"Середній палець" від Путіна: чому діалоги досягли фази безвиході.

Як у Сполучених Штатах розробляють нові обмежувальні міри проти Росії та які ймовірності, що Трамп їх підтримає?

Однією з ключових подій тижня стало проведення другого раунду переговорів між Україною та Росією у Стамбулі, де Туреччина виконувала роль посередника. Важливо зазначити, що цього разу США не брали участь у цих переговорах, оскільки Росія наполягала на їхній відсутності, як повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

Напередодні переговорів з Росією члени української делегації зустрілись з представниками Німеччини, Італії та Британії. Під час зустрічі сторони скоординували позиції та обговорили питання порядку денного: зустріч лідерів, повне припинення вогню та заходи з розбудови довіри в гуманітарній сфері.

Проте, Росія продовжує виявляти reluctance до справжнього завершення конфлікту. Загалом, переговори тривали лише понад годину, що є досить коротким для таких зустрічей.

Російська сторона передала Україні свій варіант меморандуму щодо припинення вогню, який містить умови, які Україна вважає неприйнятними. Документ складається з трьох розділів і включає 31 пункт, а також два потенційних "сценарії" для завершення бойових дій.

Перший запропонований агресорами "сценарій" припинення вогню: повне виведення Збройних сил України з території Росії, а також із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей протягом 30 днів після початку перемир'я. Другий сценарій припинення вогню: заборона на переміщення ЗСУ, заборона мобілізації в Україні, проведення демобілізації та скасування воєнного стану. Також передбачається припинення військової підтримки України з боку союзників і заборона перебування іноземних військових на території України.

Президент України Володимир Зеленський назвав російський документ "політичним спамом" та "кривавим піаром". Крім того, він заявив, що Путін відчуває безкарність і з кожною новою відстрочкою дипломатії Росія показує середній палець усьому світові.

Україна представила свою версію меморандуму. В ній відображена незмінна позиція країни: основною умовою для початку переговорів є "повне та безумовне припинення вогню на всіх фронтах - на суші, в морі та в повітрі". Документ також містить список заходів для зміцнення довіри, серед яких повернення депортованих українських дітей, обмін військовополоненими та звільнення всіх цивільних заручників, які перебувають під контролем Росії. Очікується, що Москва розгляне цей документ протягом тижня, і свою відповідь має надати на початку наступного тижня.

Також Росія висунула Україні пропозицію про тимчасове припинення вогню тривалістю два-три дні, проте не на всій лінії фронту, щоб мати можливість забрати тіла своїх військових. Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на цю пропозицію. Він підкреслив, що Україна залишається вірною своїм вимогам - безумовному припиненню вогню, обміну військовополоненими, поверненню дітей та цивільних осіб, а також подальшим переговорам між лідерами.

"На думку Зеленського, фактично немає ніякого реального припинення вогню. Вони висловили готовність до короткочасного затишшя на 2-3 дні, щоб витягнути загиблих з поля бою. Я вважаю це безглуздим. Адже призупинення вогню має бути з метою запобігання нових жертв," - зазначив він. Президент також підкреслив, що пропозиція Росії про тимчасове припинення вогню є лише словесною грою.

Згідно з висловлюваннями голови української делегації, міністра оборони Рустема Умєрова, сьогоднішня ситуація свідчить про те, що російська сторона знову зволікає, прагнучи створити ілюзію дипломатичних зусиль для США, не вживаючи при цьому жодних суттєвих заходів.

У Стамбулі українська делегація висунула ініціативу провести зустріч між лідерами України та Росії – Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним – в період з 20 до 30 червня. Як зазначив Умєров, всі важливі питання між Україною та Росією можуть бути вирішені лише на рівні керівництв країн. Згідно з українською пропозицією, ця зустріч може відбутися за участі президента США Дональда Трампа.

Також планується участь президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана в цій зустрічі. Варто зазначити, що Анкара поступово активізує свою роль як посередник. Напередодні переговорів міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан провів візити до Москви та Києва в рамках своєї "човникової дипломатії".

Прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що Трамп готовий до потенційної зустрічі з Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним, "однак він хоче, щоб обидва лідери та їхні команди зібралися разом для переговорів".

Президент США не зробив публічних коментарів щодо результатів зустрічей у Стамбулі. Проте анонімні джерела в уряді США повідомили ABC News, що вимоги Росії, викладені в "меморандумі", не стали несподіванкою, хоча й викликали певне розчарування. Вони зазначили, що як Україна, так і адміністрація Трампа вважають деякі пункти "меморандуму" неприйнятними. За їхніми словами, ці вимоги вказують на намір Москви затягувати конструктивний діалог.

4 червня Путін вирішив не зустрічатися. Крім того, він стверджував, що Україна, мовляв, зазнає великих втрат на фронті, і тому "керівництво Києва перейшло до проведення терористичних актів". Путін згадав про випадки з мостами на російській території, проте забув про українську операцію "Павутина", під час якої 1 червня були знищені російські стратегічні бомбардувальники.

У той же день відбулася телефонна бесіда між Трампом і Путіним. Під час цієї розмови російський лідер висловив своє невдоволення українськими атаками на літаки. "Це була конструктивна бесіда, але вона не призведе до швидкого встановлення миру. Путін чітко зазначив, що змушений буде вжити заходів у відповідь на нещодавні удари по аеродромах", - зазначив Трамп після розмови.

В ніч з 5 на 6 червня Росія здійснила масовану атаку на Україну, що ще раз підкреслило її агресивні наміри. Під час цього обстрілу було використано 452 безпілотники та ракети. Українська система протиповітряної оборони змогла перехопити 406 з цих цілей, встановивши новий рекорд з початку повномасштабного вторгнення. Міністерство оборони Росії охарактеризувало цей удар як "відповідь на теракти".

Одночасно розвивається ситуація з новими санкціями США проти Росії. Як відомо, поки що Трамп ухиляється від їх введення, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь спільно створили законопроект в Сенаті, який передбачає введення мита на рівні 500% для всіх країн, що імпортують енергоресурси з Росії. Цього тижня вони відвідали Європу, щоб узгодити деталі законопроекту, і висловили намір ухвалити його до саміту "Великої сімки" (G7), що відбудеться в Канаді з 15 по 17 червня.

Законопроект, запропонований Гремом та Блюменталем, має підтримку більше 80 співавторів у Сенаті. Важливо відзначити, що спікер Палати представників Конгресу, Майк Джонсон, також висловив підтримку введенню більш жорстких санкцій. "Численні члени Конгресу виступають за те, щоб ми запровадили максимально суворі санкції проти Росії, і я повністю підтримую цей ініціативу," - підкреслив Джонсон.

Завдяки специфіці регламенту, він має право одноосібно заважати голосуванню законопроектів, просто не вносячи їх на обговорення. Водночас, раніше Джонсон дотримувався поглядів Трампа щодо України. Отже, його нещодавнє висловлювання може вказувати на можливі зміни в питаннях санкцій. Проте, остаточне слово залишається за Трампом, і наразі немає свідчень про те, що його позиція змінилася.

Також у Вашингтоні відбулася візита української делегації, очолюваної першою віцепрем'єркою Юлією Свириденко та головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Українські чиновники провели ряд зустрічей з американськими колегами, зосередившись на питаннях безпеки та обговорюючи реалізацію угоди щодо надр. Заплановано, що спеціальний інвестиційний фонд буде запущено до кінця року.

Як і під час попереднього етапу переговорів у Стамбулі, головним практичним результатом стали нові угоди щодо обмінів. Україна та Росія досягли домовленості про обмін "всіх на всіх" тяжко поранених і серйозно хворих військовополонених, а також всіх військових у віці від 18 до 25 років. Заплановано обмін "1000 на 1000" та додатковий "200 на 200". Окрім того, передбачається обмін тілами загиблих — по 6 тисяч з кожної сторони.

"У контексті обговорення звільнення військовополонених ми вирішили акцентувати увагу на певних категоріях, а не на кількісних показниках," - зазначив голова української делегації, міністр оборони Рустем Умєров.

Водночас, вимога України повернути дітей, які були викрадені Росією, залишилася без належної уваги. Представник російської делегації Володимир Мединський стверджував, що Росія не змогла надати документальні підтвердження звинувачень України щодо викрадення дітей. Більш того, він зазначив, що Москва нібито не викрадала дітей, а "рятувала їх в Україні".