Дослідники нарешті розкрили причини, чому люди займаються пліткуванням.
Антропологи зазначили, що ця стійка модель поведінки поширена абсолютно в усіх соціальних групах.
Пліткують майже всі, хоча більшість людей і вважають плітки заняттям ганебним.
Дослідники підкреслили, що ця поведінкова модель чітко спостерігається у всіх спільнотах та соціальних групах по всьому світу, повідомляє Бі-бі-сі. "Відсутність зовнішніх факторів призведе до того, що всі, без винятку, займатимуться пліткуванням, незалежно від культурних традицій," - зазначила Ніколь Хаген Хесс з кафедри еволюційної антропології Університету штату Вашингтон.
Слово "пліткувати" зазвичай розуміють як "обговорення людей у їх відсутності, часто з негативним контекстом". Таке визначення є поширеним серед багатьох. Проте, Гесс пропонує більш розширене тлумачення цього терміна. Вона стверджує, що плітки охоплюють будь-який обмін інформацією, що може впливати на репутацію осіб.
У зв'язку з цим, дослідники вже кілька десятиліть займаються розглядом питання, чому ця модель є такою стійкою та широко вживаною в суспільствах, і запропонували різноманітні теорії.
Професор еволюційної антропології Робін Данбар у своїй теорії проводить паралелі між людськими плітками та грумінгом у приматів, який включає догляд за шерстю інших членів групи, наприклад, видалення комах. Цей процес використовувався не лише для підтримки чистоти, а також для зміцнення соціальних зв'язків, примирення після конфліктів, зменшення стресу та визначення статусу кожної тварини в соціальній ієрархії. Такий вид взаємодії називається "алогрумінг".
Оскільки у людей відсутня шерсть, плітки можуть слугувати аналогом алогрумінгу в сучасному суспільстві. Вони виконують схожу функцію у формуванні міжособистісних зв’язків, встановленні ієрархічного статусу серед однолітків та обміні важливою соціальною інформацією — наприклад, про те, кому можна довіряти, а кому краще остерігатися.
Дослідження, проведене вченими Дартмутського університету, встановили, що люди, які пліткують один з одним, ніяк не впливають на думку співрозмовника, зате за підсумком пліткарі відчувають, що стали один одному ближчими.
Дослідження виявило, що обмін інформацією та чутками в рамках соціальних груп може суттєво підвищити дух команди та зміцнити бажання співпрацювати. В експериментах з груповими іграми учасники виявили готовність витратити більші суми грошей, якщо їм надавалась можливість спілкуватися і ділитися плітками один з одним.
"Плітки не слід вважати однорідним явищем; насправді це набагато більш складний феномен, ніж просте визначення безглуздої розмови, - зазначили дослідники."
Для деяких жінок чутки виконують надзвичайно важливу роль у їхніх стратегіях виживання, особливо в ризикованих обставинах, пов'язаних з чоловіками.
"Коли мова йде про захист від чоловіка, жінки опиняються в надзвичайно складному фізичному становищі. Тому знання про чоловіка набуває великого значення, і особливо важливо ділитися цією інформацією з родичками та близькими подругами," - зазначила Хесс.
Крім того, значною мірою виживання людини та її місце в соціальній ієрархії також залежать від її репутації в спільноті. Погана репутація може бути згубною, завдати шкоди статусу або становищу в суспільстві, обмежити фінансові можливості та навіть вплинути на доступ до базових ресурсів, зазначила антропологиня.
Індивіди прагнуть управляти своїм образом – тим, як їх бачать у соціальних мережах. Вони використовують плітки, щоб формувати думки одне про одного, зазначає вона. Крім того, плітки можуть слугувати інструментом для захисту власної репутації, а в деяких випадках і для знищення репутації суперників.
Проте для багатьох людей плітки можуть виглядати як цілком безпечна форма розваги. Хесс підкреслила, що незалежно від теми — чи йдеться про дозвілля, питання виживання або соціальні взаємини — плітки закріпилися в нашому житті як "універсальна риса людської природи", яку не слід недооцінювати чи, тим більше, ігнорувати.
Нещодавно дослідники виявили, що неандертальці мали щось подібне до власних кулінарних традицій. Виявилось, що кожна спільнота розробила свої власні, унікальні способи приготування їжі.
