"Яка демобілізація? У нас окопи залишаються порожніми." Чи встановить влада ясні терміни для військової служби?
9 квітня 2024 року десь о 22:00 у вікнах Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки на столичній Садовій вулиці ще горіло світло. Народні депутати ламали списи навколо фінальної версії "мобілізаційного" законопроєкту.
Протягом майже шести місяців обговорень документ зазнав численних змін – приблизно десяти. Єдине положення, яке залишилося незмінним, стосувалося чітко визначених термінів служби для військовослужбовців у період воєнного стану. Однак, 9 квітня в обід головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський надіслав листа з проханням скасувати цю норму.
Перед цим парламентарі, чиновники та представники військового командування з усіх сил намагалися перекласти відповідальність за непопулярне рішення - виключення демобілізації з проекту закону - один на одного.
"В кінці 2023 - на початку 2024 років темпи мобілізації в Україні значно впали в порівнянні з 2022 роком. Встановлювати конкретні строки служби в таких обставинах було б рівнозначно самогубству", - зазначив співрозмовник з військового керівництва держави, побажавши залишитися анонімним, в інтерв'ю для УП.
Офіційним поясненням для виключення згадок про демобілізацію з законопроєкту, за словами Сирського, стало наявність численних правок від депутатів. Він зазначив, що питання звільнення зі служби потребує "додаткового аналізу та регулювання в окремому акті".
11 квітня парламент схвалив закон про мобілізацію, який викликав численні суперечки. У той же день Верховна Рада доручила Міністерству оборони розробити законопроєкт про демобілізацію протягом наступних восьми місяців.
Спершу урядовці обіцяли написати документ до 18 грудня 2024 року. Згодом попросили перенести дедлайн до 18 березня 2025-го. Але донині проєкт не внесли до парламенту.
"Українська правда" провела бесіди з офіцерами, починаючи від командирів підрозділів і закінчуючи командувачами різних військових родів, а також з урядовцями та народними депутатами. Метою цих зустрічей було з'ясувати, чому Кабінет Міністрів не подав у Верховну Раду обіцяний законопроєкт, а також чи є можливість визначити чіткі терміни служби в умовах нинішньої війни.
Показово, що всі наші співрозмовники побажали залишитися анонімними, зважаючи на сенситивність теми. Спойлер: позитивних новин не буде. Але про все по черзі.
Читайте також: Нові правила мобілізації. Що передбачає ухвалений Радою закон
Законопроєкт про звільнення зі служби та ротацію бійців під час воєнного стану вже готовий, повідомили представники Міністерства оборони у відповідь на запит УП ще наприкінці січня 2025-го. Однак Генеральний штаб ЗСУ не підтримав документ, тому урядовці не зареєстрували його в парламенті.
Згідно з інформацією, якщо Верховна Рада прийме даний законопроєкт, це призведе до миттєвої демобілізації "значної кількості військових". Як повідомляють деякі джерела в парламенті, мова йде про 108 тисяч військовослужбовців, серед яких 14 тисяч – офіцери.
Нова пропозиція Міністерства оборони мало чим відрізняється від виключеної з минулорічного "мобілізаційного" закону. Демобілізація через три роки служби залишається базисом.
Проте існує декілька важливих умов. По-перше, військовослужбовці повинні бути залучені до бойових дій на передовій протягом 18 місяців у загальному обсязі. По-друге, можливість звільнення з'явиться лише після оголошення загальної демобілізації президентом.
У Головному управлінні комунікацій Збройних сил України повідомили УП, що законопроєкт, що визначає конкретні терміни служби, буде подано до Верховної Ради тільки за умови, що буде забезпечено необхідну кількість військових для боротьби з Росією.
Інакше, якщо з війська буде звільнено більше ста тисяч досвідчених військових без заміни їх новими призовниками, командирам доведеться вивести свої підрозділи з бойових позицій.
Нині в Міноборони думають, як зменшити напругу у військовому середовищі через відсутність чітких термінів служби, не послабивши фронт. Одна з ідей - покращення реабілітації.
Якщо солдат відслужив 36 місяців, з яких не менше 18 місяців проходив службу в зоні бойових дій, він матиме можливість пройти безкоштовну двомісячну реабілітацію та отримати ще один місяць відпустки. Таким чином, військовослужбовці зможуть відпочити загалом три місяці. Проте реалізація цієї програми стикається з проблемою нестачі реабілітаційних установ, що ускладнює її впровадження з боку Міністерства оборони.
"Українська правда" актуалізувала свій запит до Міноборони щодо "демобілізаційного" законопроєкту 27 березня. Наразі відповідь не надійшла.
Члени Комітету Верховної Ради, відповідального за національну безпеку, оборону та розвідку, звернулися до міністерства з проханням надати інформацію щодо стану підготовки відповідного документа. Згідно з інформацією, отриманою з парламентських джерел, Міністерство оборони відповіло, що ситуація залишилася без змін — проєкт документа готовий, проте Генеральний штаб виступає проти його ухвалення. Цікаво, що вперше Міноборони не надало навіть приблизних термінів для подання документа до Верховної Ради.
Демобілізація військових безпосередньо пов'язана з процесом мобілізації нових призовників. Нещодавно президент Зеленський оголосив, що в 2024 році в Україні планується щомісячно призивати по 30 тисяч новобранців.
За словами декількох джерел УП у військових колах та парламенті, такі показники дійсно мали місце, але лише в перші місяці після прийняття закону про "мобілізацію". Після цього темпи почали знижуватися.
"Зараз мобілізація в Україні на хріново-допустимому рівні. Якщо в перші місяці після ухвалення закону ми набирали, умовно кажучи, 100% від потреб, то в січні - приблизно 70%, а були місяці, коли - 60-65%. Зважайте, що умовних 100% вистачає для того, щоб поповнювати втрати і тримати в тонусі підрозділи. Це не про збільшення бригад. Це просто для того, щоб не йти в мінус", - не під запис пояснює УП співрозмовник у військовому керівництві держави.
"Частина осіб, яких можна назвати "бусифікованими", є "неліквидом". У наших навчальних центрах перебувають люди з проблемами здоров'я, вік яких перевищує 50 років, а також алкоголіки та наркомани. Декілька керівників центрів навіть вигадали спосіб, щоб уникнути їх: пропонують командирам взяти на службу десять адекватних, а кількох "проблемних" у якості навантаження", - зазначає співрозмовник УП, що має досвід роботи з новобранцями серед бойових командирів.
Найгостріше нестача солдатів відчувається на передовій. Незважаючи на всі зусилля командування, яке намагається укріпити піхоту - переводячи особовий склад з тилових підрозділів та пропонуючи мотиваційні контракти для молоді, на фронті все ще відчувається брак бійців.
Деякі позиції на фронті утримують двоє військових, коли мали би щонайменше 12, розповідає УП один із бойових офіцерів, який добровільно служить із 2014-го. За понад 11 років він воював із росіянами на різних гарячих напрямках українського сходу. Боєць категорично проти демобілізації на нинішньому етапі війни, оскільки вважає, що це прирівнюється до "обвалу фронту".
"Наші окопи залишаються без людей. Про яку демобілізацію може йти мова? Наразі ресурсів навіть не вистачає для адекватних ротацій. У Силах оборони України є підрозділи, які з 2021 року жодного разу не проходили відновлення," - висловлює своє обурення співрозмовник УП з військового керівництва країни.
Законопроєкт про демобілізацію, розроблений фахівцями Міністерства оборони, містить вимогу про обов'язкову ротацію військовослужбовців кожні 90 днів, проведених у бойових умовах. Проте слід зазначити, що Генеральний штаб не погоджується з цим документом, оскільки для його впровадження не вистачає резервів.
"Вже третій рік мене постійно переводять з однієї підрозділу в інший. Я дуже сподівався, що з'явиться легальна можливість завершити службу після 36 місяців. Але, схоже, цього не станеться", - зазначає в інтерв'ю УП військовослужбовець однієї з штурмових бригад, який попросив залишитися неназваним.
На початку масштабного конфлікту він самостійно вирішив стати частиною Збройних Сил України, незважаючи на наявність "антибюлетеня". Він навіть дав хабара в доларах під час військово-лікарської комісії, щоб медики підтвердили його готовність до служби. Однак тепер боєць відчуває, що не має внутрішніх сил продовжувати боротьбу: "Я так втомився, що деколи міркую, як було б добре не повернутися з чергового бойового завдання".
Для багатьох військовослужбовців процес демобілізації перетворився на невиправдану надію. Це стало можливим через відсутність натовпів добровольців біля територіальних центрів комплектування та через дії військово-політичного керівництва. Саме вони минулого року висунули ініціативу встановити конкретні терміни служби на запит президента.
У грудні 2023 року, під час інтерв'ю з представниками медіа, Зеленський підкреслив, що демобілізація є найважливішим аспектом "мобілізаційного" плану, над яким працювали військові та урядові структури. Однак у лютому 2025 року він не зміг дати конкретну відповідь на питання щодо термінів служби в армії.
Деякі бійці сподіваються на визволення, інші втратили віру, але все ще беруть участь у боротьбі, а ще хтось втік до СЗЧ, не витримавши невизначеності.
Тим часом представники військово-політичного керівництва продовжують уникати чесного діалогу із суспільством про неможливість демобілізації на нинішньому етапі війни.
