Водохреще 2025. Коли українці святкуватимуть це свято за новим календарем?
Раніше значна частина церковних парафій в Україні дотримувалась юліанського церковного календаря, проте в сучасних реаліях його соціальний і культурний контекст докорінно змінилися.
Більшістю громадян він почав сприйматись не стільки як пов'язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов'язаний з російською церковною культурою.
У травні 2023 року на Архієрейському Соборі Української Православної Церкви (ПЦУ) було ухвалено рішення, що стосується врегулювання календарних питань в церкві.
Згідно з нею, Церква мала перейти на використання новоюліанського календаря, позбавленого низки недоліків юліанського і суттєво точнішого (ближчого до астрономічних подій), ніж григоріанський.
27 липня 2023 року під час Помісного Собору Православної Церкви України було остаточно ухвалено рішення про перехід на новий календар. Таким чином, з 1 вересня 2023 року ПЦУ почала використовувати новоюліанський церковний календар, адже саме з цієї дати стартує новий церковний рік.
Через це всі "неперехідні" свята (з нерухомими датами) змістились на 13 днів раніше.
Раніше свято Водохреща (або Хрещення Господнє), що є важливою частиною різдвяно-новорічного циклу, відзначало хрещення Ісуса Христа Іоаном Хрестителем на берегах річки Йордан, на стародавній паломницькій стежці. Це свято святкували 19 січня.
Проте, відповідно до новоїліанського календаря, свято Водохреща наразі відзначається 6 січня. У 2025 році ця дата випаде на понеділок.
Варто зауважити, що це релігійне свято співпадає з іншим - Богоявленням, оскільки після хрещення Ісус відкриває себе людям як Месія та Спаситель.
Свято Водохреще відзначатиметься 6 січня 2025 року (скриншот: pomisna.info)
Розповідаючи про святкування Хрещення Господнього, у ПЦУ розвінчали міф про буцімто давню українську традицію - масові хрещенські купання.
Українцям роз'яснили, що "тренд на масові занурення в ополонки" набрав популярності в останні роки, зокрема в другій половині 1990-х та на початку 2000-х.
"Мотивації людей можуть суттєво варіюватися: для деяких це спосіб «змити провини», інші ж прагнуть перевірити фізичні можливості, а дехто вважає, що таким чином підтримує «стародавню українську традицію». Однак, це останнє ствердження є абсолютно хибним! У нашого народу ніколи не існувало традицій, що пов'язані зі святом Богоявлення", - зазначили представники ПЦУ.
До середини ХХ століття жоден з етнографів чи істориків не зафіксував, що українці проводили "традиційні" масові пірнання в крижану воду на свято Хрещення Господнього.
Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Тож цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження.
Крім того, у ПЦУ наголосили, що "абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття "змиває" усі гріхи".
"Якими способами можна їх 'вимити'? Чи може просто фізичне занурення в освячену воду, без справжнього покаяння за гріхи, призвести до їх очищення? У Церкві підкреслили, що немає жодних церковних приписів щодо виконання такого обряду на свято Богоявлення."
Українцям пояснили, що дорога до вічного блаженного життя та спасіння лежить виключно через:
"Лише Господь має силу звільнити душу від гріха, спостерігаючи за вашим щирим покаянням та участю в Таїнствах Сповіді й Причастя", - зазначили в ПЦУ.
Варто зазначити, що Церква не заперечує проти занурення у холодну воду взимку, оскільки це є особистим правом і вибором кожної людини.
"Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов'язаною зі святкуванням Хрещення Господнього. Хто робить такий вибір - має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі "за" і "проти": стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки", - підсумували у ПЦУ.
