Мережі порожнин. В Австралії виявили свідчення існування прихованих печер, які можуть бути корисними для вивчення підземних систем на Марсі.

На рівнині Налларбор в Австралії виявили неглибокі западини, під якими ховаються великі печерні системи. Дослідники вважають, що подібні ознаки можна використовувати для пошуку печер і на інших планетах.

Рівнина Налларбор на півдні Австралії займає понад 200 тисяч квадратних кілометрів і складається переважно з вапняку. Протягом мільйонів років вода розчиняла породу, формуючи підземні печери та цілі мережі порожнин.

На поверхні вчені помітили витягнуті неглибокі канави. Деякі з цих утворень досягають довжини 20 кілометрів, хоча їхня глибина становить лише кілька метрів. Раніше їхнє походження викликало багато запитань і залишалося загадкою.

Дослідники з'ясували, що ці утворення не є залишками стародавніх річок. Вони мають різке початок і кінець, не пов'язані з нинішніми водними шляхами та не демонструють типового для річкових долин розгалуження.

Для встановлення їхнього походження вчені застосували аерофотографію, дрони, супутникові моделі рельєфу, інформацію з бурових свердловин та геофізичні методи. Завдяки останнім стало можливим вивчати підземні геологічні шари без необхідності фізичного доступу до них.

Виявилося, що під траншеями знаходяться області з сильно деформованими породами. У певних ділянках ці зони співпадають із відомими печерами та карстовими провалами.

Відповідно до висновків науковців, поверхневі западини вважаються своєрідними відбитками глибоких печер. Протягом мільйонів років стеля підземних просторів повільно руйнувалася, а зона обвалу піднімалася вгору через товщу земної кори.

Відкриття може допомогти знаходити печери, які не мають помітних входів на поверхні. Це важливо не лише для вивчення геології, а й для пошуку та захисту підземних вод, а також для планування будівництва доріг, тунелів та інших об'єктів.

Печери здатні зберігати відбитки стародавніх екосистем, адже їх внутрішні простори захищені від багатьох процесів вивітрювання та ерозії. Окрім цього, в таких ізольованих умовах можуть мешкати організми, які адаптувалися до існування без доступу до сонячного світла.

Дослідники вважають, що результати роботи можуть мати значення і для планетології. Печери на інших небесних тілах потенційно можуть захищати від космічної радіації та тому розглядаються як можливі місця для майбутніх досліджень.

Зокрема, на поверхні Марса виявлено ознаки, які можуть свідчити про наявність підземних порожнин. Австралійська рівнина Налларбор може слугувати природною моделлю для дослідження малопомітних ознак таких систем на планетах з сухими та стабільними поверхнями.

Дослідники підкреслюють, що аналогічні поверхневі утворення можуть бути присутніми в інших місцях, проте залишатися непоміченими.