ПДВ для фізичних осіб-підприємців: чи буде введено і які умови цьому сприятимуть?
З 2027 року ФОП з оборотом більше одного мільйона гривень можуть змусити сплачувати ПДВ - такою є вимога МВФ. За оцінками, під нововведення потраплять понад 600 тисяч фізичних осіб підприємців. Якими будуть наслідки?
Український уряд розглядає можливість скасувати пільгове оподаткування для фізичних осіб підприємців (ФОП), які працюють за спрощеною системою оподаткування. ФОП з оборотом більше одного мільйона гривень повинні будуть сплачувати податок на додану вартість (ПДВ). Цей податок в Україні становить 20%.
Запропоновані рішення повинні створити умови, за яких підприємці працюють на однакових умовах, а ті, хто користується спрощеними схемами для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, "сірого імпорту", контрабанди тощо, не отримують несправедливих переваг, - зазначається в повідомленні Міністерства фінансів України, опублікованому на урядовому порталі. У міністерстві підкреслюють, що уряд не має наміру підвищувати основні податкові ставки, а натомість зосередиться на детінізації. Першими кроками стануть зміни для фізичних осіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Це нібито зумовлено вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), що є умовою для отримання Україною кредиту на суму вісім мільярдів доларів США. Для України це є "prior action", тобто обов'язковою умовою для ухвалення рішення МВФ. Тож доти, поки Україна не виконає цю умову, нова кредитна програма залишиться на паузі.
"Є задача - вирівняти правила гри для "спрощенців" і суб'єктів господарювання, що є платниками ПДВ, визначити спільні ліміти для цих груп платників", - сказав міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв'ю LB.ua. Він зауважив, що спрощена система оподаткування в Україні використовується не тільки малими підприємцями, а й великим бізнесом - як спосіб ухилення від сплати податків. У мінфіні наголошують, що йдеться про різні моделі заниження податкових зобов'язань, які загалом призводять до втрат держбюджету на десятки мільярдів гривень щорічно, а ці кошти - пряме джерело фінансування сектору безпеки та оборони й інших критично важливих видатків.
Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який займає посаду першого заступника голови комітету Верховної Ради з фінансів, податків та митної політики, повідомив, що згідно з вимогами Міжнародного валютного фонду, уряд зобов'язаний внести до Верховної Ради законопроєкт, що зробить реєстрацію платників ПДВ обов'язковою з 1 січня 2027 року. "Однак цей закон потрібно ухвалити за новими термінами до кінця березня 2026 року. Це стало наслідком безвідповідального популізму з боку влади, коли МВФ вирішив, що всі ці кешбеки та чекапи мають бути профінансовані за рахунок підвищення податків," — написав Железняк у своєму Telegram-каналі.
Читайте також: Держбюджет-2026: Національний кешбек, телемарафон і дефіцит 18,4% ВВП
Плани уряду викликали різку критику в рядах фракції "Слуга народу". Депутат цієї політичної сили Ігор Марчук під час свого виступу на пленарному засіданні 3 грудня висловив думку, що уряд має уникати тиску на малий та середній бізнес під час тривання повномасштабної війни. Він зазначив, що введення спрощеної системи оподаткування в 1998 році стало важливим кроком, який дав можливість мільйонам українців започаткувати власну справу та здобути економічну свободу. На його думку, запропоновані зміни в системі оподаткування можуть зруйнувати ці позитивні досягнення. "Уряд має дати можливість підприємцям займатися своєю справою без зайвих перешкод до закінчення воєнного стану і нарешті зосередитися на вирішенні нагальних питань, таких як корупція в державних закупівлях, митниці та контрабанді, які завдають шкоди економіці", - підкреслив він.
Голова комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань Данило Гетманцев закликав утриматися від змін у податкових умовах для фізичних осіб-підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. "Бізнес-асоціації підтримують збереження поточної моделі оподаткування для малого бізнесу. Необхідно не вносити жодних змін у "спрощенку" до завершення війни", - зазначив Гетманцев під час Форуму "Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека", про що повідомляє FinClub.
Національна бізнес-коаліція, що представляє інтереси мікро- та малого підприємництва, висловила думку, що вимога реєстрації для фізичних осіб-підприємців з річним доходом в один мільйон гривень як платників ПДВ не лише не зменшить використання тіньових схем, але й не призведе до зростання ПДВ-надходжень. Натомість, така ініціатива може спричинити негативні наслідки, серед яких дроблення бізнесу та приховування реальних доходів.
Зниження порогу ПДВ не є дієвим засобом для вирішення проблеми і може зашкодити чесному мікробізнесу, який обирає спрощену систему оподаткування для зручності ведення обліку. В Україні, подібно до багатьох інших країн, спрощена система була запроваджена для підтримки мікробізнесу, який не має можливостей для складного обліку та взаємодії з державними структурами. Надмірні вимоги, такі як облік товарів чи обов'язковий ПДВ, лише підвищують витрати на транзакції, сприяють розвитку корупції і не приносять бажаних результатів, - йдеться в заяві.
Читайте також: Зимова підтримка 2025: допомога чи популізм влади?
Серед експертів немає одностайної думки щодо урядової ініціативи. Зниження порогу реєстрації платників ПДВ до одного мільйона гривень може спричинити масове ухилення малого бізнесу від оподаткування та призвести до втрат сотень мільярдів гривень у бюджеті, попереджає Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна та експерт Економічної платформи з питань податкових і бюджетних реформ. Він зазначає, що перехід на сплату ПДВ передбачає не лише підвищення податкових зобов'язань, а й вимогу ведення детального бухгалтерського обліку відповідно до законодавства, що є затратною процедурою. "Для бізнесу з обсягом обороту в один мільйон гривень така вимога часто стає непосильною, оскільки це може призвести до збитковості", - пояснив економіст в інтерв'ю DW.
На його думку, замість детінізації економіки реформа матиме протилежний ефект. "Скоріше за все, ті, хто має оборот вище одного мільйона гривень, будуть просто подрібнюватися далі, щоб не перевищувати встановлений ліміт і не платити ПДВ. Ті ж, хто має дохід набагато вище, просто підуть у повну тінь", - прогнозує Дубровський.
Експерт піддає критиці недостатню економічну обґрунтованість реформи. Він зауважує, що подібні зміни повинні супроводжуватися детальним аналізом регуляторного впливу, в якому враховуються всі переваги та витрати. Володимир Дубровський пропонує узгодити пороги спрощеної системи з переходом на ПДВ і вважає доцільним встановити цей поріг на рівні ліміту другої групи спрощеної системи, що становить шість мільйонів гривень.
В Центрі економічної стратегії також обговорюють підвищення порогу доходу для фізичних осіб-підприємців. За їхніми розрахунками, якщо поріг для сплати ПДВ буде встановлено на рівні одного мільйона гривень, то це торкнеться 644 тисяч ФОП. Якщо ж поріг піднімуть до двох мільйонів гривень, ПДВ доведеться сплачувати 437 тисячам ФОП, а при трьох мільйонах гривень – 322 тисячам фізичних осіб-підприємців.
Експерт з податкової політики цього центру, Богдан Слуцький, висловив думку, що встановлений у 2015 році поріг в один мільйон гривень є предметом дискусій. "У Податковому кодексі закріплено поріг в один мільйон гривень, який стосується загальної системи оподаткування, але не поширюється на спрощену систему. Наразі, у рамках вимог Міжнародного валютного фонду, розглядається можливість скасування цієї пільги для спрощеної системи. Однак варто зазначити, що один мільйон гривень у 2015 році суттєво відрізняється від цієї суми сьогодні. Цей поріг більше не відповідає реаліям економіки", - зазначив Слуцький в інтерв'ю DW. Він також підкреслив, що навіть мікробізнес сьогодні може досягати доходу в один мільйон гривень на рік. Проте сплата ПДВ може стати серйозним тягарем для них. На думку експерта, важливо знайти баланс між вимогами МВФ, потребами держави та можливостями підприємців. Підвищення порогової суми, на його переконання, може стати компромісним рішенням.
