Вчені з'ясували, що мурахи здатні ефективніше вирішувати групові завдання, ніж люди.

Для проведення цього експерименту науковці підготували два різних комплекти лабіринтів.

Усі, хто хоча б раз спостерігав за мурахами, звертав увагу на їхню соціальну природу – ці комахи майже ніколи не зустрічаються поодинці. Люди також мають схожі риси, хоч деякі з нас можуть віддавати перевагу самотності, як зазначає phys.org.

Відомо, що мурахи і люди є єдиними істотами в природі, які постійно співпрацюють під час транспортування великих вантажів, що суттєво перевищує їхні власні розміри.

Зокрема, професор Офер Файнерман разом із своєю командою з Інституту Вейцмана скористалися цією спільною характеристикою для організації захоплюючого конкурсу, мета якого — визначити, хто з учасників зможе ефективніше управляти великим вантажем у лабіринті.

Висновки цього дослідження, опублікованого в Proceedings of the National Academy of Sciences, відкривають нові аспекти групового прийняття рішень і аналізують переваги та недоліки колективної роботи в порівнянні з індивідуальними діями.

Щоб дослідити це порівняння між двома абсолютно різними видами, науковці розробили практичну версію "піаніно-головоломки". Ця задача є класичним прикладом у сфері планування переміщення та робототехніки. Вона аналізує можливі способи транспортування об'єкта незвичної форми, наприклад, піаніно, з однієї точки до іншої в складному оточенні.

Замість звичного піаніно, мурахи отримали Т-подібний об'єкт, яким їм потрібно було маневрувати в прямокутному просторі, поділеному на три камери, які з'єднуються через дві вузькі щілини.

Дослідники розробили два варіанти лабіринтів, які відрізнялися лише своїми розмірами, щоб відповідати як мурам, так і людям, а також різним групам учасників. Залучити людей до участі в експерименті було простіше, адже вони погоджувалися просто через запрошення, ймовірно, через інтерес до змагання. На відміну від цього, мурахи не мають духу конкуренції. Вони брали участь, оскільки були обмануті, вважаючи, що важкий вантаж — це смачний делікатес, який потрібно донести до їхнього гнізда.

Для змагань з людиною обрали мурах, що належать до виду Paratrechina longicornis. Ці мурахи отримали свою назву завдяки довгим вусикам, але їх також інколи називають "божевільними" через їхню швидкість у русі. Цей вид мурах є широко відомим, оскільки зустрічається практично в усіх куточках планети.

"Мурахи розв'язували лабіринт, використовуючи три різні комбінації: одиночна мураха, маленька група з близько семи особин та велика команда, що налічувала приблизно 80 мурах. У свою чергу, люди також виконували завдання у трьох паралельних форматах: одна особа, невелика група від шести до дев'яти учасників та велика команда з 26 осіб", - зазначили в phys.org.

Також аби зробити порівняння якомога точнішим, групи людей повинні були в деяких випадках не спілкуватися за допомогою мови або жестів. Їм потрібно було теж носити хірургічні маски та сонцезахисні окуляри, аби приховати свої роти та очі.

Крім того, людям наказали тримати вантаж лише за ручки, які імітували спосіб, у який його тримають мурахи. На ручках були вмонтовані лічильники, які вимірювали силу тяги, прикладену кожною людиною впродовж всього експерименту.

Вчені неодноразово проводили експеримент для всіх можливих комбінацій, після чого здійснили детальний аналіз відеозаписів і всіх розширених даних моніторингу, застосовуючи комп'ютерні моделі та різноманітні фізичні підходи. Не дивно, що когнітивні можливості людини надали їй перевагу в індивідуальному змаганні, де вони використовували ретельно продумане стратегічне планування, що дозволило їм значно перевершити мурашок, - зазначили автори в статті.

Водночас під час групового завдання все було зовсім по-іншому, особливо для великих груп. Як виявилось, мурахи не лише працювали краще, ніж окремі мурахи, але у деяких випадках вони діяли краще, ніж люди.

Групи мурах також співпрацювали, плануючи свої дії з урахуванням стратегії, що свідчить про їхню колективну пам'ять. Це дозволяло їм зберігати певний вектор руху та уникати повторення помилок.

Своєю чергою люди навпаки не змогли покращити свої результати, коли працювали в групах.

"Мурашник - це фактично сім'я. Всі мурахи в гнізді - сестри, і вони мають спільні інтереси. Це тісно пов'язане суспільство, в якому співпраця значно переважає конкуренцію. Ось чому мурашник іноді називають суперорганізмом, свого роду живим тілом, що складається з безлічі "клітин", які співпрацюють одна з одною", - підкреслив Офер Файнерман.

За його словами, результати дослідників підтверджують таке бачення. Він додав, що вчені показала, що мурахи, які діють як група, розумніші.

"На противагу цьому, формування груп не розширило когнітивні здібності людей. Знаменита "мудрість натовпу", яка стала такою популярною в епоху соціальних мереж, не вийшла на перший план у наших експериментах", - зауважив професор.

Як повідомляє УНІАН, дослідники здійснили вражаюче відкриття щодо малят китів. Виявилось, що ці істоти видають специфічні звуки, коли прагнуть отримати молоко від своїх матерів.

Дослідники також виявили, що планета, схожа на Землю, здатна мати власну атмосферу. Це стосується холодної зірки "Траппіст-1", оточеної сімома кам'янистими світи, які можуть бути потенційно подібними до нашої планети та обертаються навколо неї.