Польський Сейм прийняв резолюцію, присвячену Волинській трагедії. У Міністерстві закордонних справ України вже відреагували на це рішення.
17 липня Сейм Польщі одностайно прийняв постанову на честь 83-ї річниці Волинської трагедії. Міністерство закордонних справ України відреагувало на дане рішення.
Сейм Польщі 17 липня одноголосно ухвалив постанову з нагоди 83-х роковин Волинської трагедії, -- повідомляє RMF24.
Постанова вшановує пам'ять жертв "геноциду, вчиненого на східних землях Другої Речі Посполитої українськими націоналістами". У документі наголошується на важливості пошуку, ексгумації та гідного поховання жертв.
У цій резолюції сейм також віддає шану всім, хто захищав убитих громадян Республіки Польща, особливо солдатам Армії Крайової, Селянським батальйонам та спонтанно організованим групам самооборони.
У резолюції також чітко висловлюється вдячність та повага до всіх тих благородних і праведних українців, які ризикували своїм життям, щоб врятувати своїх сусідів, -- сказав доповідач з цього питання Тадеуш Самборський (PSL).
Він також зазначив, що резолюція містить послання про те, що Сейм підтверджує "непохитну волю жити гідно та дружньо з українською нацією та, посилаючись на вказівки Папи Івана Павла II, що завдяки очищенню історичної пам'яті кожен буде готовий надавати пріоритет тому, що об'єднує, а не тому, що розділяє".
У свою чергу, прес-служба Міністерства закордонних справ України повідомила, що документ, ухвалений сеймом Республіки Польща, був "врахований".
У Міністерстві закордонних справ України підкреслили, що 11 липня українська влада на найвищому рівні вшанувала пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Високопосадовці з України та Польщі виявили повагу до пам'яті невинно загиблих українців і поляків, проводячи церемонії як в Україні, так і в Польщі.
Україна сподівається на продуктивний і професійний обмін думками, а також на продовження спільних досліджень та ексгумаційних робіт на території обох країн. Встановлення істини про минуле можливе лише через наукові методи, йдеться в документі.
"Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім. Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу", - наголошують у МЗС.
У Києві висловили заклик до Варшави щодо взаємного рівноправного ставлення у двосторонніх зв'язках, підкреслюючи важливість взаємної поваги до політики національної пам'яті та прагматичного сусідства в інтересах сильної України та Польщі.
Антиукраїнські настрої у Польщі, хроніка подій та реакції
14 липня міністр оборони та віцепрем'єр Польщі Владислав Косіняк-Камиш висловився з гострою критикою щодо антиукраїнських заяв деяких політиків, порівнявши їхню поведінку з "непорадними" особами.
Причиною цієї реакції стали напади на українців у Польщі, викликані позицією деяких груп у цій країні.
Словесна агресія, спрямована на трьох українських підлітків у Бельсько-Бялій, стала безпосередньою причиною для заяви міністра. Згідно з даними розслідування, чоловік продовжував ображати дівчат, навіть коли ті зверталися до нього польською мовою, і повторював висловлювання про те, що українці живуть у Польщі "за рахунок поляків". Поліція затримала нападника, а керівник Міністерства внутрішніх справ Польщі обіцяв вжити рішучих заходів у відповідь на будь-які прояви агресії.
Подібні випадки трапляються не вперше: у Познані поліція нещодавно затримала двох чоловіків, які намагалися увірватися в офіс української компанії, аби перевірити, чи її співробітники не підтримують Степана Бандеру.
Сам Косіняк-Камиш не вперше рішуче висловлюється проти антиукраїнських висловлювань. 11 липня, під час вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії в Олиці, він засудив Гжегожа Брауна та партію "Право і Справедливість" за провокацію небезпечних настроїв. Раніше він також зазначив, що ті, хто критикує польську підтримку України, "втратили глузд".
