Неприємна ситуація, але не критична: які впливи на Україну може мати зміна уряду в Чехії.

Фінальні результати виборів продемонстрували, що голоси, які нещодавно втратили "екстремісти", в основному були передані партії Бабіша.

У наступному місяці в Чехії відбудуться зміни в уряді. Теперішня коаліція, яка включає блок Spolu та партію STAN, перейде в опозицію, а новий уряд буде сформований партією ANO - або самостійно, або у складі коаліції.

Ця політична сила володіє суперечливою репутацією. Зокрема, в Європейському парламенті її представники є частиною групи "Патріоти за Європу", до якої також належать депутати партії Віктора Орбана та австрійські ультраправі.

Під час виборчої кампанії лідер партії ANO Андрей Бабіш пообіцяв скасувати так звану "снарядну ініціативу", яку запровадив чинний уряд Чехії для підтримки України.

Та чи означає перемога ANO й можливе призначення Бабіша прем'єр-міністром розворот зовнішньої політики Праги?

На щастя, ймовірність найгіршого сценарію для нас, вочевидь, вдалося зменшити.

Це трапилося через те, що абсолютно раптово до парламенту не пройшов блок Stačilo! ("Досить!") — коаліція лівих політичних сил, очолювана комуністами.

Сенсаційна поразка комуністів повністю змінила всі коаліційні розклади - причому на користь України.

Незважаючи на те, що зміна уряду в Чехії, ймовірно, призведе до зміни риторики Праги (зокрема, зробивши її значно менш прихильною до Києва), Чехія не стане ані "дублем Угорщини", ані "аналогом Словаччини".

"Томіо Окамура як міністр внутрішніх справ, а також Катержина Конечна як очільниця Міноборони - такий розклад не обов'язково має бути науковою фантастикою", - попередив напередодні голосування лідер "Піратів" Зденек Гржиб.

Оголошена коаліція, в якій ANO об'єднується з ультраправою партією SPD на чолі з Томіо Окамурою та блоком Stačilo!, очолюваним комуністкою Конечною, вже отримала неофіційне позначення "коаліція жаху". Прем'єр Петро Фіала зазначив, що уряд, сформований цією коаліцією, міг би бути охарактеризований як "уряд національної зради".

Ці назви абсолютно відображають реальність. Обидві політичні течії — як ультраправі, так і ультраліві — виступали за вихід Чехії з Європейського Союзу та НАТО, а також були рішуче проти продовження підтримки України. Додатково, комуністична партія закликала до відновлення імпорту нафти та газу з Росії.

А найважливіше, ще місяць тому такий розклад виглядав як дуже ймовірний. Тоді соціологічні опитування давали ANO перше місце з результатом 30-32%, SPD - третє місце і близько 13%, а Stačilo! - близько 8%.

При цьому активну підтримку Stačilo! надавав експрезидент Чехії та відомий "друг Путіна" Мілош Земан. Тим самим демонструючи, яку саме ставку зробили у Кремлі на цих виборах.

Елементарні математичні розрахунки свідчать, що ця коаліція безсумнівно здобуде більше ніж половину депутатських мандатів у новому парламенті, і практично не існувало інших варіантів для такої коаліції.

Однак усе змінилося в останні тижні перед виборами.

Агресивні дії Росії, спочатку спрямовані проти Польщі, а згодом і на інші країни, суттєво змінили політичну ситуацію напередодні виборів. На нещодавніх масштабних дебатах, що відбулися тиждень тому, представники всіх партій, за винятком ультраправих і ультралівих, підкреслили реальну загрозу, яку становлять дії РФ для безпеки Чехії.

А на додачу президент Чехії Петр Павел заявив, що не внесе до парламенту уряд, створений за участю екстремістів. І хоча конкретних назви екстремістських партій озвучено не було, всі зрозуміли, про кого йдеться.

І, зрештою, загроза з боку Росії спонукала виборців активно відвідувати виборчі дільниці.

Явка виборців досягла майже 69%, що стало рекордом для парламентських виборів у Чехії з 1998 року. Вищий рівень участі було зафіксовано лише під час другого туру президентських виборів 2023 року.

Такий рівень участі став серйозним ударом по "екстремістам": SPD, з результатом 7,8%, опинилася на п'ятій позиції, тоді як партія Stačilo! набрала всього 4,3% при 5-відсотковому бар'єрі для проходження.

Такий результат дав підстави президенту Павелу підстави стверджувати, що ініціатива розвороту зовнішнього курсу країни не отримала підтримки чехів.

"Виборці ясно висловили свою підтримку домінуючому прозахідному курсу нашої країни", - підкреслив він.

Фінальні підсумки виборів засвідчили, що голоси, які "екстремісти" втратили в останні дні, переважно були віддані на користь ANO.

В результаті, політична сила Андрея Бібіша здобула 34,5% голосів виборців, що дозволить їй мати 80 представників у новому парламенті, хоча для отримання більшості необхідно 101 мандат.

Ще одна політична сила, яка в останні дні змогла підвищити свій рейтинг, - це євроскептична партія "Автомобілісти за себе". У недавніх соціологічних дослідженнях (хоча не в усіх з них) ця партія змогла подолати прохідний бар'єр.

А врешті-решт автомобілісти отримали майже 6,8% та вперше пройшли до парламенту, де матимуть 13 депутатів.

Важливо, що "Автомобілісти" - єдина політична сила, яка ще до виборів заявляла про готовність увійти в коаліцію з ANO. Проте такий альянс разом матиме лише 93 депутатів, а відповідно, потребуватиме ще одного коаліційного партнера.

Хоча коаліція зазнала поразки, її результат важко вважати невдачею.

Блок Spolu, очолюваний Фіалою, здобув 23,3% голосів, що забезпечить йому 52 мандати, тоді як партія STAN отримала 11,2% і отримає 22 мандати. Водночас, Піратська партія показала вражаючий результат, незважаючи на те, що рік тому вийшла з коаліції.

Внаслідок цього критика урядових соціальних ініціатив меншою мірою відобразилася на "піратах", які змогли здобути близько 9% голосів, що забезпечить їм 14 місць у новому парламенті. Це було суттєвим фактором, оскільки саме на це скаржилися противники коаліційних сил.

Об'єднання нинішньої коаліції (разом з "піратами") матиме 92 депутатських місця - всього на один менше, ніж у потенційного союзу ANO та "Автомобілістів". Цей факт сам по собі свідчить про те, що коаліція залишиться значущою силою, навіть якщо опиниться в опозиції.

Окрім того, завдяки високій явці, в цьогорічних виборах за партії чинної коаліції проголосувало більше виборців, ніж це було чотири роки назад.

Це може зруйнувати ще один можливий сценарій, який обговорювали перед виборами. Сценарій, згідно з яким, після невдачі партії прем'єра Фіали ODS, відбудеться зміна лідерства, партія вийде з альянсу Spolu і сформує коаліцію з Бабішем.

У випадку, коли коаліційні партії зазнали поразки, але не катастрофічної, подібний розвиток подій виглядає малоймовірним.

Та з ким тоді Бабіш буде створювати коаліцію? Чи, може, обере уряд меншості? І чим ці сценарії різняться?

Невдовзі після оголошення результатів виборів Андрей Бабіш оголосив про намір розпочати переговори щодо коаліції з SPD та представниками "Автомобілістів". Він також підкреслив, що найбільше бажає сформувати уряд меншості. "Ми проведемо консультації та узгодимо наші подальші дії щодо переговорів. Ви незабаром дізнаєтеся більше, а поки що давайте святкувати," - зазначив він.

Такий вибір потенційних коаліційних партнерів у партії ANO пояснюють відсутністю вибору. "Виборці так вирішили, ми повинні це поважати. Наш обов'язок - сформувати функціональний уряд", - заявив новообраний депутат Адам Войтех.

У свою чергу, можливі партнери по коаліції висловили бажання розпочати переговори та створити спільний альянс.

"Ми завжди зосереджувалися на питаннях безпеки, тому нас цікавлять справи Міністерства внутрішніх справ. Безумовно, нас турбує невпинна мілітаризація, яку проявляє уряд Фіали, і ми хочемо зрозуміти, що відбувається в оборонній сфері. Наші виборці дуже стурбовані недостатньою кількістю нових доріг та переповненими потягами, тому навіть Міністерство транспорту, безумовно, є надзвичайно важливим та актуальним", - зазначив лідер ультраправих Томіо Окамура.

"Я критично ставлюся до них (ультраправої SPD), але ми повинні зробити все, щоб запобігти продовженню роботи нинішнього уряду", - заявив лідер "автомобілістів" Філіп Турек.

Такий склад коаліції з участю ультраправих явно не є оптимальним рішенням для України.

Проте, на сьогоднішній день ці консультації виглядають швидше як формальність - Бабіш оголосив, що не планує вести переговори з партіями діючої коаліції, але йому потрібно якимось чином показати свою готовність до конструктивного діалогу.

Зрештою, президент Чехії вже прозоро натякнув, що не допустить створення коаліції з SPD, а без них коаліція не матиме більшості. До речі, Петр Павел також може відмовитися вносити кандидатуру Бабіша - якщо той не доведе, як на посаді прем'єра здатний уникати конфлікту інтересів між державною роботою та власним бізнесом.

Тому набагато більш імовірним є варіант уряду меншості, який сформує ANO (можливо, разом з "Автомобілістами"), проте який спиратиметься на підтримку ультраправих.

Це означає, що SPD не отримає посад в уряді (що безумовно добре), проте як компенсацію може отримати важливі парламентські посади. Зокрема, вже обговорюється можливість підтримки кандидатури Окамури на посаду спікера.

За такого сценарію можна очікувати, що риторика Праги буде суттєво менш дружнбою, проте це не обов'язково матиме відображення в реальних діях.

Перевага уряду меншості також полягає в тому, що Бабіш за необхідності може звертатися по голоси до SPD (зокрема, для перегляду соціальної політики), проте для затвердження зовнішньополітичних рішень залучати підтримку партій нинішньої коаліції.

Показовий момент - після оприлюднення результатів виборів Бабіш став набагато обережніше коментувати питання, пов'язані з Україною.

З одного боку, автор висловлює критичний погляд на ситуацію в Києві, підкреслюючи, що Україна ще не готова приєднатися до Європейського Союзу (з цим важко не погодитися), але водночас не виступає проти продовження переговорів щодо вступу.

Також стосується і військової підтримки. Бабіш уже висловився, що не планує припиняти комерційні поставки озброєння для Збройних Сил України. Щодо "снарядної ініціативи", він тепер акцентує увагу не на зупинці програми, а на необхідності її перевірки. "Це повинно бути прозоро, і в умовах війни ніхто не має права отримувати прибуток від конфлікту", - підкреслив він.

Щоправда, Бабіш вважає, що менеджмент цієї ініціативи має перейти до НАТО, проте вже незабаром він має переконатися, що це неможливо.

А найважливіше,

переможець чеських виборів явно не збирається разом із Віктором Орбаном "воювати" з Єврокомісією.

А разом із тим - чеське суспільство налаштоване проти зовнішнього розвороту країни, що й продемонструвало на останніх виборах.

І новому прем'єру, хто б ним не став, доведеться рахуватися з цим.