Європейський суд з прав людини підтвердив легітимність заборони доступу до "ВКонтакте" та "Однокласників" в Україні.
Катерина Левицька – журналістка видання "Межа". Професійна діяльність у медіа розпочалася в 2015 році. Спеціалізуюсь на темах програмного забезпечення, інформаційних технологій та кінематографу.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив, що рішення про заборону російських соціальних мереж в Україні у 2017 році є законним, згідно з інформацією, наданою Міністерством юстиції.
Санкції щодо обмеження російських соцмереж в Україні почали діяти від 15 травня 2017 року і поширювались на платформи "ВКонтакте", "Однокласники", Mail.ru та "Яндекс". Після цього четверо заявників (користувачів вищезазначених соцмереж), звернулися до ЄСПЛ зі скаргою на "порушення прав щодо свободи вираження поглядів та поваги до приватного і сімейного життя". Справа надалі стала відома, як "Boyarov and Others v. Ukraine".
Після ретельного аналізу, суд прийшов до висновку, що позивачі не підтвердили факту порушення своїх прав і, в результаті, визнав ухвалене рішення законним.
"ЄСПЛ звернув увагу на контекст збройного конфлікту, який триває з 2014 року, та визнав його важливим фактором для оцінки дій держави", - пише Мін'юст. "Суд зазначив, що сучасні конфлікти включають не лише військові, а й інформаційні та цифрові інструменти впливу. У цьому зв'язку держави можуть застосовувати комплекс заходів для захисту національної безпеки та публічного порядку".
Рішення про блокування було зумовлено тим, що платформи використовувались як інструменти інформаційного впливу та збору даних про українських військових. На той час в "Однокласниках" та "ВКонтакте" налічувалось понад 870 антиукраїнських спільнот із загальною аудиторією близько 9,5 млн користувачів, а адміністратори системно ігнорували запити українських органів на видалення незаконного контенту.
В рішенні ЄСПЛ додають, що "ВКонтакте" та "Однокласники" перебувають під контролем структур, пов'язаних з російськими державними компаніями. А це, на думку суду, є важливим елементом для оцінки ризиків інформаційної безпеки.
У відповіді на доводи, що стосуються відсутності перехідного періоду для блокування, суд підкреслив, що "реакція держави була терміновою". У рішенні акцентується, що санкції були націлені не на користувачів, а на конкретні юридичні особи, які володіють платформами. Також зазначається, що користувачі мали можливість звертатися до інших цифрових сервісів для комунікації та обміну інформацією, таких як Facebook, Gmail та інші, не кажучи вже про використання VPN. З аналізу Мін'юсту стало відомо, що один із заявників продовжує користуватися забороненими платформами аналогічним чином.
Петро Порошенко, який у 2017 році видав указ про заборону, відреагував на нещодавнє рішення через пост в X, знову торкнувшись питання блокування Telegram.
"Це ще одне нагадування, що у війні з росією не буває дрібниць. І що давно потрібно ухвалити важливі рішення щодо інших інформаційних майданчиків. Найнебезпечніший з них -- Telegram".
Нагадаємо, що наприкінці березня Комітет ВР підтримав законопроєкт про регулювання Telegram та цифрових платформ в Україні. Він не забороняє месенджери напряму, а лише встановлює базову відповідальність: серед іншого платформи повинні мати контакт із державою через уповноважений орган, а також оперативно реагувати на загрози національній безпеці, шахрайство чи тероризм.
