Тиск на столицю України: Сполучені Штати мають намір повернути депортованих мігрантів до Києва, - повідомляє WP.

Цю інформацію наводить РБК-Україна, посилаючись на The Washington Post.

Адміністрація президента США Дональда Трампа на початку 2025 року закликала уряд України прийняти на свою територію невстановлену кількість осіб, депортованих зі США, які є громадянами третіх країн.

Згідно з отриманими виданням документами, наприкінці січня високопрофесійний американський дипломат передав пропозицію, що стосувалася розміщення іноземців на українських територіях. Це відбувалося на фоні повномасштабної агресії Росії та закриття аеропортів унаслідок безперервних ракетних атак.

Як випливає з документів, представник української сторони поінформував посольство США, що уряд надасть відповідь після формування своєї позиції. Якою саме була реакція офіційного Києва, у документах не вказано. Подібні пропозиції були також надіслані й іншим країнам.

Згідно з інформацією, опублікованою у виданні, Україна не приймала жодного з іноземців, яких депортували зі США, і немає підстав вважати, що Київ серйозно розглядав цю пропозицію. Двоє українських чиновників, які побажали залишитися анонімними, зазначили, що це питання не стало темою обговорення на урядовому рівні. Один із них додав, що йому нічого не відомо про можливі політичні вимоги США у зв'язку з цією ситуацією.

У заяві Державного департаменту підкреслюється, що "безперервна співпраця з урядами інших країн" є "основою для боротьби з нелегальною міграцією та охорони американських кордонів". При цьому, відомство перенаправило запити стосовно деталей пропозиції Україні до Міністерства національної безпеки США (DHS), яке поки що не дало жодних коментарів.

Документи, з якими ознайомилося WP, свідчать про наміри адміністрації Трампа масштабно розширити депортаційну політику, залучаючи до цього нові механізми. У датованих січнем-травнем матеріалах ідеться, що адміністрація намагалася збільшити кількість країн, готових приймати депортованих третіх осіб, зокрема через надання стимулів або обіцянки покращення відносин із США.

Так, низка країн Латинської Америки, зокрема Сальвадор, Мексика, Коста-Рика і Панама, погодилися приймати осіб, які не є їхніми громадянами. У Сальвадорі, наприклад, за урядової згоди президент країни Наїб Букеле отримав запрошення до Білого дому, а його адміністрації виділили мільйони доларів на розміщення депортованих у тюрмах.

У певних ситуаціях, зокрема у випадку з Панамою, адміністрація США, згідно з інформацією джерел, висловлювала загрози щодо введення економічних санкцій, включно з митними бар'єрами або навіть можливим переглядом статусу Панамського каналу.

Директор напряму Америки та Європи в гуманітарній організації Refugees International Яель Шахер зазначила, що адміністрація Трампа, ймовірно, фокусувалася на урядах, які прагнуть отримати прихильність Вашингтона або перебувають у скрутному становищі. На її думку, масштаб американських зусиль у цьому напрямі є безпрецедентним. За її словами, вражає не лише кількість домовленостей, а й їхній нерегулярний характер, логіка взаємності та фінансування.

Видання також підкреслює, що ще до виборів 2024 року Трамп не раз демонстрував готовність використовувати залежність України від військової допомоги США як інструмент тиску на Київ. Після його інавгурації в січні 2025 року ця риторика стала ще більш вираженою.

Згідно з інформацією з джерел, напруга досягла максимуму в лютому під час зустрічі Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті. Часткове зменшення напруженості стало можливим після того, як Київ погодився виконати деякі вимоги США, зокрема щодо доступу до критично важливих мінеральних ресурсів України.

Видання повідомило, що деякі переговори торкнулися питання використання третіх країн у якості транзитних територій. Зокрема, на початку березня під час бесід з Узбекистаном обговорювалася ідея створення логістичної бази в цій країні для депортації громадян Росії та Білорусі, враховуючи відсутність авіасполучення через війну в Україні.

У звіті, підготовленому американським урядом, вказується, що представник Узбекистану не висловив заперечень щодо цієї можливості. У свою чергу, американська сторона запропонувала ряд "заохочень", серед яких були телефонні переговори або особисті зустрічі між лідерами держав для укладання угод.