Китай розмістив новітні бомбардувальники на суперечливому острові: які наслідки це має?
Китай у травні розмістив два своїх високотехнологічних далекобійних бомбардувальники H-6 на острові Вуді у складі архіпелагу Парасел, що підтверджують супутникові зображення. Це перша подібна операція від 2020 року, яка, на думку деяких експертів, є чітким сигналом про амбіції Пекіна в регіоні.
Цю інформацію повідомляє агентство Reuters.
Розміщення китайських бомбардувальників відбулося на фоні загострення відносин із Філіппінами, зростання військової активності поблизу Тайваню та напередодні найближчого форуму, присвяченого безпеці в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
"Китаю не потрібно розміщувати свої стратегічні бомбардувальники на Параселах, тому це можна сприймати як чіткий сигнал для Філіппін, США та всіх інших залучених сторін", - зазначив Коллін Ко, експерт з оборонних питань з Школи міжнародних досліджень С. Раджаратна в Сінгапурі.
Форум Shangri-La Dialogue у Сінгапурі розпочнеться 30 травня з виступу президента Франції Емманюеля Макрона. Наступного дня, 31 травня, міністр оборони США Піт Гегсет представить доповідь про політику адміністрації Дональда Трампа щодо цього регіону.
Також прогнозується, що у червні в Південно-Китайському морі з’явиться британський авіаносець, що трапляється досить рідко. Напередодні березневого візиту Гегсета до Філіппін, під час якого він підтвердив "міцну відданість" США своїм союзникам, супутникові знімки зафіксували проліт двох літаків H-6 над спірною територією – мілиною Скарборо.
Аналітики уважно слідкують за пересуваннями H-6, оскільки ці літаки, основані на радянських розробках 1950-х років, зазнали значного модернізації. Тепер вони здатні переносити протикорабельні ракети, крилаті ракети з великим радіусом дії, а деякі версії навіть мають можливість оснащення ядерними боєголовками.
Ці бомбардувальники, які являють собою суттєву загрозу для американських військових об'єктів у даному регіоні, брали участь у військових маневрах поблизу Тайваню восени 2024 року. Крім того, у липні вони здійснили унікальний політ у безпосередній близькості до континентальних територій США.
Бомбардувальник H-6 -- це китайська адаптація радянської розробки 1950-х років, подібно до американського B-52. В оновленому вигляді H-6 став ключовим компонентом повітряної потужності КНР -- із сучасними двигунами, електронікою та озброєнням.
Супутникові знімки від Maxar Technologies демонструють два літаки H-6, які перебувають на злітно-посадковій смузі острова Вуді 19 травня. У той же день інші фотографії зафіксували наявність двох транспортних літаків Y-20, а також літака KJ-500, призначеного для дальнього радіолокаційного виявлення, що має ключове значення для управління повітряно-морськими операціями.
Згідно з оцінками деяких фахівців, ці повітряні судна могли з'явитися на острові 17 травня і залишатися там до 23 травня.
Засновник open-source платформи PLATracker Бен Льюїс вважає, що розміщення H-6 на острові навряд чи має постійний характер.
"Переміщення військових підрозділів на таких стратегічних базах, зокрема на високорівневій H-6, надає НВАК (Народно-визвольній армії Китаю) важливий елемент захисту своїх сил", -- зазначив Льюїс.
Відповідно до інформації, наданої Міжнародним інститутом стратегічних досліджень у Лондоні, у Південному оперативному театрі НВАК діють два полки цих літаків. Як правило, вони розміщуються на міцно укріплених авіабазах на континенті, що підвищує їх шанси витримати потенційний напад з боку США.
Замість цього, Сполучені Штати мають бойові авіакрила в Японії, ударну авіаносну групу в цьому регіоні та військово-повітряну базу на острові Гуам, де розташовані літаки B-52.
Китай заявляє про свої права на близько 90% території Південно-Китайського моря, спираючись на так звану "дев'ятирискову лінію" (Nine-Dash Line). Ця лінія охоплює значну частину акваторії, починаючи від острова Хайнань і завершуючи водами, що омивають узбережжя Філіппін, Малайзії, Брунею, В'єтнаму та Індонезії. Вперше ця лінія була зафіксована на карті в 1947 році націоналістичним урядом Китаю, а згодом була визнана і урядом Китайської Народної Республіки. Пекін стверджує, що має історичні підстави для претензій на ці води, посилаючись на давні морські експедиції та карти, створені в Китаї.
Китай насправді встановив контроль над декількома архіпелагами та розгорнув військові бази на територіях, що викликають суперечки. Йдеться про Парасельські острови (Сиша), архіпелаг Спратлі (Наньша) та риф Скарборо (Хуан'яньдао).
У 2016 році Постійний арбітражний суд у Гаазі ухвалив рішення за позовом Філіппін, яке було спрямоване проти Китаю. Суд підтвердив, що Пекін не має "історичних прав" на води, які позначені "дев'ятирисковою лінією". Крім того, було встановлено, що штучно створені острови не можуть претендувати на власну виняткову економічну зону. Китай відкинув це рішення, стверджуючи, що трибунал не має юрисдикції у даній справі.
До слова, напередодні стало відомо, що за даними військових з Тайваню, США та аналітиків, Китай нарощує потенціал для швидкої ескалації, проводячи активні повітряно-десантні навчання, впроваджуючи новітні артилерійські системи та збільшуючи рівень бойової готовності підрозділів, що можуть бути задіяні у можливому вторгненні на Тайвань.
