Угода на пів трильйона доларів: чому Трампу важливі українські ресурси і які можливості може йому запропонувати Зеленський?

Під час прес-конференції, яка пройшла 23 лютого у рамках форуму "Україна. Рік 2025", Володимир Зеленський описав обидва проекти угоди, які пропонувала американська сторона. В першому варіанті угоди американські партнери хотіли поділити існуючі доходи від видобутку українських корисних копалин 50% на 50%. Українська сторона відкинула такі умови. За словами Зеленського, якби американці запропонували ділити навпіл доходи від видобутку корисних копалин на землях, які в майбутньому будуть звільнені, в тому числі за допомогою американської зброї, такий варіант Київ готовий був би розглянути.

У рамках другого проекту угоди Україні було запропоновано визнати борг у розмірі 500 мільярдів доларів і створити фонд, повністю контрольований Вашингтоном, який фінансуватиметься з доходів від видобутку корисних копалин. Щорічно Україна отримує приблизно 2 мільярди доларів від використання своїх надр, і ці кошти повинні були б надходити до зазначеного фонду. Президент Зеленський підкреслив, що такі умови не можна вважати спільною інвестицією, оскільки Україна мала б постійно поповнювати фонд, тоді як США лише отримували б вигоду від цих коштів.

"Якщо ці фінанси надходять до фонду (від України - ред.) і немає жодних надходжень з-за кордону, а всі ресурси витрачаються всередині держави, то ми фактично виплачуємо борг," - зазначив Зеленський.

Він зазначив, що в рамках другого проекту угоди Сполучені Штати пропонували, аби за кожен долар, інвестований ними, Україна повертала два долари. Це означало б, що рівень прибутковості американських інвестицій складав би 100%. Зеленський запитав, чи можливо на світовому ринку зброї, де США активно продають свою продукцію, досягти подібних показників доходності.

Президент підкреслив, що обидва проекти угоди не містили жодних гарантій безпеки для України. "В угоді потрібно, щоб було те, чого поки немає, - гарантії безпеки, які ми маємо отримати від США", - сказав він.

Зеленський підкреслив, що Україна не визнає борг перед Сполученими Штатами в обсязі 500 мільярдів доларів, оскільки фактична допомога від них становила лише 100 мільярдів доларів. Він також зазначив, що загальні витрати на ведення війни з 24 лютого 2022 року досягли 320 мільярдів доларів, з яких 120 мільярдів припадає на Україну, 100 мільярдів надали європейські країни та інші партнери, включаючи Японію, а ще 100 мільярдів – це внесок США.

"Я впевнений, що у нас було 100 мільярдів доларів, і це беззаперечний факт. Я не планую визнати 500 мільярдів... Навіть 100 мільярдів я не готовий зафіксувати, оскільки ми не повинні трактувати гранти як борги", - зазначив Зеленський, підкреслюючи, що фінансування від США, затверджене ще за адміністрації Джо Байдена, в основному носило грантовий, тобто безповоротний характер. Крім того, цю допомогу підтримали обидві партії Конгресу. Навіть якщо це не до вподоби нинішній адміністрації, додав Зеленський, укладені угоди мають бути виконані.

В результаті, Зеленський відмовився підписувати обидва проекти угоди та заявив: "Я не підписую те, що будуть оплачувати 10 поколінь українців". Він додав, що потрібно, по-перше, переглянути фінансові зобов'язання України, а, по-друге, чітко визначити гарантії безпеки, які мають включати додаткові засоби ППО, ракети, інше забезпечення української армії, а також boots on the ground - іноземні війська на території України. Зеленський підкреслив, що просто присутність американського бізнесу в Україні не є гарантіями безпеки і не зупинить Росію від нової агресії.

"Якщо ви вважаєте, що економічна угода є складовою частиною забезпечення безпеки, то чому в регіонах, де задіяні ваші бізнес-інтереси, не можуть бути присутніми ваші представники на місці? Це ж логічно, чи не так? На мою думку, це цілком обґрунтовано. Я звернувся з таким запитом до США, але поки що відповіді не отримали," - зазначив Зеленський.

За словами Зеленського, під час зустрічі 23 лютого представники США більше не згадували про борг у розмірі 500 мільярдів доларів.

"Як міністри, так і представники наших компаній, а також мій керівник офісу Андрій Єрмак, наразі на зв'язку з Майком Волтцом і його командою. Вони обговорюють угоду. Сума вже не складає 500 мільярдів, і, здається, немає й відсотків. Як ви бачите, ми рухаємося вперед," - зазначив Зеленський.

Він зазначив, що Україна має намір вести переговори зі США щодо укладення угоди про нову військову або фінансову підтримку на комерційних основах, передбачаючи виплату відсотків, проте не планує вносити зміни в угоди, досягнуті з адміністрацією Байдена.

У коментарі для РБК-Україна, колишній директор "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії", що спеціалізується на видобутку титанових ресурсів, Єгор Перелигін зазначив, що наразі Україна здатна презентувати 5-6 життєздатних проектів у сфері видобутку критично важливих мінералів. Одним з них є видобуток титанової сировини.

"Ми займаємо досить сильні позиції у видобутку та обробці титановмісних мінералів і концентратів. Наша ресурсна база та запаси дозволяють реалізовувати проекти, що стосуються титану," - зазначив він, підкресливши, що в Україні зберігся професійний потенціал, а також існує історія переробки титанової руди, зокрема на "Запорізькому титаново-магнієвому комбінаті".

За словами експерта, активний інтерес США до критичної сировини пов'язаний з високими успіхами Китаю в цій сфері, адже Піднебесна видобуває більше 60% всіх рідкоземельних елементів у світі та переробляє 87% відповідної сировини. Штати значно відстають від китайців у цьому питанні і залежні від них у багатьох позиціях, наприклад, у питанні імпорту графіту.

"Ми можемо пропонувати свою ресурсну базу, у нас є декілька цікавих родовищ, у нас досить великі запаси графіту в країні", - сказав Єгор Перелигін, додавши, що також можна запропонувати проекти із видобутку марганцю, літію та урану. Проте для збільшення привабливості проектів треба вирішити ряд проблем, про які вже згадувалося у публікації РБК-Україна.

Він зазначив, що Україна має можливість вивчити варіанти приватизації державних підприємств, які займаються видобутком природних ресурсів. "Приватизація завжди залишається на порядку денному. Це цілком ефективний інструмент, і я не вбачаю жодних перешкод для його реалізації. Юридичні засади для цього вже створені", - підкреслив він.

На прес-конференції Президент Зеленський повідомив, що дав вказівку Державній службі геології та надр здійснити перевірку всіх наданих спеціальних дозволів (ліцензій) на видобуток корисних копалин. Ця ініціатива спрямована на оновлення геологічних даних, які були зібрані ще за радянських часів. Проведення такого аудиту дозволить з'ясувати, кому і які права належать на розробку надр, а також визначити, що можна запропонувати в ході переговорів з американською стороною.

Ключовим моментом є те, що наявність приватного власника на певний спеціальний дозвіл ускладнює його передачу або навіть пропозицію третім особам. Обговорюючи цей аспект сировинної угоди, Зеленський зазначив, що під час аудиту буде перевіряти правомірність отримання ліцензій на видобуток корисних копалин. Крім того, він підкреслив, що держава має намір націоналізувати ті спеціальні дозволи, які були отримані незаконним шляхом.

"Якщо будуть прийняті відповідні рішення, то ми будемо діяти в рамках закону: деякі речі є легітимними, а інші — ні. Ми захищатимемо ті сфери бізнесу, де все відбувається справедливо. Водночас, якщо ми виявимо неактивні ліцензії, які були куплені, але не використовуються протягом тривалого часу, і зафіксуємо факти крадіжки, ми зробимо все можливе, щоб повернути вкрадене," - зазначив президент.