В Україні святкують День пам'яті та тріумфу над нацизмом, що відбувся під час Другої світової війни.

Як повідомляє Укрінформ, у 2023 році Верховна Рада законом "Про День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" встановила 8 травня як День пам'яті та перемоги - єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Вихідний день відтепер також буде 8 травня, коли завершиться дія воєнного стану в Україні.

В Україні вшанування завершення Другої світової війни 8 травня розпочалося з ініціативи громадських організацій на початку 2000-х років. У 2014 році цей підхід отримав підтримку на державному рівні від Українського інституту національної пам'яті та Міністерства культури. У 2015 році, спочатку через указ Президента, а згодом завдяки законам про декомунізацію, 8 травня було офіційно встановлено як День пам'яті і примирення (святковий, але не вихідний). Водночас 9 травня залишився Днем перемоги над нацизмом, оскільки суспільство на той момент не було готове відмовитися від звичної дати.

У 2023 році Президент Володимир Зеленський ініціював законопроєкт у Верховній Раді, який пропонує оголосити 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Крім того, він видав указ, що передбачає святкування 9 травня в Україні як Дня Європи спільно з Європейським Союзом.

З 2014 року в Україні, так само як і в Європі, мак пам'яті став символом вшанування пам'яті про Другу світову війну.

Загалом, поступовий офіційний перехід до європейських традицій вшанування пам'яті розпочався після Революції гідності. Ця зміна не тільки стосується перенесення дати, але й нового акценту - від культу зброї та перемоги до визнання внеску різних спільнот у боротьбу з нацизмом, а також вшанування окремих осіб, їхніх страждань і втрат під час війни. День пам'яті та перемоги слугує нагадуванням про те, що Друга світова війна почалася внаслідок угод між двома тоталітарними режимами: нацистським у Німеччині та комуністичним в СРСР, а також через бездіяльність найбільших держав світу, які не проявили готовності протистояти агресорам.

Водночас українці, які підтримували антигітлерівську коаліцію, зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом і союзниками нацистської Німеччини. Мільйони співвітчизників боролися зі зброєю в руках у різних регулярних арміях, тоді як сотні тисяч брали участь у підпільних та повстанських рухах. Більшість українських підприємств було перепрофільовано для задоволення потреб оборони. Українські території стали одним із ключових театрів бойових дій, де відбувалися масштабні битви та найзапекліший опір.

Обидва тоталітарні режими, які окупували українські землі, вчинили безліч злочинів проти мирного населення, включаючи Голокост, масові вбивства та депортацію народів. Під час Другої світової війни український народ зазнав величезних втрат, які оцінюються приблизно у 8 мільйонів осіб, серед яких близько п'яти мільйонів становили цивільні особи, а три мільйони - військові.

Сьогодні Російська Федерація є спадкоємицею сталінського режиму, яка привласнює собі перемогу над нацизмом та активно поширює міфи про Другу світову війну. Це відбувається не лише в межах її власних кордонів та серед країн, що колись входили до складу СРСР, але й через маніпуляції на міжнародній арені, зокрема в Європі. Держава-агресор використовує здобуту перемогу як виправдання для вчинення масових злочинів в Україні, зокрема щодо військовополонених і цивільних осіб. Найбільш яскравим проявом цієї агресивної політики стало вторгнення в Україну у 2014 році, яке завершилося масштабним нападом 24 лютого 2022 року.