"Пекло" для росіян: Як Україна створила супердрон, але отримала крилату ракету.
Президент Володимир Зеленський дав вказівку до 2025 року виготовити три тисячі крилатих ракет. Незважаючи на те, що минулорічне завдання від глави держави - створення одного мільйона FPV-дронів - оборонна промисловість виконала значно раніше запланованого терміну, ситуація з виробництвом крилатих ракет, на перший погляд, здається цілком нереальною.
Навіть у радянські часи вітчизняні підприємства не славились випуском великих крилатих ракет, за винятком Харківського авіаційного заводу, який давно втратив ці технології. В Україні є розробка крилатої ракети "Нептун", з якою працює конструкторське бюро "Луч", але наразі мова про великі обсяги її виробництва точно не йде.
Насправді, виготовити три тисячі ракет протягом року цілком реально. Єдине, що потрібно врахувати – це їхній розмір, адже вони будуть компактними.
Поки російські сили нарощують потужність своїх ракет, створюючи відомі "Орєшнікі", Україна активно вдосконалює технології дальнобійних безпілотників, підвищуючи їхню швидкість, точність і бойову силу.
У відповідь на потребу покращити безпілотники-камікадзе, українські інженери створили інноваційний апарат, що поєднує в собі риси дронів і ракет. Ця нова зброя займе позицію в сегменті далекобійних безпілотників, проте завдяки наявності реактивного двигуна та удосконаленій системі наведення, вона заслуговує на звання ракети.
Українські компанії вже налагодили серійний випуск цих товарів і активно планують значно збільшити обсяги виробництва.
Дебати щодо назви для малих крилатих ракет тривають не лише в Україні. "Це ракета чи безпілотник?" – ось як відкривається стаття в американському виданні The Warzone, в якій розглядається концепція компактних та економічних ракет, здатних вражати цілі на відстані сотень миль.
В Україні за такими виробами закріпилась назва "дрони-ракети", бо саме так президент представив ракету "Паляниця" на День незалежності цього року.
Згідно з інформацією з відкритих джерел, бойова частина "Паляниці" важить приблизно 100 кг, що в чотири рази менше, ніж у російських "Калібрах". Однак, це все ж у 2-4 рази перевищує стандартну вага вантажу, який зазвичай використовують українські далекобійні безпілотники.
На початку грудня була представлена нова ракета під назвою "Пекло". Ця ракета має істотно меншу бойову частину в порівнянні з "Паляницею", що робить її подібною до дронів-камікадзе. Проте, "Пекло" може розвивати швидкість до 700 км/год, тоді як звичайні безпілотники зазвичай літають на швидкості 150-200 км/год. Один з розробників "Пекла" зазначив, що з технічної точки зору, безпілотник стає крилатою ракетою завдяки використанню реактивного двигуна.
У певному розумінні термін "дрони-ракети" може бути визнаний цілком доречним. Коли обговорюються крилаті ракети, багато українців зазвичай згадують про російські зразки, які здатні нести бойову начинку вагою 400 кг і більше, мають швидкість близько 1000 км/год, а також оснащені кількома системами наведення на ціль.
Одночасно дрони-камікадзе пересуваються повільніше, їх бойова частина в десять разів менша, а навігаційні системи менш складні. Натомість маленькі крилаті ракети займають проміжну позицію.
Малі крилаті ракети - нова сторінка у війні безпілотників. З кінця 2022 року Україна та Росія обмінялись тисячами ударів далекобійними дронами і з того часу постійно вдосконалюють свої технології.
Окупантам вдалося розширити виробництво дронів-камікадзе, роблячи їх більш доступними та масовими. Вони активно застосовують "Шахеди" та "Гербери", щоб виснажити українську протиповітряну оборону, готуючи ґрунт для подальших атак за допомогою великих ракет. Оскільки Україна має обмежені запаси великих ракет, безпілотники залишаються основним інструментом для завдання ударів по ворожим об'єктам в тилу.
Знищення російських об'єктів безпілотниками на відстані кілька сотень кілометрів від кордону стало звичним явищем. Проте, російські військові швидко адаптуються і все частіше перехоплюють українські дрони. Інженери активно працюють над вдосконаленням конструкції БПЛА, щоб продовжувати успішні атаки на склади та нафтобази в Росії.
Перед заводами постало одразу кілька викликів.
Перша мета полягає в підвищенні ймовірності того, що безпілотники зможуть подолати кілька ліній оборони на фронті, де зосереджені найбільші сили противника ППО. Українські дрони-камікадзе, що оснащені електромоторами та двигунами внутрішнього згоряння, мають повільну швидкість, через що російські війська навчилися ефективно їх знищувати за допомогою стрілецької зброї та зенітних гармат.
Другий - збільшити точність. Не маючи можливості ударити чимось важким, оператори дронів змушені вишукувати у російських об'єктів слабкі місця: трансформатори, склади компонентів, установки первинної переробки нафти тощо. Точно влучити по ним - складна задача.
Третя мета - посилити потужність удару. Стандартна бойова частина вагою 20-50 кілограм зазвичай виявляється недостатньою для подолання захисту цілей і нанесення значних втрат супротивнику.
Для реалізації цих завдань українським інженерам необхідно оснастити дрони реактивними моторами, інтегрувати альтернативні системи керування та розширити бойову навантаження.
Розвиток дронів продовжується, але платформи безпілотників вже починають стикатися з обмеженнями своїх можливостей. У зв'язку з цим українські інженери активно займаються створенням нових продуктів — компактних крилатих ракет, які здатні вивести нашу далекобійну зброю на новий технологічний рівень.
ЕП провела бесіду з творцями ракети "Пекло". Назва компанії зберігається в таємниці через питання безпеки.
Ідея розробити ракету з'явилась після консультації із військовими. Оператори БПЛА просили зробити "щось" відносно дешеве, із невеликою бойовою частиною та можливістю запустити на кілька сотень кілометрів у тил ворога.
Військові не вимагали реактивний двигун; його встановлення стало ініціативою самих інженерів. У серпні 2023 року компанія сформулювала технічні вимоги та створила початкові ескізи. Цей момент ознаменував старт складного процесу розробки і тестування.
Розробка програми зайняла цілий рік і фінансувалася виключно за рахунок виробника, витрати на неї склали кілька мільйонів доларів.
Один із розробників поділився, що першим завданням, яке необхідно було виконати, є запуск ракети: перш ніж вона зможе націлитися на ворога, їй потрібно отримати початковий імпульс. Українські безпілотники, як правило, запускаються з катапульт або з злітних смуг, але для крилатих ракет це не підходить через їхні специфічні технічні характеристики. Зазвичай крилаті ракети запускають з літаків, кораблів або спеціально призначених наземних пускових установок.
Спосіб запуску ракети "Пекло" наразі не розкривають з міркувань безпеки. Але в ході подальшої розробки компанія планує зробити можливість старту з різних платформ.
Наступним завданням для конструкторів стало забезпечення точності влучання ракети в ціль, а перед цим - навчити її правильно орієнтуватися в просторі. Ракета "Пекло" оснащена принаймні двома методами наведення: інерціальною системою та GPS.
Інерціальна система — це технологія, при якій комп'ютер, використовуючи встановлені сенсори та датчики, autonomously визначає положення ракети та коригує її траєкторію для досягнення цілі. Однак цей підхід не завжди забезпечує високу точність, особливо на великих відстанях. З цієї причини його комбінують з іншими навігаційними методами.
GPS - це система, яка забезпечує отримання інформації про місцезнаходження ракети через супутникові сигнали. Проте, вразливість цієї технології полягає в можливості її підпорядкування російським засобам радіоелектронної боротьби (РЕБ), які можуть спотворити супутниковий сигнал. Єдиний спосіб захистити систему - це встановлення CRPA-антен, які здатні блокувати сторонні перешкоди. В Україні виготовляють такі антени, а також їх імпортують з інших країн.
Розробник не наводить деталей щодо інших вже існуючих або майбутніх систем наведення, однак підкреслює, що триває робота над різними модифікаціями ракети. "Російська сторона повинна здивувати," — зауважив один з менеджерів проєкту.
Після ретельного підбору двигуна, електронних систем та інших складових, ракета була готова до випробувань. Враховуючи її далекобійність, запуск часто відбувався на одному військовому полігоні, а завершення тестування проходило на іншому.
З метою зменшення витрат на виробництво експериментальних зразків компанія вирішила тимчасово запровадити систему посадки ракети з використанням парашутів. Проте під час випробувань було втрачено до семи одиниць, що обійшлося розробнику у значну суму.
Коли виріб був уже майже готовим, його продемонстрували військовим на полігоні. На одну з демонстрацій запросили і президента Зеленського. За інформацією ЕП, саме він і вигадав назву "Пекло", оскільки ракета викликала у нього відповідні асоціації.
Розміри бойової частини досить компактні: їх можна зіставити з типовим безпілотником-камікадзе дальнього радіусу дії. Проте, за словами творців, ракета успішно справляється зі своїми функціями.
Як стало відомо ЕП, з початку розробки було щонайменше п'ять бойових застосувань "Пекла", одне з яких, попередньо, закінчилось ураженням дороговартісної російської військової цілі.
Після завершення розробки та кодифікації ракета "Пекло" одразу ж пішла у серійне виробництво. Охочих купити її знайшлося вдосталь. Контракти з компанією укладають ті самі підрозділи, що оперують далекобійними дронами.
За останні три місяці розробник виготовив близько 100 ракет і зараз нарощує спроможності виробництва. Точну ціну однієї серійної ракети розголошувати ЕП не може, однак вона буде меншою за вартість українського дрона-камікадзе "Лютий".
За інформацією розробника, 70% складу ракети формують українські компоненти, виготовлені як державними, так і приватними підприємствами. У серійному виробництві існує чимало обмежень, тому для їх подолання активно впроваджують взаємозамінюваність елементів. Наприклад, ракета зможе використовувати різні типи двигунів, залежно від їхньої доступності на ринку.
Подальшу долю ракети в серійному виробництві визначить її застосування проти окупантів. Тоді стане відомо, наскільки технологія відповідає викликам війни та в який бік її потрібно буде вдосконалювати.
Протягом 2024 року було представлено три нові українські крилаті ракети: "Паляниця", "Пекло" і "Рута". Перші дві ракети є серійними, тоді як третя наразі проходить етап випробувань. Насправді, існує більше моделей дронів-ракет, але не всі з них обговорюються публічно владою.
"Паляниця" і "Рута" мають вищу потужність вибухівки в порівнянні з "Пеклом", тому, швидше за все, їх застосують для атаки на різні об'єкти.
Кількість ракет, що будуть виготовлені у 2025 році, залежатиме не лише від можливостей виробничих підприємств, але й від наявності фінансування. Оскільки президент особисто озвучив ціль у 3000 ракет, учасники програми не залишаться без контрактів, навіть якщо виникнуть труднощі.
До того ж, в Україні декілька місяців працює інструмент залучення грошей на виробництво озброєнь від західних партнерів. Литва погодилась виділити 10 млн євро на виробництво ракети "Паляниця" для потреб Сил оборони. Це може стати сигналом і для інших країн.
В даний момент можна констатувати, що відбувається становлення специфічного ринку малих крилатих ракет, подібно до того, як колись виник ринок дальнобійних безпілотних літальних апаратів.
Реактивні дрони-ракети залишаться у своїй ніші і не зможуть повністю витіснити великі крилаті ракети. Проте досвід, отриманий під час розробки компактних ракет, може стати імпульсом для співпраці між оборонними підприємствами та виробництвом більшого калібру далекобійної зброї в майбутньому.
Проектування великих крилатих ракет є набагато більш складним завданням, яке вимагатиме істотних витрат часу, фінансів та високого рівня експертизи. Усі труднощі, з якими стикалися інженери при створенні малих ракет, будуть відчуватися значно інтенсивніше.
Для проєкту такої складності потрібен супровід з боку держави та військових, які зможуть заохотити підприємства до співпраці, розробити точне технічне завдання, знайти фінансування та компоненти й сприятимуть впровадженню цієї технології в армію.
В Україні є лише одна подібна розробка — протикорабельна ракета "Нептун", яка наразі серійно виробляється, постійно модернізується та нещодавно почала завдавати ударів по російським цілям на суші. Крім того, триває робота над балістичною ракетою, ймовірно, з назвою "Сапсан", яка успішно пройшла випробування цього року.
