Нові комплекси КАБ, "Іскандери" та безпілотники: Як Росія модернізує свої засоби терору проти України.

Росія за час широкомасштабної війни вдосконалює свої ракети, бомби та БПЛА, якими атакує України. Що змінилось і яку загрозу вони несуть - в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.

Основное:

Росія трансформує свій арсенал терору проти українських міст, що знаходяться за лінією фронту. Якщо ще в перший рік широкомасштабного вторгнення це були здебільшого крилаті та балістичні ракети у комбінації з іранськими БПЛА, то надалі "асортимент" цих засобів вдосконалився та розширився.

В даний момент поряд з "шахедами" та "Герань-2" противник також запускає в наше повітря "Герань-3" та модернізовані "Іскандери", а також випробовує нові керовані авіабомби для атак на українські міста. Основна мета цих дій - перевантажити українську протиповітряну оборону, завдати максимальних руйнувань критично важливій та військовій інфраструктурі, а також створити додатковий психологічний тиск на населення.

З початку 2023 року Росія активізувала використання керованих авіабомб на фронті. Для цього були адаптовані радянські фугасні бомби, такі як ФАБ-250 та ФАБ-500, з додаванням універсального модуля планерування та корекції траєкторії (УМПК). Зазвичай ці бомби скидаються з винищувачів-бомбардувальників Су-34.

УМПК – це модуль, оснащений крильцями, супутниковою та інерційною системами навігації, а також засобами для подолання радіоелектронної боротьби (РЕБ). Завдяки йому, дальність застосування авіабомб значно збільшується – з 10 до 80 кілометрів. Ці керовані авіабомби активно використовуються противником щодня в численних кількостях поблизу лінії фронту.

"Протягом вересня-жовтня РФ розробляла і зараз вийшла на остаточне бойове дослідне використання авіаційних бомб з новими модулями управління. Вони передбачають, що дальність, бойовий радіус таких бомб буде дорівнювати близько 200 км", - розповів РБК-Україна заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький.

Завдяки інтеграції реактивного двигуна, нові КАБи набула рис, схожих на міні-ракету з крилами, і тепер мають покращену дальність - замість попередніх 80 кілометрів, вони тепер можуть досягати до 200 кілометрів. Це дозволяє літаку-носію залишатися на безпечній відстані від української системи ППО, не наближаючись до зони активних дій.

Перші удари новими КАБами вже були зафіксовані, зокрема, по Дніпру, на Полтавщині та Одещині - відносно тилових районах нашої країни. Поки що були лише одиничні застосування нових реактивних авіабомб. Проте, за даними воєнної розвідки, Росія вже переходить до серійного виробництва цього озброєння.

"Використання таких КАБів наразі не є поширеним. Противник тестує їх у реальних бойових обставинах. Ці системи вже застосовуються протягом кількох місяців, а інформація про них з'явилася ще кілька років тому. Ціль має характеристики польоту, схожі на крилаті ракети. Протидія таким бомбам можлива як за допомогою вогневих засобів, так і електронної боротьби. Головне — мати достатні ресурси для цього," — зазначив у коментарі для РБК-Україна начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

У медійному просторі можна натрапити на різні найменування цієї бомби. Іноді її називають "Грім-1Е" — це інше гібридне озброєння, яке противник періодично використовує проти України з початку 2023 року. Проте нещодавні атаки на Полтавщині та Одещині, ймовірно, були здійснені за допомогою реактивних бомб КАБ, відомих як УМПБ-5Р.

Частина авіаційної бомби УМПБ-5Р (Зображення: Сергій Флеш)

"Грім-1Е" являє собою комбінацію бомби та надзвукової ракети Х-38. Планується, що ця ракета зможе подолати 40 кілометрів, після чого бомба продовжить свій політ за заданою траєкторією. Проте, якщо розглядати прагматичні інтереси російської сторони, то їм буде більш вигідно розвивати виробництво традиційних КАБів у різних модифікаціях", - зазначив у коментарі для видання військовослужбовець 413-го полку СБС "Рейд" та експерт з озброєнь в Defense Express Іван Киричевський.

За словами співрозмовника, колись росіяни заявляли про винахід нібито універсального боєприпасу - УМПБ Д-30СН. Щоправда, в бойових умовах продемонструвати його унікальність та універсальність вони не змогли. На думку Киричевського, УМПБ-5Р може бути спробою розвитку цього винаходу.

"За інформацією, наданою про "Грім-1Е", його максимальна дальність пуску становить від 110 до 120 кілометрів. Водночас є припущення, що УМПБ-5Р здатен досягати відстані до 200 кілометрів. Проте факти свідчать про те, що його реальна максимальна дальність польоту складає 130 кілометрів, про що свідчить випадок в Полтавській області, де ця бомба не змогла дістатися до Полтави, не долетівши 30 кілометрів", - зазначає Киричевський.

Одне з джерел у Силах оборони роз'яснює: російські військові наразі займаються збільшенням дальності своїх бомб, наприклад, шляхом збільшення обсягу пального та зменшення кількості вибухівки. Як повідомляє РБК-Україна, до кінця цього року росіяни планують виготовити близько 250 одиниць "Грім-1Е" та приблизно 500 УМПБ-5Р. Однак у майбутньому ці обсяги можуть виявитися ще більшими.

Ще одна різниця між цими двома засобами: якщо "Грім-1Е" може летіти на початковій стадії польоту на надзвуковій швидкості - понад 1150 км/год, то вважається, що УМПБ-5Р має дозвукову швидкість польоту.

"З огляду на інформацію від Повітряних сил, дві з трьох бомб були знищені на Одещині, можна стверджувати, що ціль є дозвуковою, і з нею можна працювати. Проте, стверджувати, що російські реактивні КАБи почнуть падати на Київ, і ми не зможемо цьому запобігти, наразі не є обґрунтованим", - підкреслив Киричевський.

З 2024 року росіяни почали використовувати дрони-камікадзе з реактивними двигунами, аналогічні до БПЛА "шахед", технології яких вони повністю перейняли в Ірану. Ці нові дрони, оснащені реактивними двигунами, як і КАБи, забезпечують вищу швидкість та більшу дальність польоту. Перші моделі, які були виявлені навесні цього року, отримали назви "Бандероль" і "Дань-М". Пізніше, цього літа, в Україні вперше помітили дрони "Герань-3" (відомі також як Shahed-238).

На сьогодні зафіксовано мінімум дві атаки, в яких використовувалися безпілотники "Дань-М". Інформація про результати операцій з цими дронами під час другої атаки залишається невідомою. Однак під час першої атаки вдалося вразити два з трьох безпілотників, тоді як ще один впав у waters Чорного моря.

Цей безпілотник перебуває на озброєнні російських збройних сил з 90-х років і до вдосконалення використовувався як мішень для тренувань. Максимальна швидкість "Дань-М" може досягати 750 км/год. Інформації про масове виробництво цих дронів немає. Можна припустити, що їх застосовували епізодично для створення навантаження на українську протиповітряну оборону, оскільки через висоту та швидкість польоту, для їх знищення необхідно використовувати зенітні комплекси з більшим радіусом дії, ніж, наприклад, зенітні установки або переносні системи.

На відміну від цього типу БПЛА, ракета-дрон "Бандероль" має дещо меншу швидкість - в межах 500-650 км/год. На ньому встановлений турбореактивний двигун SW800 виробництва китайської компанії Swiwin - такий же, як і на УМПБ-5Р, звертає увагу Киричевський. Збиття цього безпілотника теж уже фіксувалось у зведеннях Повітряних сил, однак випадки його застосування можна поки назвати поодинокими.

Значно більше інформації є про "Герань-3", виробництво яких базується у Єлабузі в російському Татарстані. Зрештою, і цей проект БПЛА, як і всі інші "шахеди", Москва запозичила в Ірану. Через встановлення турбореактивного двигуна, який, за інформацією, що є у відкритому доступі, імпортується з Китаю, "Герань-3" має більшу швидкість, ніж у його "попередників" - в межах 300-400 км/год. За оцінкою української воєнної розвідки, серійне виробництво цих БПЛА планується в 2026 році.

Герань-3 (Зображення: Головне управління розвідки Міністерства оборони)

Росія активно працює над налагодженням серійного виробництва реактивних систем та реактивних КАБів, однак її технологічні можливості мають певні обмеження. Через це країна значною мірою покладається на імпортні деталі, зокрема, на двигуни з Китаю.

"Можливо, у нас наразі немає готового рішення для знищення УМПБ-5Р "пачками". Проте, враховуючи успіх наших зенітників, які змогли збити ракету Х-69 вагою 800 кілограмів за допомогою реактивного снаряда з лазерним наведенням АПКВС, ми маємо достатньо можливостей для творчого підходу і розробки нових стратегій," - висловлює свою думку Киричевський.

Щодо безпілотних літальних апаратів типу "Герань-3", варто зазначити, що хоча вони можуть представляти складність для дронів-перехоплювачів, які активно використовуються українською армією в бойових операціях, проте цей БПЛА залишається цілком вразливим для інших систем, які Збройні сили застосовують для знищення "Герань-2" та "гербер".

У цьому році в американських медіа з'явилися численні повідомлення про те, що російські балістичні ракети "Іскандер-М" стали більш складними для системи Patriot. Ці ракети набули здатності запускати радіолокаційні пастки та виконувати маневри на заключному етапі польоту, що робить їх траєкторію важко прогнозованою. Існує ймовірність, що програмне забезпечення Patriot може не справитися з розрахунком точного місця, де протиракета повинна з'єднатися з ціллю супротивника.

Ракета "Іскандер-М" здатна здійснювати невеликі маневри під час наближення до цілі, що ускладнює роботу системи Patriot, яка автоматично перехоплює балістичні ракети. Це ускладнює процес обчислення оптимальної точки зустрічі зенітної ракети з балістичною для її знищення. Проте система Patriot продовжує функціонувати, і результати перехоплення як "Іскандерів", так і "Кинжалів" підтверджують її ефективність, - зазначив Ігнат в інтерв'ю для РБК-Україна.

Достовірно не відомо, яким чином Москві вдалося реалізувати ці зміни — чи завдяки новому програмному забезпеченню, переналаштуванню систем наведення, чи шляхом введення додаткових прискорювачів. Проте, кілька джерел, з якими поспілкувалося видання, зазначають, що Росія систематично займається модернізацією "Іскандерів" з 2022 року. Таким чином, усі ці "апгрейди", які з'являються у російській балістиці, не є результатом останніх місяців, а є результатом тривалої роботи, що тривала роками.

За словами Киричевського, ще з 2022 року спостерігалося виявлення ракет "Іскандер-М", які мали на борту щось на зразок імітаційних бойових частин. Експерт зазначає, що можливість маневрування на фінальному етапі могла бути наслідком вдосконалення так званих газових рулів. Ці газодинамічні елементи, які розташовані в задній частині ракети, мають форму трубочок, що виступають з хвостової частини.

Киричевський підкреслює, що ця функція могла бути розроблена ще в епоху Радянського Союзу, коли в СРСР велися роботи над ракетою "Ока", яка стала прототипом "Іскандера". Вже на той час "Ока" проектувалася з метою обходу системи Patriot.

"Фахівці з США вже займаються пошуком шляхів вирішення цієї ситуації. Для того щоб компанія отримала фінансування, необхідно створити відповідний інформаційний контекст і підтримку. Можливо, саме з цим пов'язані нещодавні аналітичні звіти та висновки про зниження продуктивності нинішніх систем Patriot," - висловив думку експерт.

Крім того, джерела видання зазначають, що Москва наразі займається розробкою нової ракети під назвою "Іскандер-1000", яка матиме можливість долати дистанцію до тисячі кілометрів, замість попередніх 500. Це підтверджується внутрішніми російськими документами, які є в розпорядженні "Мілітарного". За інформацією порталу, Кремль планує виробити 18 таких ракет до 2025 року.

Ще одна проблема, пов'язана з "Іскандерами", полягає в їхньому значному збільшенні використання порівняно з попередніми роками. Росія стала частіше вдаватися до застосування "Іскандер-М", використовуючи їх у більшій кількості та з різних напрямків, разом із іншими засобами, такими як безпілотники та крилаті ракети, зазначає Ігнат.

"Це, в свою чергу, також ускладнює процес їхнього знищення. Спостерігається збільшення співвідношення використання балістичних ракет у порівнянні з крилатими за останні роки. Додатково, одна батарея Patriot під час атаки орієнтована на конкретний сектор – вона не здатна охопити і вразити ворога на всіх 360 градусах," - зазначив Ігнат у коментарі для РБК-Україна.

При цьому засобів для збиття цих ракет в українських військ не стає пропорційно більше. Серед наявного озброєння у нашої армії тільки зенітні ракети MSE для Patriot здатні збивати балістику. За оцінкою Defense Express, у минулому році Lockheed Martin виготовили близько 650 одиниць MSE, і не факт, що в цьому році їм вдасться виготовити більше.

Система Patriot (зображення: РБК-Україна, Віталій Носач)

"Якби у нас була достатня кількість зенітних ракет-перехоплювачів, то фактор складності балістичних ракет "Іскандера" не мав би такого значення. Просто коли б була достатня кількість зенітних ракет до них і можна було би по одній цілі випустити по 2-3 і більше перехоплювачів, як це передбачено за стандартами американської армії - то це не було би відчутно. Але коли є режим економії - то воно і почало проявлятись", - розповів Киричевський.

***

Москва намагається інтегрувати економічно вигідні масові та маневрові засоби для виснаження та прориву систем української протиповітряної і протиракетної оборони. Якщо Кремль зможе створити активний "парк" керованих авіаційних бомб (КАБ) та безпілотників, це стане новим викликом для українських міст, які знаходяться в більш безпечних районах.

Є кілька аспектів, які пом'якшують тривожну ситуацію: російська сторона насправді не представила нічого по-справжньому інноваційного. Багато з того, що Росія оголошує як "нові розробки", не завжди стає масово впровадженим і ефективним у бойових умовах. Багато проектів поки що залишаються на стадії дослідження. В українських Силах оборони, за майже чотири роки війни, неодноразово демонстрували здатність протидіяти кожному кроку росіян.