той же час, атаки на автозаправні станції в першу чергу ускладнюють отримання пального в окремих населених пунктах, що може призвести до труднощів для водіїв і вантажних автомобілів, які потребують заправки. Проте це не свідчить про те, що в Україні виникли проблеми з самим постачанням пального.

Таку ж точку зору висловлює Геннадій Рябцев. Він зазначає, що наразі немає підстав для заяв про наявність дефіциту пального чи паливної кризи в країні.

Якщо розглядати ринок нафтопродуктів у цілому, то немає підстав говорити про дефіцит чи кризу. В Україні є достатня кількість автозаправних станцій. Проте руйнування певних об'єктів може викликати проблеми з логістикою та створити локальні труднощі в забезпеченні споживачів.

Згідно з висловлюваннями Рябцева, найбільші загрози спостерігаються у прифронтових зонах, де постійні обстріли з боку Росії можуть призводити до тимчасових проблем з постачанням пального.

Директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн акцентував увагу на тому, що в останній час російські військові дедалі частіше націлюються на автозаправні станції. Обговорюючи нещодавні атаки на АЗС у Полтавській, Сумській та Харківській областях, він підкреслив, що ці удари знову ставлять під сумнів питання формування запасів нафтопродуктів і зміцнення паливної інфраструктури.

Раніше Фокус повідомляв, що під час сьогоднішнього масованого ракетного та дронового нападу постраждали енергетичні об'єкти в Київській області, а також у п'яти центральних і східних регіонах України. У зв'язку з цим в "Укренерго" закликали населення використовувати потужні електроприлади переважно вдень, коли виробництво електроенергії з сонячних електростанцій досягає пікових значень.