"Переворот" чи захист від агресії Росії? Розглядаємо причини скасування президентських виборів у Румунії.
У Румунії склалася виняткова обстановка: 6 грудня, через два дні до другого туру президентських виборів, коли голосування на закордонних дільницях вже розпочалося, Конституційний суд прийняв рішення про анулювання підсумків першого туру цих виборів.
Тим самим, президентська кампанія повинна почати свій новий етап – вибори президента відбудуться або в кінці цього року (розглядається дата 22 грудня), або в наступному році.
Рішення Конституційного суду виглядає особливо дивним, оскільки всього за три дні до цього, 3 грудня, він вже ухвалив verdict про визнання результатів першого туру законними.
Але вирішальним для корекції цього рішення стало оприлюднення розсекречених документів Вищої ради національної оборони.
Матеріали, що свідчать про небачене втручання у виборчу процедуру. І це втручання має безпосередній зв'язок із Росією.
4 грудня румунській розвідці вдалося з'ясувати, що зібрані свідчення "свідчать про агресивну рекламну кампанію, яка проводилася в обхід законодавства щодо національних виборів, а також про застосування алгоритмів деяких соціальних мереж".
Також було зареєстровано приблизно 85 тисяч кібератак на інформаційні системи, що забезпечували проведення виборів.
Румунська служба зовнішньої розвідки повідомила про активність Росії в сфері кібератак, витоків інформації, диверсійних дій, а також поширення пропаганди та дезінформації стосовно Румунії. Головною метою цих дій є маніпуляція громадською думкою в країні, зокрема через підтримку кандидатів, які виступають проти Європейського Союзу, та антисистемних рухів.
Росія також прагне встановити власний порядок денний, підтримуючи акції протесту та викликаючи суспільне незадоволення.
Кампанія дезінформації передбачає застосування штучного інтелекту для індивідуалізованого розповсюдження пропагандистських матеріалів, маніпуляцію інформаційними повідомленнями, активізацію емоційного незадоволення та тиск на уряд з метою зниження рівня підтримки України.
Пропагандистські кампанії націлені на підрив довіри до НАТО, підрив репутації оборонних можливостей Румунії та розповсюдження неправдивої інформації, що стосується біженців і України.
Російська тактика здійснює використання підроблених або видозмінених фото- і відеоматеріалів, масове поширення дезінформації через соціальні мережі та залучення міжнародної аудиторії. Основною метою є дестабілізація суспільства та вплив на політичні процеси, включно з виборами.
Спеціальні служби Румунії дійшли висновку про те, що Росія здійснює гібридні атаки на їхню країну. На основі розсекречених документів стало зрозуміло, що має місце зовнішнє втручання у виборчий процес, яке підтримує незалежного кандидата Келіна Джорджеску.
Нагадаємо, що Келін Джорджеску виявився справжньою сенсацією першого туру. Цей антисистемний популіст, якого не враховували соціологи, раптово для всіх (включаючи екзитполи) зайняв першу позицію за підсумками голосування.
У другому раунді Джорджеску повинен був зустрітися з Еленою Ласконі, лідеркою проєвропейської політичної сили "Союз порятунку Румунії" (USR). Її перемога стала несподіванкою, оскільки вона випередила чинного прем'єр-міністра Румунії Марчела Чсолаку всього на кілька тисяч голосів.
Не дивно, що вердикт Конституційного суду спричинив негативні емоції у обох кандидатів другого туру.
Елена Ласконі висловила думку, що рішення Суду є "незаконними та неетичними", а також "підривають основи демократії".
Годі говорити про антизахідного Келіна Джорджеску - він не лише назвав рішення Конституційного суду "офіційним державним переворотом", але й демонстративно прибув 8 грудня на виборчу дільницю.
Хоча реакція Джорджеску є абсолютно логічною і зрозумілою, емоції Ласконі, здавалося б, можуть викликати подив.
Проте насправді очільниця USR розуміє, що, можливо, кращого сценарію та шансу перемогти на президентських виборах у неї не буде.
Якби другий тур відбувся 8 грудня, Ласконі була б символом демократії та європейського вектора, який, очевидно, мав би перевагу перед антизахідним курсом Джорджеску.
Окрім того, Ласконі вдалося досягти найвищого рівня підтримки — перед рішенням Конституційного суду про її затвердження лідери основних політичних партій країни, таких як PSD, PNL та UDMR, висловили свою підтримку. Ці партії разом із USR планують утворити нову коаліцію в новому парламенті, вибори до якого відбулися 1 грудня.
Всі ці обставини, разом із повним розкриттям поглядів і проросійських симпатій Джорджеску в медіапросторі, створили б ідеальні умови для успіху проєвропейської кандидатки у фінальному турі виборів.
Натомість шанси Ласконі у новому раунді першого туру президентських виборів наразі передбачити вкрай складно. Але, скоріш за все, їй буде дуже непросто повторити свій недавній успіх.
Чого можна чекати від "повторних" парламентських виборів? Відповідь на це запитання значною мірою залежатиме від присутності Джорджеску в новому виборчому бюлетені.
У випадку, якщо Виборча комісія не допустить незалежного кандидата до участі у виборах, залишається незрозумілим, як буде розподілено 23% голосів, які він отримав у анульованому першому турі.
Вони можуть або "зникнути" серед кандидатів від демократів, або ж зміцнити позиції лідера партії "Альянс за об'єднання румунів" (AUR) Джордже Сіміона, який висловив свою підтримку Джорджеску після першого туру виборів.
Врешті-решт, його вихід у другий тур вважався малоймовірним, але цілком можливим розвитком подій напередодні голосування.
Навіть більше, саме такий сценарій розглядали як бажаний у керівній партії соціал-демократів.
Адже, за її розрахунками, чинний прем'єр Марчел Чолаку переміг би на виборах, якби до другого туру пройшла пара Сіміон-Чолаку.
Цікавими є також можливі сценарії, якщо кандидатура Келіна Джорджеску залишиться актуальною. З огляду на фактор "протестного" голосування, який безсумнівно проявився в першому турі виборів, рішення Конституційного суду про анулювання результатів може призвести до несподіваних наслідків.
Серед виборців, які підтримали незалежного кандидата 1 грудня, значна частка складається з тих, хто протестує проти коаліції влади 2022-2024 років, що об'єднує PSD та PNL. Підтримка Джорджеску має потенціал не лише зберегтися, а й посилитися, оскільки виборці можуть сприймати його як "жертву" діючої системи управління, проти якої вони висловили свій протест на виборах.
На цьому Джорджеску продовжуватиме свою виборчу кампанію, наголошуючи, що проєвропейська система є антидемократичною та виступає проти румунського народу.
Він вже намагається спекулювати на своїй подібності до Дональда Трампа і апелює до того, що не допустити його президентства і вкрасти його перемогу хочуть підступні еліти.
З іншого боку, два тижні після першого туру президентських виборів стали часом для викриттів "справжнього Джорджеску" - його несподіваний успіх у первинному голосуванні зацікавив як румунські, так і міжнародні ЗМІ.
Виборцям було показано його істинну природу як антизахідного, ультранаціоналістичного та прихильного до змови кандидата, який відкрито підтримує легіонерський (пронацистський) рух.
Окрім цього, підтримка проросійських ідей кандидата також негативно позначається на його репутації.
У соціальних мережах Келіна Джорджеску іноді прозивають "Кремлівським" Джорджеску, вказуючи на його потенційні зв'язки з Росією.
Отже, ситуація, що складається перед повторним першим туром президентських виборів, стане для Джорджеску абсолютно новою, що, в свою чергу, може суттєво знизити рівень його підтримки.
Однак рішення Конституційного суду стало великим ударом для вже й так нестабільної політичної системи Румунії.
Єдиним джерелом надії в цій ситуації можна вважати проєвропейську коаліцію, що виникла після парламентських виборів і складається з PSD, PNL, USR, UDMR та представників національних меншин.
Проте рішення Суду може вже на початку діяльності владної коаліції призвести до такої ж нестабільності, як це спостерігалося в 2022-2024 роках.
Одним із перших суперечок між членами коаліції може стати конкуренція за посаду голови Сенату – верхньої палати румунського парламенту.
Згідно з Конституцією Румунії, саме ця особа виконуватиме обов'язки президента тимчасово після завершення терміну повноважень чинного президента Клауса Йоганніса, до моменту обрання нового керівника держави.
Ще одним фактором ризику може стати підважена легітимність новообраного парламенту. Вже зараз у окремих аналітиків постає питання:
Якщо росіяни змогли втрутитися у президентські вибори, то які є запевнення, що вони не вплинули й на парламентські?
Цей довід може слугувати основою для дискусій щодо доцільності розпуску парламенту та проведення дострокових виборів.
Крім того, нова організація виборчого процесу вимагає від коаліції низки важливих рішень, наприклад призначення дат кожного з турів виборів.
Залишається сподіватися, що ситуація, коли питання призначення дати виборів затягувалося на кілька місяців, не повториться у майбутньому.
Одним із найсерйозніших викликів, що можуть виникнути після анулювання результатів першого туру президентських виборів, є загальна дестабілізація ситуації в Румунії.
Ультраправі угруповання здатні активізувати своїх прихильників для участі у масових акціях протесту, мітингах та демонстраціях. До шанувальників Келіна Джорджеску та Джордже Сіміона можуть приєднатися також прихильники популярної у російському посольстві в Бухаресті Діани Шошоаке.
На минулих виборах її кандидатуру не було допущено, але тепер у неї з'явилася можливість спробувати ще раз.
Рішення Конституційного суду може стати потужним інструментом для популістів, які використають його як аргумент на користь того, що основні проєвропейські партії, такі як PNL або PSD, не діють в інтересах румунського населення.
Врешті-решт, ця точка зору іноді висловлюється не тільки прихильниками правих радикальних рухів, а й соратниками Елени Ласконі. Вони не відкидають можливості, що, скасовуючи другий тур виборів, Конституційний суд міг допомогти чинній урядовій коаліції, яка прагнула усунути не лише Джорджеску, але й саму Ласконі.
На перший погляд, позитивним є те, що, наприклад, президент AUR Джордже Сіміон звернувся до виборців із "закликом до спокою" та попросив їх не виходити на вулиці, хоча і назвав рішення Суду "державним переворотом".
Однак ці дії скоріше нагадують спробу уникнути виключення з виборчого процесу.
Безсумнівно, лідери на кшталт Сіміона використовуватимуть чутки та спекуляції стосовно рішень Суду як у даний момент, так і під час майбутньої президентської кампанії. Це, безперечно, може сприяти зростанню їх популярності.
Безсумнівно, що Румунію попереду чекає один із найгірших етапів у її історії.
Нова коаліція влади повинна вжити всіх можливих заходів для того, щоб швидко організувати вибори, спираючись на компроміси та угоди, а також надати обґрунтовані докази рішень Конституційного суду.
Тільки таким чином можна гарантувати прозорість і відкритість нового виборчого процесу, а також уникнути повторення помилок, які мали місце під час виборів у листопаді 2024 року.
Сергій Герасимчук, який обіймає посаду заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма",
