"Обход Орбана: новая концепция ЕС для преодоления вето на переговоры с Украиной"

Зображення з Facebook-акаунту Метте Фредеріксен.

Менше ніж два місяці залишилося до початку різдвяних канікул у європейських інституціях — це останній шанс для Данії, яка наразі головує в ЄС, просунути важливі рішення щодо України та її інтеграції до Європейського союзу. Після цього нас чекає шестимісячний період головування Кіпру, який не відзначається особливою проукраїнською позицією. Уряд Кіпру вже оголосив, що впродовж наступних шести місяців зосередить свою увагу на інших питаннях, відсунувши Україну на другий план.

Поки це не відбулося, данська прем'єр-міністр Метте Фредеріксен має намір подолати бар'єр угорського вето і ініціювати серйозні переговори з Україною щодо її вступу до Європейського Союзу.

Коли на початку літа Фредеріксен запевнила президента Зеленського, що знайде спосіб і формулу для запуску першого кластера (а за ним і всіх наступних), у Копенгагені та Брюсселі були впевнені, що це вдасться реалізувати за короткий проміжок часу. Проте насправді ця задача виявилася набагато складнішою.

Проте, наближення дедлайну спонукає союзників України в Європейському Союзі розглядати інші варіанти.

Відомо, що Антоніу Кошта висловив певну пропозицію з цього питання: президент Євроради активно закликає всі держави-члени до реформування механізмів ухвалення рішень і відмови від принципу одностайності для технічних аспектів, таких як відкриття нових переговорних кластерів та глав. Пізніше виникла ідея про надання членства з обмеженими правами. Її прихильники вважають, що відмова України від права вето може знизити опозицію з боку деяких противників.

Але жодна з цих ідей не має значних шансів на схвалення, стверджують численні співрозмовники ЄП у Брюсселі.

Оцінки експертів з цієї теми варіюються від рішучого твердження "план Кошти вже не має шансів на існування" до менш категоричного, але також песимістичного "немає жодного консенсусу, і в найближчій перспективі навряд чи з'явиться".

Та є альтернативний план. Шанси на його затвердження - украй високі.

Цей проект активно просувається в Європейській раді, отримує підтримку з боку Європейської комісії, а нещодавно набув загальної підтримки і з боку України.

Хоча деталі ще не узгоджені, цей проект вже отримав свою назву. Англійською мовою він відомий як Frontloading.

Цей термін не пов'язаний із перевезенням вантажів; його можна приблизно інтерпретувати як "концентрація зусиль на початковій стадії". Через довжину перекладу та відсутність зрозумілості, українські чиновники зазвичай використовують його в формі "фронтлоадинг".

Європейська правда пояснює, про що йдеться.

Загалом, у ЄС побутує впевненість у тому, що нинішнє вето Орбана - тимчасове. Мовляв, у квітні в Угорщині відбудуться вибори, і після них блокування буде знято. Про це, зокрема, заявив євродепутат Міхаель Галер, висловивши думку, що до квітня відкриття кластерів для України не буде.

"Переговори розпочнуться в квітні, незалежно від обставин. Або Орбан "втратить позиції", або ж отримає нові підстави, щоб зупинити своє блокування", - зазначив євродепутат.

Навіть якщо вважати, що угорські вибори призведуть до зняття вето, просто сподіватися на зміну влади в Угорщині не виглядає доцільним.

Вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня 2026 року. Далі - ще з місяць на початок роботи парламенту. Потім новий парламент і новий уряд будуть вирішувати найбільш термінові питання, до числа яких українські переговори точно не входять…

На практиці, до моменту зняття вето з України та старту переговорів, можна очікувати не раніше червня, коли завершиться головування Кіпру.

А це - аж за 8 місяців. Втрачати цей час, просто чекаючи на початок переговорів - неприпустима розкіш для України.

Варто додати, що далі буде рік, сприятливий для сміливих рішень. Після Кіпру, з 1 липня 2026 року, у Раді ЄС головує Ірландія (а вона є дуже проукраїнською і активною у просуванні членства); відразу за неї буде головування Литви (тут пояснювати навряд чи потрібно, це наш ключовий лобіст).

У Києві розраховують, що у цей період Україна буде готова до наступних кроків і зможе закрити частину переговорних глав.

Проте підготовку ґрунту слід розпочати вже сьогодні.

І ось у цьому місці світогляд Києва та європейських столиць - розходиться.

"Ви і без початку переговорів можете проводити реформи. Просто беріть європейське законодавство і ухвалюйте", - кажуть у Брюсселі. І формально вони абсолютно праві.

Політична ситуація в Україні має свої особливості. Відомо, що "монобільшість" існує лише формально. Численні депутати втратили інтерес до роботи Верховної Ради, а провести вибори та оновити склад депутатів неможливо доти, поки триває воєнний стан. Ті парламентарі, які продовжують виконувати свої обов'язки, часто виявляють скептицизм щодо законопроєктів, які уряд подає як спрямовані на євроінтеграцію. Іноді цей скептицизм має під собою реальні підстави.

У результаті, процес збору голосів депутатів навіть для тих ініціатив, які є вкрай важливими для набуття членства в Європейському Союзі, перетворюється на складне завдання.

У зв'язку з цим, для досягнення успіху у реформах важливо мати європейську підтримку основних проєктів, що слугує своєрідним "знаком якості". Крім того, зазвичай під час вступних переговорів формується чіткий перелік вимог Європейського Союзу.

Від весни 2025 року - відколи влада Угорщини почала відкрито заявляти про свій намір блокувати рух України до членства - держави та інституції ЄС вже кілька разів бралися шукати, як обійти її вплив. Один з етапів був улітку, коли Данія та Україна домовлялися з іншими країнами про зухвалу і не дуже правову схему, яка дозволила би "кинути" угорського авторитарного лідера.

Проте ця ініціатива, про яку повідомляла "Європейська правда", втратила свою актуальність у липні, коли відбулася зміна в українському уряді та почалися одночасні напади з боку Банкової на антикорупційні інституції та активістів.

Однак чи дійсно варто звинувачувати всі труднощі з подоланням вето лише на "антикор"? Ні, обставини більш заплутані.

Атака на НАБУ і САП дійсно посилила тих, хто виступав проти створення спецпроцедури для допомоги Україні - але ці противники існували і до липневих рішень Києва. Для низки столиць збереження їхнього вето у ЄС є політично важливим. Тож дії української влади у липні відразу стали і досі лишаються зручним аргументом для тих, хто і без того намагався би заблокувати такі поступки.

Коли президент Європейської ради Антоніу Кошта знову намагався переконати своїх колег піти на компроміс і домовитися про можливість запуску технічних підготовчих процедур, таких як відкриття кластерів, за допомогою кваліфікованої більшості голосів, ця пропозиція натрапила на рішучий опір з боку кількох столиць.

Несподіваним суперником став... Нідерланди.

Ця держава послідовно підтримує Україну, але для низки голландських партій розподіл повноважень між Брюсселем і державами членами - є політично дуже вагомим питанням. А зараз у Нідерландах триває передвиборча кампанія, коли подібні питання набувають особливої ваги.

Отже, під час засідання парламенту в Гаазі 1 жовтня прем'єр-міністр Дік Схооф змушений був дати політичну обіцянку, що уряд Нідерландів у жодному разі не погодиться на відмову від принципу одностайності стосовно України. Це не лише поставило під загрозу ініціативу Кошти, але й ускладнило можливість будь-яких змін у правилах голосування.

Можна обговорювати можливість "відпустити" Угорщину, яка вже набридла багатьом у Європейському Союзі, проте Нідерланди знаходяться в зовсім іншій лізі.

Усе це спонукало до компромісів як з боку друзів України в Європейському Союзі, так і самої України. В результаті, у Брюсселі була розроблена нова схема, яка формально не переходить червоні лінії для держав-членів, але надає Україні можливість уникнути безвиході.

Цю ініціативу в Брюсселі охрестили "фронтлоадинг" (Frontloading), що означає "концентрація зусиль на початковій стадії".

Досі обговорення теми "фронтлоадингу" відбувалися лише в закритих колах. Проте в середу під час панельної дискусії на Accession Exchange Forum у Києві представник українського уряду озвучив цю ініціативу на загал та висловив свою підтримку.

"Раніше існували різноманітні креативні підходи до відкриття кластерів, незважаючи на вето з боку Угорщини. Тепер ми маємо новий термін – фронтлоадинг, і це може виявитися ефективним," – зазначив Олександр Ільков, керівник урядового офісу з координації євроінтеграційних процесів.

Згідно з численними джерелами ЄвроПравди у Брюсселі, наразі "фронтлоадинг" вважається єдиним реальним рішенням, яке може допомогти розблокувати ситуацію, коли Орбан утримує вето.

Ця ініціатива користується підтримкою данського головування, відповідних підрозділів Європейської комісії та Ради Європейського Союзу.

Іронія у тому, що попри таку широку підтримку деталі ініціативі ще не узгоджені.

Існує лише загальне уявлення про те, як це функціонуватиме, але нюанси є важливими.

В основі питання лежить угода між головуючими, Європейською комісією та за згодою основних країн-членів, що передбачає перехід до неформальних вступних переговорів без офіційного запуску кластера.

"Заплановані регулярні зустрічі, а також всі елементи, характерні для звичайних переговорів. Можливо, навіть відбудуться міністерські наради, подібні до міжурядової конференції", – повідомило одне з джерел ЄП. "Однак ми сприймаємо це як тимчасовий формат, що діятиме до зняття угорського вето. На практиці, це, ймовірно, триватиме до завершення головування Кіпру," – додав інший співрозмовник.

Суть поляги в тому, щоб реалізувати якомога більше заходів, реформ і подібних ініціатив. Коли Угорщина зніме своє вето і кластери стануть доступними (можливо, після поразки Орбана), Україна вже буде перебувати на значно просунутому етапі переговорного процесу.

Однак низка деталей цього формату лишаються не визначеними.

До прикладу, Київ розраховує, що у рамках "фронтлоадингу" Брюссель офіційно передасть Україні проєкт своєї переговорної позиції за кількома кластерами. Переговорна позиція, серед іншого, визначає ті напрямки реформ у державі-кандидатці, оцінка яких є пріоритетними для ЄС, і дозволить Україні фокусуватися на ключових реформах. Зазвичай держава кандидат отримує цей документ лише після офіційного старту переговорів.

Варто зауважити, що Україна ще донедавна була скептично щодо неофіційного треку. Зараз це змінилося, від кількох посадовців ЄР чула про принципову підтримку ініціативи. В Уряді зрозуміли, що Орбан не відмовиться від вето, нормальні "плани Б", що передбачали відкриття кластерів - заблоковані, в отже, треба робити хоч щось.

Утім, є одна вимога, якою Київ точно не поступиться. Якщо ми заходимо у "фронтлоадинг" то маємо робити це разом з Молдовою - щоби уникнути нашого розділення на шляху до ЄС.

У Кишиневі до цієї ініціативи ставляться з розумінням та зацікавленістю. "Фронтлоадинг - це свіжий креативний підхід, і він може виявитися успішним. Проте важливо усвідомлювати, що це не спосіб обійти вето Угорщини. Врешті-решт, для відкриття кластерів потрібне одностайне голосування", - зазначає Юліан Гроза, виконавчий директор аналітичного центру IPRE, що спеціалізується на питаннях європейської інтеграції.

Автор: Сергій Сидоренко.