Андрій Малиновський та Артем Сопутняк. Львів проводить в останню путь своїх Захисників.

Захисників похоронять на Личаківському кладовищі, у секторі почесних поховань №87, що розташований на вулиці Пасічній.

Цю інформацію надає пресслужба Львівської міської ради, повідомляє DailyLviv.com.

У п'ятницю, 13 лютого, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Малиновським та Артемом Сопутняком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів'ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Остання зустріч з Андрієм Малиновським відбудеться о 09:00 у церкві Христового Воскресіння УГКЦ, що розташована на вулиці Городоцькій, 319.

Чин похорону цих двох героїв розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Захисників похоронять на Личаківському кладовищі, у секторі почесних поховань №87, що розташований на вулиці Пасічній.

Біографічні відомості про захисників

Артем Сопутняк (13 травня 1982 – 15 квітня 2022) народився в місті Луганськ.

Навчався у Маріупольській спеціальній школі № 37 Донецької обласної ради, згодом у Маріупольському будівельному коледжі за спеціальністю "Громадянське будівництво". Також навчався у Маріупольському державному університеті.

Служив у рядах Державної прикордонної служби України.

За словами близьких, Артем мав пристрасть до живопису та відзначався творчим потенціалом. Він був благородною і чесною особистістю, виявляючи стриманість, доброту і щирість у своїх вчинках.

Брав участь в Антитерористичній операції (АТО) та Операції Об'єднаних сил.

З моменту початку повномасштабного вторгнення російських військ він став учасником боїв за Маріуполь, служачи в 12-й бригаді спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України.

У Артема Сопутняка є сім'я: дружина, мати, двоє синів і донечка.

Андрій Малиновський "Тамада" (14.12.1975 -- 08.02.2026). Уродженець села Угри Львівської області.

Я навчався в Угрівському навчально-виховному комплексі І-ІІ ступенів, який є закладом загальної середньої та дошкільної освіти, що підпорядкований Городоцькій міській раді Львівської області. Пізніше я отримав професію столяра, спеціалізуючись на виробництві художніх меблів, у державному навчальному закладі "Художнє професійно-технічне училище імені Йосипа Станька".

Служив у армії за призовом.

Мав досвід роботи столяром у приватних компаніях, а згодом приєднався до ТОВ "Барком" та ТОВ "Захід-Агро МХП".

За словами своїх близьких, Андрій був великим шанувальником риболовлі та літератури. Він відзначався яскравим почуттям гумору, дружелюбністю, а також щирістю та прямотою у спілкуванні. Його глибокі патріотичні почуття завжди ставали помітними в його діях і словах.

У 2023 році я повернувся з-за кордону і незабаром після цього вирішив стати на захист своєї країни від російських агресорів. Я боровся за територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському напрямку, служачи у 93-му окремому батальйоні Сил Підтримки Безпілотних Систем Збройних Сил України.

У Андрія Малиновського залишилися його дружина, сини, брат, невістка, онучка, двоюрідні родичі, похресники, племінники, хрещені батьки, дядько та тітки, батьки дружини, свати, а також друзі і побратими.