Вшанування пам'яті наймолодшого Героя Небесної сотні Назарія Войтовича.

Його існування завершилось внаслідок пострілу снайпера.
Сьогодні, 20 лютого, українці вшановують пам'ять Героїв Небесної сотні. Наймолодшим серед загиблих на Майдані 11 років тому був 17-річний студент Назарій Войтович.
"Для нас 20 лютого - це найважчий день, я навіть не можу описати свої відчуття, серце стискається від болю, цю втрату неможливо пережити", - зізнається тато Героя Юрій Войтович.
Він добре пам'ятає останню розмову із сином. Назарій зателефонував і сказав, що їде автобусом на Майдан. Батьки просили його бути обережним. Він пообіцяв, що залишатиметься біля сцени.
За словами пана Юрія, автобуси довезли хлопців до передмістя Києва. А вже звідти машинами вони їхали на Майдан. Там Назарій зустрівся з троюрідним братом.
Волонтерка, яка натрапила на його телефон, сповістила батьків про загибель їхнього сина.
"Я ввечері поїхав у Київ за сином. О першій годині ми були у Києві. Там мене завели у приміщення, де лежали загиблі хлопці. То було страшно. Я впізнав сина за його одягом", - згадує чоловік.
Пан Юрій розповідає, що у кімнаті сина нічого не змінювали досьогодні. Лише принесли туди його нагороди, а також фото.
"У цій кімнаті ми разом із сином проводили ремонт. Разом повісили синьо-жовтий та червоно-чорний прапори, адже Назарій з дитинства цікавився історією нашої країни. Нам також повернули телефон сина, але ми досі не можемо знайти в собі сили його увімкнути..." - ділиться чоловік.
На його думку, Назарій вирізнявся веселим характером і проявляв неабияку цікавість.
"Коли ти ставив йому будь-яке питання, він завжди мав на нього відповідь. Він із задоволенням допомагав мені в роботі, вирізнявся своєю творчістю. Мріяв завершити навчання в коледжі та продовжити освіту у Львівській академії мистецтв. Також він щиро бажав, щоб Україна розвивалася і стала справжньою незалежною країною," - ділився батько.
Назарій народився 2 червня 1996 року в селі Травневе Збаразької громади на Тернопільщині. Після школи навчався на відділенні дизайну Тернопільського кооперативного фахового коледжу. 31 травня 2024 року на фасаді коледжу встановили меморіальну дошку на його честь із написом: "Навіки студент, Герой України". Також у закладі облаштували куток пам'яті Назарія, де зібрані його фотографії, роботи, а викладачі та одногрупники хлопця створили мистецьку інсталяцію.
"Назарій вирізнявся своїм добрим характером і світлим поглядом на життя. У його творчості домінувала патріотична тематика, особливо його захоплення козацтвом. Під час Революції Гідності було видно, як глибоко він переживав за події в Україні, адже йому не було байдуже до того, що відбувалося навколо", - згадує викладачка коледжу Світлана Анатоліївна Приймук.
Вона чітко згадує останні туфлі, в яких з'явився Назарій.
"Це сталося 19 лютого. Я викладала курс "Реклама" і вирішила запитати студентів, коли вони планують здати домашнє завдання. Назар навіть пообіцяв принести його наступного дня. Але коли я прийшла на роботу, у відділі кадрів мені повідомили, що він загинув. Я не могла цього усвідомити – адже ще вчора бачила його на занятті", - зі сльозами на очах згадує Світлана Анатоліївна.
За її словами, Назарій зібрав серед студентів у гуртожитку речі, які потрібно було передати протестувальникам на Майдан, і пішов до автобусів, що ввечері вирушали до столиці. Він сів у автобус і також поїхав до Києва. Вже з дороги зателефонував батькам.
Наступного дня хлопець загинув на вулиці Інститутській: куля снайпера влучила йому в обличчя, пройшла крізь праву щоку та зачепила сонну артерію...
Назарія Войтовича поховали в його рідному селі Травневе. За виявлену громадянську відвагу та патріотизм йому посмертно надали звання "Герой України" та вручили почесну медаль "За жертовність і любов до України".
Батьки хлопця, його родина і друзі, активні українці роблять все можливе, аби зберегти пам'ять про нього. У селі Травневе створили Мистецьку резиденцію імені Назарія Войтовича - місце, де можуть творити молоді митці та проводять освітні заходи для дітей.
У навчальному закладі, де здобував освіту юнак, відкрили музей на честь Героя. До свого закриття минулого року школа носила ім'я Назарія, а на її фасаді встановили барельєф, присвячений цій видатній особі. Як зазначив батько хлопця, музей поки що залишається в приміщенні школи. Існувала ідея перенести його до сусіднього села Стриївка, де функціонує інша школа, але родина сподівається, що приміщення не залишиться без діла: можливо, його займе якась компанія, і музей зможе продовжити існування на тому ж місці.
У Збаразькому замку, розташованому в Тернопільській області, було встановлено погруддя наймолодших героїв Небесної сотні - Назарія Войтовича та Устима Голоднюка. Крім того, Кабінет Міністрів України запровадив Державну стипендію на честь Назарія Войтовича, спрямовану на увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигів Героїв Небесної Сотні. Цю стипендію отримують найталановитіші молоді науковці країни.
Незгасима пам'ять і шана Герою!