Китай "зупинив" постачання Росії ключових технологій, необхідних для суднобудівної галузі.
В Росії практично не здійснюється будівництво великих суден, призначених для навігації в умовах льоду.
Китай фактично підтримав заходи західних країн, які обмежують постачання технологій до Росії для створення суден арктичного класу, здатних плавати Північним морським шляхом. Про це інформує The Moscow Times, посилаючись на матеріали, представлені Центральним науково-дослідним інститутом морського флоту.
Відповідно до наданого документа, застосування китайських комплексів рушійно-керування для суден льодового класу великої вантажності можливе "тільки за наявності зняття санкцій". Водночас, Росія наразі не володіє власними енергетичними системами для цих суден.
За оцінками російського інституту, до 2030 року російські компанії потребують щонайменше 10 нафтових танкерів дедвейтом 120 тис. тонн, не менше п'яти газовозів для перевезення СПГ місткістю 174 тис. кубометрів, три універсальні суховантажні судна дедвейтом по 40 тис. тонн, а також два танкери для газового конденсату і три - для скрапленого вуглеводневого газу (СВГ). Усі ці судна мають відповідати найвищому льодовому класу Arc7, що дозволяє їм здійснювати цілорічну навігацію в Арктиці.
Втім, російські верфі практично не будують великотоннажні судна льодового класу. Проблема полягає не лише в обмежених виробничих потужностях верфей, а й у відсутності необхідного обладнання: російських аналогів немає, західне обладнання недоступне через санкції, а постачання китайського також залежить від санкційних обмежень.
The Moscow Times нагадує, що у 2018 році Володимир Путін висунув амбітну задачу зробити Північний морський шлях активною торговельною магістраллю. Цей маршрут проходить від Карських Воріт до Берингової протоки, перетинаючи п’ять арктичних морів і має довжину приблизно 5,6 тисячі кілометрів.
За планом, до 2024 року вантажопотік Північним морським шляхом між Азією та Європою мав досягти 80 млн тонн на рік, а до 2030 року - 200 млн тонн. В реальності у 2024 році цим маршрутом перевезли лише 37,9 млн тонн вантажів, а у 2025 році - ще менше, 37,02 млн тонн.
У вересні 2024 року "Росатом" значно зменшив свої прогнози вантажопотоку через Північний морський шлях, знизивши їх до 117 мільйонів тонн до 2030 року. Минулого року президент Росії висловив ще більш обережну оцінку, зазначивши, що до 2030 року обсяги вантажопотоку можуть коливатися в межах 70-100 мільйонів тонн.
Хоча цей маршрут забезпечує скорочення термінів доставки вантажів між Європою та Азією на 7-10 днів у порівнянні з класичним шляхом через Суецький канал, залучити необхідну кількість міжнародних перевізників стало досить складним завданням.
За підрахунками фахівців, у 2025 році основу вантажопотоку становив російський експорт - 60%, або 22,2 млн тонн. При цьому 83% перевезених вантажів припадало на скраплений природний газ (СПГ), нафту та газовий конденсат. Постачання здійснювалися з проєктів "Ямал СПГ", "Арктик СПГ-2", а також із Новопортовського родовища "Газпром нафти".
Останні новини щодо санкцій, введених проти Російської Федерації.
Новий пакет санкцій, запроваджений Європейським Союзом, включає заборону на імпорт газового конденсату з заводу "Ямал СПГ" та інших російських компаній. Ця заборона почне діяти з 1 січня 2027 року.
РФ виготовляє газовий конденсат - побічний продукт під час виробництва скрапленого природного газу - на двох проєктах: "Ямал СПГ" та "Арктик СПГ-2". Цю сировину використовують для випуску нафтохімічної продукції, а також виробництва моторного пального.
Ще раніше ЄС запровадив санкції проти суден, які перевозили СПГ із російського заводу "Ямал".
Можливо, вам буде цікаво дізнатися про новини:
