Математики пояснили, чому деякі люди вдаються до канібалізму.
Науковці вирішили проаналізувати ризики та вигоди, пов'язані з порушенням соціальних табу.
Канібалізм -- це парадокс існування людської цивілізації. Він табуюється і вважається неприйнятним, але все ж протягом усього існування нашого виду трапляються випадки, коли люди пожирають собі подібних. Тепер математики з Вроцлавського університету та Карлова університету в Чехії вирішили розрахувати переваги та недоліки канібалізму, повідомляє Science Alert.
На перший погляд, канібалізм виглядає абсолютно неприйнятним явищем, але в певних ситуаціях він може надати організму необхідні поживні речовини та енергію. У крайніх обставинах це може стати порятунком для життя. Однак дослідження вчених вказують на те, що з часом практика канібалізму стає дедалі небезпечнішою і шкідливішою, незалежно від етичних аспектів.
"Наша модель чітко демонструє, що регулярний канібалізм у довгостроковій перспективі є нестійким для людських популяцій", -- заявив теоретик та еволюційний біолог Петр Туречек із Карлового університету.
Дослідники встановили, що ситуації, в яких канібалізм може розглядатися як виправданий, є вкрай обмеженими. Це може стосуватися випадків, коли їжі катастрофічно не вистачає, коли жертви вже померли (що виключає витрати енергії на їх упіймання), коли м'ясо можна приготувати безпечно, та коли не споживають тих, хто сам вдавався до канібалізму. Якщо ж умови виходять за ці рамки, зростає ймовірність виникнення негативних наслідків.
Це, насамперед, пов'язано з ризиками зараження та передачі хвороб: коли патогени передаються всередині одного виду (що не трапляється при споживанні іншого м'яса), ймовірність зараження значно підвищується. Коли утворюються "ланцюги" канібалізму, тобто один індивід споживає іншого, який вже є канібалом, ризик інфекцій стає ще більшим. Спільнота, яка існує виключно на основі канібалізму, швидко зазнає занепаду.
"Витрати на епідемії, пов'язані з невиліковними захворюваннями, швидко перевищують будь-які переваги у вигляді калорій, що в кінцевому підсумку призводить до загибелі спільноти. Отже, культурні табу виконують роль потужного захисту, який оберігав наших предків від цієї еволюційної загрози", -- зазначив Туречек.
Вчені також навели конкретний приклад: народ форе в Папуа-Новій Гвінеї сильно постраждав від смертельного захворювання головного мозку, яке називається куру, що зникло лише тоді, коли громада відмовилася від практики поїдання померлих у рамках похоронних ритуалів. Куру -- це пріонне захворювання, воно поширюється білками, які неправильно згорнулися і не знищуються під час термічної обробки, як інші патогени.
Це дуже прагматичний погляд на канібалізм, який оминає багато природних почуттів відрази та неприязні, що зазвичай супроводжують цю практику. Разом із тим, він визнає, що люди іноді вдавалися до цього.
"Ці обмеження допомагають пояснити як епізодичне виникнення канібалізму, так і широке поширення табу на нього. У ширшому сенсі отримані результати показують, як епідеміологічна динаміка може формувати культурну еволюцію, створюючи стабільні норми, що обмежують поведінку, яка є локально адаптивною, але глобально дестабілізуючою", -- написали вчені у своїй статті.
Канібалізм традиційно сприймається як архаїчна, примітивна та жорстока практика, яка наразі трапляється вкрай рідко. Дослідження вчених свідчать про те, що, можливо, самі канібали стали жертвами своїх звичаїв.
Науковці також зазначають, що є чинники, які не входять до сфери їхніх досліджень, що можуть підштовхувати людей до канібалізму. Наприклад, в окремих культурах канібалізм міг використовуватися як засіб залякування сусідніх спільнот або як спосіб зміцнення власного статусу.
Нещодавно дослідники, що займаються аналізом останків неандертальців, знайдених у печері в Бельгії, зробили шокуюче відкриття. Виявилося, що шість особин стали жертвами канібалізму з боку інших неандертальців приблизно 45 тисяч років тому. Особливо вражає, що канібали здебільшого обирали жінок і дітей.
