"Яка сума була вам обіцяна за вбивство мого чоловіка?" — запитала вона. "Пропозицій було багато і різних..." — відповів Сцельніков, звертаючись до дружини Андрія Парубія.
Обвинувачений у вбивстві Героя України, народного депутата Андрія Парубія, Михайло Сцельніков висловив думку, що "на цьому вбивстві не отримав жодної вигоди". Він вчинив злочин проти відомого політика через свої претензії до влади і "абсолютно не відчуває каяття".
10 вересня, у четвер, у Франківському районному суді Львова відбулося продовження слухання справи щодо навмисного вбивства Героя України Андрія Парубія.
На початку засідання обвинувачений Михайло Сцельніков звернувся до представників ЗМІ із заявою, у якій стверджує, що "українська влада гальмує обміни військовополонених та цивільних громадян України". Обвинувачений заявив, що "готовий добровільно поїхати на обмін в рф та врятувати життя чийогось сина...".
Очевидно, що у такий спосіб Сцельніков робить спробу уникнути покарання...
Сцельніков часто звертається до журналістів, але жодного разу не подав офіційного запиту до Центру обміну полоненими у зв'язку з пошуками свого сина...
Тим часом дружина Андрія Парубія, пані Уляна, не припиняла задавати питання підозрюваному.
Сцельніков поділився, що з 4-го класу його навчання проходило в СШ № 17, а до цього він відвідував СШ № 9. За професією він є вчителем фізичної культури і має вищу освіту. Паралельно з навчанням він підробляв, займаючись ремонтом пральних машин.
Сцельніков сказав на судовому засіданні, якби у нього не вийшло здійснити вбивство цим пістолетом, який йому передали, він би переробив іншу зброю під 22 калібр... Наприклад, пістолет Флобера.
-- Я маю уявлення, як це здійснити в теорії, -- зауважив Сцельніков. -- Але лише практика зможе підтвердити, чи реально це втілити в життя.
Сцельніков категорично відмовляється відповідати на запитання, які стосуються його рідних.Каже: "Не треба цього торкатися".
— Чому так сталося? Ви забрали життя моєї близької людини, — вигукує пані Уляна.
-- Я усвідомлюю, що це мій супротивник, -- сказав Сцельніков.
Також Сцельніков відмовляється говорити про те, кому фінансово допомагав. Звідки взяв гроші на купівлю квартири? Нагадаю, на попередньому засіданні він сказав, відповідаючи на запитання, що "плани купити квартиру -- були".
— Ви стверджуєте, що політичні вбивства здійснюються інакше... У вашого адвоката є своя точка зору, а в мене — своя, — продовжив Сцельніков. — Я вчинив так, як вважав за потрібне...
— Чи не викликає у вас здивування те, що після завершення розслідування вашої справи, тіло вашого сина миттєво повернули вашій родині? — запитала дружина Андрія Парубія.
— А скільки ж разів не повернули, ви в курсі? Я вдячний усім: тим, хто передавав, хто здійснював експертизи, хто допомагав з похованням. Але коли повернули тіло, я не можу сказати...
Чому я маю бути здивованим? Можливо, в уряді нарешті з'явилися людські емоції, адже вони дозволили поховати сина... Щодо влади – дивно, але так.
-- Чи не відчуваєте ви жалю за своїми вчинками? -- запитала пані Уляна у підсудного.
— Ні, зовсім ні, — сказав Сцельніков. — Усі ці "лідери" викликають у мене лише ненависть.
Я не маю жодних зауважень до вас. Мене турбують дії вашого чоловіка, адже він фактично очолював країну протягом п'яти років.
Якби ваш син з'явився до серпня 2025 року, ви б все ще вчинили вбивство Парубія?
-- Не знаю... Як би я почувався, які емоції у мене були б. Швидше, так. Але не можу на 100% сказати.
-- Яка сума була обіцяна за вбивство мого чоловіка?
— Мені не потрібні гроші, можете переглянути переписку, — нервово промовив Сцельніков.
-- Скільки вам пропонували?
Пропозиції надходили в різних формах...
На судовому засіданні Сцельніков заявив, що на 90% впевнений, що спілкувався у Телеграм-каналі з представником спецслужб рф.
Адвокат, що представляє інтереси потерпілих, Юрій Зошій звернувся до обвинуваченого із запитанням:
-- Тих 10% ваших сумнівів... Представники якої сторони могли з вами спілкуватися?
Можливо, це третя версія. Можливо, білоруси, а можливо, наші спецслужби -- влаштували певні інтриги...
Відповідно до обвинувального акта, до 17 серпня 2024 року ви повинні були здійснити розвідувальні дії у Львові. Зокрема, ви фіксували на фотографіях пересування залізничних ешелонів, що транспортували паливо, а також місцезнаходження військової частини. Отриману інформацію ви передавали особі на ім'я Міхаїл.
-- Зараз я на це питання відповідати не буду, -- заявив обвинувачений.
Адвокат постраждалих звернувся до Сцельнікова з питанням, чи не є його син лише димовою завісою? Чи насправді його справжнім наміром є злочинна діяльність, спрямована на підрив державного суверенітету?
Сцельніков також не дав відповіді на це питання...
-- Ви усвідомлювали, що спілкуєтеся із представником рф -- від рук якої загинув ваш син у Бахмуті. З ваших слів, ви хотіли помститися українській владі. Як політика пов'язана з пам'яттю вашого сина? -- запитала суддя.
— Це дійсно непросте питання, — зазначив Сцельніков. — Я не в змозі висловити свою думку лаконічно.
Адвокат, що представляє інтереси потерпілих, також поцікавився у Сцельнікова про інформацію, яка міститься в матеріалах справи, де згадується, що ви вдосконалювали свої навички стрільби разом із особою на ім'я Олена. Це видно з вашої переписки в Телеграмі. Хто ж це така особа?
Від мого сина залишилася рушниця — "помповик", призначена для мисливських набоїв. Коли-то дружина мріювала вирушити на стрільбище. Тоді я сам стріляв з пістолета. Я порадив їй взяти цю рушницю і вирушити на стрільбище...
Як стало відомо з інформації, отриманої під час засідання, за кілька тижнів до вбивства Андрія Парубія, поліція зупинила Сцельнікова через підозру у вживанні спиртних напоїв і направила його на медичне обстеження.
— Чи уточнювали у вас, чи є ви на військовому обліку? — запитав адвокат, який представляв інтереси потерпілих.
Починаючи з 20 травня 2023 року, я не споживав жодної краплі алкоголю... Щодо мого військового обліку, поки що ніхто не здійснював перевірок.
Адвокат, що представляє інтереси постраждалих, висловив припущення, що злочин міг бути спланований групою осіб.
-- Хто вам допомагав? -- запитав Сцельнікова адвокат Юрій Зошій.
