"Як же я можу її покинути?" Сергій Середа роздумує про складнощі у стосунках з MamaRika, розповідає про свою дачу на Балі, Галкіна в Україні та про чотирьох нянь для свого сина.

Сергій Середа – комедійний артист, телевізійний ведучий, актор та блогер. Свій творчий шлях він розпочав у команді КВК "Одеські манси", а згодом приєднався до проєкту "Ліга сміху" та інших відомих телевізійних програм. Він одружений зі співачкою MamaRika і одночасно виконує роль її продюсера.

В інтерв'ю Сергій Середа розкрив, скільки заробляє проєкт MamaRika, поділився, чому не думає з дружиною про власне житло, пояснив, навіщо найняли вже четверту няню для сина, та зізнався, куди йдуть заробітки з його YouTube-каналу. Ми зустрілися із Сергієм за лаштунками "Музичної премії", яка вкотре відбулася в столиці.

- Сергію, достатньо відкрити інтернет і набрати ваші з дружиною імена - й одразу з'являються заголовки про "другу вагітність MamaRika". Але, зважаючи на побачене сьогодні на концерті, це, м'яко кажучи, перебільшення.

Навіщо щось коментувати? Все й так зрозуміло, результат очевидний, як кажуть. Тому, власне, немає сенсу щось додавати.

Чи ви завітали, щоб підтримати свою дружину, або ж незабаром побачимо вас обох на сцені?

Ні, ми не виступаємо разом і наразі не маємо таких планів. Сподіваюся, що ситуація не стане настільки складною, щоб мені довелося виходити на сцену з дружиною (сміється). Зараз я тут у ролі підтримки. А також, звісно, виконую функції менеджера – допомагаю з організаційними питаннями та технічними аспектами з самого початку створення проєкту MamaRika. Настя на сцені, а я залишаюсь за лаштунками.

- Сьогодні вихідний. Не хотілося залишитися вдома?

Знаєте, спочатку ніхто не запитав у мене (сміється). А по-друге, як я можу її покинути? Звичайно, ми разом. Тут все гармонійно: і мої бажання, і обов’язки. Якщо є робота, то вирушаємо вдвох.

Ви вирішили самостійно зайнятися справами Насті, оскільки не бажаєте покладатися на сторонніх осіб або прагнете, щоб усі фінанси залишалися в родині?

Так-так. У мене ж одеське коріння: навіщо щось ділити з іншими, краще залишити все вдома. Ми цінуємо сімейні традиції (сміється). Хоча на гастролі я не їжджу з Настею — у нас є професійна команда: концертні адміністратори, піар-менеджери, які займаються організаційними питаннями. Але я завжди беру участь у великих проєктах, зйомках кліпів і масштабних заходах, де моя підтримка є важливою. До того ж, організатори "Музичної платформи" — наші хороші друзі, тому зайти, привітатися — це для мене обов'язково.

На кого ви довіряєте свого маленького сина? (Давидові всього чотири роки. - Ред.)

- За Давидом доглядає няня. Ми б із Настею хотіли б залишатися з сином самі, але робота і графіки диктують свої правила. Однак у нас дуже крута няня, ми їй повністю довіряємо. Вона приєдналася до нас не з народження сина - це вже четверта помічниця за доглядом у нашій сім'ї. І не тому, що ми занадто вибагливі або нам не щастило раніше. Справа в тому, що ми переїжджаємо, і щоразу доводиться шукати людину, яка підійде саме зараз. І, відверто кажучи, наразі все дуже зійшлося: ця няня - найкраща з усіх, що були в нас.

Що робить її особливою? Краще запитайте, чого вона не робить — вона дбає про все на найвищому рівні. Вона ставиться до нашого сина, наче до рідного онука. Чи є у Насті ревнощі до малого? Ні, слухайте, батьки залишаються батьками, і Давид це чудово розуміє. Няня постійно нагадує йому, що мама і тато дуже люблять і сумують за нього. І, до речі, вона не з ним цілодобово — лише тоді, коли це потрібно. Зазвичай вранці ми проводимо час разом, іноді і вдень — також. Проте, няня проводить з ним чимало часу та займається його вихованням, поки ми зайняті своїми справами.

- Скільки концертів у Насті зараз буває?

- Зараз їх дуже багато, тому що в нас тур. Крім туру, ще безліч окремих концертів - піду постукаю по дереву (усміхається). Цей рік для нас справді потужний: відчувається справжній квантовий стрибок у кар'єрі Насті.

Який щомісячний дохід має співачка MamaRika?

- Значно менше, ніж хотілося б (усміхається). А скільки саме? Візьміть ту суму, яку ви уявляєте, і розділіть її на два. Звісно, беручи до уваги, скільки у нас зараз хітів, зростання стрімів і переглядів, гонорар міг би бути вищим. Але, на мою думку, старі довоєнні тарифи зараз не зовсім актуальні — говорити про них не зовсім коректно.

А як вам вдається все встигати?

- Відверто кажучи, погано встигаю. Тому часом доводиться вибудовувати пріоритети і миритися з тим, що не на все знаходиш час так, як хотілося б.

У вас є канал на YouTube під назвою SEREDA, який поєднує в собі гумор, інтерв'ю та соціально-іронічний контент. Чи приносить він вам дохід?

З моменту запуску мого YouTube-каналу вся отримана від монетизації сума спрямовується на підтримку Збройних сил України. Протягом останніх двох років ми вже передали більше ніж два мільйони гривень. Я завжди підкреслював, що цей канал не був створений з метою заробітку, а для допомоги армії.

Нещодавно один із ваших випусків, який є пародією на інтерівське шоу "Стосується кожного", отримав негативні відгуки в ЗМІ через недоречні жарти на сексуальні теми.

Так, мені надсилали статтю на цю тему. Я цілком підтримую, щоб про це писали, адже вважаю, що це відмінна можливість для піару. Дякую за це — ми отримуємо додатковий трафік на наш випуск.

- А якщо серйозно?

В цілому, я не надто переймаюся. У мене вже виробився певний імунітет до критики. Найголовніше — залишатися чесним із самим собою. Якщо мені щось подобається, а комусь — ні, то це нормально. Я адекватно реагую на таке: роблю, спостерігаю, вношу корективи. Просто сидіти й шліфувати до досконалості — не мій стиль. Я вважаю, що процес має виглядати так: створив — помилився — виправив — спробував знову. Так, в цьому випадку деякі корективи справді були необхідні. Але, на мою думку, автор статті не зовсім зрозуміла іронію, яку ми вклали в цю програму. Хоча, буду відвертим, коли я прочитав критику, мені було не зовсім байдуже. Все ж, я щось виніс із цього досвіду. Можливо, десь воно й знайшло відгук у моїй свідомості.

Два митці в одній сім'ї: чи відчуваєте ви іноді конкурентність у своїй творчості?

Ви знаєте, в цьому аспекті я абсолютно спокійний. Зіркою нашої родини є Настя. Я навіть не маю наміру конкурувати з нею – навпаки, моє бажання полягає в тому, щоб допомагати їй світити ще яскравіше. Ми обидва сприймаємо популярність одне одного з легкістю і не прагнемо до слави. Наша мета не в тому, щоб стати найкращими чи найвідомішими, а в тому, щоб реалізувати свої ідеї та залишити після себе певний слід. Я усвідомлюю, що у світі музики це має особливу цінність. Наприклад, хоча Кузьма Скрябін вже не з нами, у моєму плейлисті точно є близько десяти його пісень – "Мама", "Старі фотографії" та інші, які ще довго житимуть. Для нас важливо створювати музику, що залишає відбиток. Ми мріємо, щоб пісні Насті, такі як "Сину", "Люди", "Кава", "Лелека", "Зв'язок", слухали й через десятиліття.

Хто, на вашу думку, є одним із найактивніших гумористів сьогодні?

- Скажу так: вважаю всіх, хто щось робить, а не сидить на д*пі, великими "красавчиками". Наприклад, Антон Тимошенко вже близько 15 років займається стендапом. До повномасштабного вторгнення у нього було багато класних речей, але "вистрелив" саме зараз. І Вася Байдак - так само. Але ж ми розуміємо, що успіх не з'являється миттєво. Це шлях, який вони пройшли: набиті "шишки", накопичений досвід - усе це вилилося в те, що ми зараз бачимо. Тому вважаю, що треба підтримувати всіх, хто щось робить.

Хто викликає неприємності? Не буду вдаватись у деталі. І так усі мають свою думку про всіх. Мені це подобається, але виключно в контексті гумору. Завжди намагаюся пояснити тим, кого жартую, що в моїх словах немає зла. Ось, наприклад, поруч проходить Павло Зібров, бачите? Мене не цікавить нічого іншого, лише можливість пожартувати над ним. Кожен раз вдається щось «висловити». Але він розуміє, що це всього лише жарт. Є й інші артисти з минулого, які сприймають це близько до серця і навіть реагують публічно, але мене це не турбує. Якщо хтось сердиться – це їхня справа. Насправді, я не прагну когось образити. І якщо говорити серйозно, завжди намагаюся ставитись до всіх з повагою і оптимізмом, адже хочеться, щоб і нам відповідали тим же.

Не є таємницею, що в минулому ви мали досвід роботи в Росії. Чи підтримуєте ви контакти з місцевими коміками?

- Чесно кажучи, наша кар'єра значною мірою вибудовувалася саме там. В Україні, так склалося, нас певий час не дуже помічали. Але з 2014 року ми зрозуміли, що продовжувати роботу там було б неправильно. Тому ми повністю "відрубили" всі контакти, повернулися додому і почали будувати кар'єру тут. Проте щороку на мій день народження деякі колишні колеги пишуть мені. Уже близько п'яти років я їм нічого не відповідаю. Мені навіть здається, у них просто стоїть якийсь автоматичний нагадувач або автоповідомлення на кшталт "З днем народження". Але реально ні з ким із них я ніяк не спілкуюся.

Яке у вас ставлення до Максима Галкіна? Чи вважаєте ви його "добрими росіянином"?

- Та, знаєте, мені на нього байдуже. Але одне скажу точно: йому не варто так багато уваги в українському медіапросторі. Є стільки наших людей, на яких треба фокусуватися, своїх артистів підтримувати. Що стосується Алли Пугачової... Запитують: "Ти дивився її інтерв'ю?" Та воно три з чимось години! Для нас із Настею це занадто. Ми лягаємо часом о другій ночі, а вставати треба о восьмій. Наш син уже питає: "Куди ви знову їдете?" - ми відповідаємо: "Працювати". А він каже: "Не треба нікуди їхати". Пояснюємо, що працюємо, щоб купити йому іграшки, а він: "Мені це не потрібно, хочу, щоб мої батьки були зі мною". Давиду зараз чотири роки - він такий цікавий, і хочеться не пропустити жодного моменту. Куди там відволікатися на три години для перегляду інтерв'ю з Пугачовою?

А ви вже задумувалися про другу дитину?

- Ми не думаємо про другу дитину, бо мало часу приділяємо першій. Хоча впевнений, що друга дитина у нас обов'язково буде, але не зараз. Хочеться, щоб це сталося тоді, коли зможемо хоча б наполовину свій час віддавати вихованню, а не так, як зараз у нас виходить.

- Як нині облаштований ваш побут?

- Ми живемо під Києвом, винаймаємо будинок. Саме в тому непростому напрямку, де майже щоночі пролітають "Шахеди". У нас дуже гучно - настільки, що вже, мабуть, звикли. Спочатку було страшно, потім - напружено, а тепер це вже частина реальності. Що робимо? Та, по суті, нічого особливого. Віримо, молимося і сподіваємось, що все буде добре. Підвалу в будинку немає - ми шукали варіант із укриттям, але швидко зрозуміли, що такі будинки розібрали ще в перший рік війни. Тому що ж: вже як Бог дасть. Якщо на роду написано, то прилетить.

Чи вважаєте себе фаталістом?

Ні-ні, я впевнений оптиміст. Маю надію, що все складеться найкращим чином, адже якщо постійно концентруватися на негативі, можна й не дочекатися позитивних моментів.

- Думаєте про власне житло?

Звичайно, ми мріємо про власний дім. Це досить складне питання... З одного боку, бажання мати своє житло стає дедалі гострішим — адже нам уже по 36 років, є дитина, і природно прагнути до стабільності і особистого простору. Але, з іншого боку, ми чудово розуміємо, в якій ситуації опинилися. Можна довго збирати кошти на будинок, витратити на нього всі свої сили, фінанси та емоції — і зрештою залишитися без нічого.

Приклад режисера та телеведучого Євгена Синельникова та його будинку в Бучі яскраво ілюструє, як непередбачувані обставини можуть впливати на наше життя. Він вклали багато сил та ресурсів у свій дім, але те, що сталося з ним під час війни, доводить, що існують речі, на які ми не можемо вплинути. Після звільнення Бучі Євген повернувся і виявив, що його будинок перетворився на руїни: зруйновані стіни, обвалена стеля, згорілі меблі і техніка. Окупанти пограбували його оселю, забравши навіть найменші речі, включно зі спідньою білизною. Найбільша втрата - це архіви з десяти років зйомок, які неможливо відновити.

Тож наразі ідея придбати власний дім відходить на другий план. Можливо, я більше мрію про якусь невелику дачу, скажімо, на Балі, але, звичайно, зараз не найкращий час для таких мрій. Раніше, до війни, ми мали можливість подорожувати за кордон на зимівлю. Це були не завжди три місяці, частіше один, рідше два, залежно від того, скільки вдалося заробити протягом року. Ми відвідали Таїланд, Туреччину, Єгипет. Нам подобалося виїжджати на тривалий термін, оскільки протягом року майже не відпочивали. Наш графік був простим: одинадцять місяців працюємо, один - відпочиваємо, у такому режимі "одинадцять на один".

Слід зазначити, що ваша дружина регулярно привертає увагу до себе: іноді вона відкрито обговорює проблеми у вашому шлюбі, а іноді ділиться сміливими знімками. Як ви реагуєте на її вибір зробити мамопластику?

Я завжди був на боці її вибору і з самого початку віддавав їй свою підтримку в цьому рішенні. Повірте, я став першим, хто висловив згоду. Хоча, ні, це не моя задумка (сміється). Я не можу приймати рішення за іншу людину - це лише її власний вибір. Але знову ж таки, підкреслюю: я завжди готовий підтримати її в будь-якому адекватному прагненні, адже головне, щоб це приносило їй радість.

А як вам цікаво: чи впливає на вас той потужний хейт, який останнім часом розцвів, особливо по відношенню до знаменитостей? Телеведучий Даніель Салем у своєму інтерв'ю нашому виданню ділився, що часом він пише особисті повідомлення критикам, залишає їм свій номер і запрошує на розмову або зустріч, аби обговорити їхні зауваження.

Я не приділяю уваги такому. Набагато приємніше провести вільний час з дитиною, аніж читати коментарі. Зазвичай переглядаю їх лише коли знаходжу кілька вільних хвилин. Але не буває, щоб спеціально відкривати новий випуск на YouTube і читати всі коментарі підряд. Коли є вільний час, можу заглянути. Іноді на телефоні з’являються сповіщення (я отримую повідомлення як автор контенту) про кілька сотень непрочитаних коментарів, але не можу ж сказати собі: «Отже, відкладаємо всю роботу і йдемо читати коментарі». Настя реагує на це більш емоційно.

Нещодавно презентований дует MamaRika та Альони Омаргалієвої під назвою "Не ходи" здобув позитивні відгуки від слухачів і вражаючі цифри переглядів. Яким чином ви вирішили розподілити прибуток від цієї пісні?

Там не просто вражаючі результати, все дійсно летить вперед! Щодо монетизації: 50 на 50. І це стосується не тільки цієї пісні. Усі дуетні треки, які ми створюємо, незалежно від того, чи є артист відомим, чи тільки починає свій шлях, завжди обговорюємо на умовах порівну. Це справді чесно.

- А яка з композицій Насті принесла найбільше прибутку? Нещодавно з'явилася інформація, що виконавець Ілля Парфенюк заробив 100 тисяч євро на хітовій пісні "Врубай".

Відверто кажучи, ми ніколи не проводили таких підрахунків. Можу лише вказати, скільки ми отримуємо за квартал, і це сума не лише з одного треку, а з усього нашого каталогу. В середньому, це становить близько 30-35 тисяч євро кожні три місяці. Ця сума підлягає оподаткуванню. Крім того, частина доходів виплачується артистам за спільні треки, а також розподіляється між партнерами. Усі роялті виплачуються прозоро, ми надаємо звіти, і весь процес відбувається чесно.

- Минулого року Настя публічно заявила, що ваш шлюб був на межі розриву, і зазначила, що ви як пара боретеся за своє кохання. Як вдалося подолати той складний період?

Звичайно, ось унікальна версія вашого тексту: — Спілкування, в першу чергу. Проте це не сталося одразу. Ми до цього дійшли лише за минулий рік. Переживши серйозну кризу, ми почали коригувати деякі аспекти нашого життя та вчитися жити в гармонії. Це не означає, що ми повністю уникнемо конфліктів — вони, безумовно, залишаться. Але мені здається, що в процесі цих суперечок з'являється певна істина, ми навчаємося слухати одне одного й висловлювати свої думки. Головне — це намагатися робити це менш емоційно, і я вірю, що ми зможемо цього досягти. Зараз ми все ще залишаємося такою собі італійською родиною. Хто з нас більш імпульсивний? На жаль, обидва. Чи виникають у нас у суперечках загрози розлучення? Так, кожна друга сварка не обходиться без цього. Але лише я знаю, де зберігається наше шлюбне свідоцтво (сміється).

У нас все, як у багатьох. Я все ще закоханий у неї. Пам'ятаю, в той день, коли вперше зустрів Настю, повернувся додому, де ми з другом орендували квартиру, і подумав: "Сьогодні я зустрів свою майбутню дружину". На одному з перших побачень я навіть сказав їй: "Ти станеш моєю дружиною". Вона лише усміхнулася, а я додав: "Смійся-смійся, але ти ще побачиш". І ось уже понад десять років ми разом, з яких п'ять – у шлюбі.

Не пропустіть на OBOZ.UA інтерв'ю з акторкою Віталіною Біблів, де вона обговорює "папіків" у політиці, повернення російських митців до кіно та розкриває деталі про свого таємного партнера.