Програма SAFE в Польщі: Навроцький і праві консерватори виступають проти урядових дій.
Чому Туск переконаний, що майбутні парламентські вибори визначать долю Польщі у Європейському Союзі?
Ця розповідь викликала великі подиви в Європі. І це не дивно: країна, що стала ініціатором і домоглася втілення європейської ініціативи SAFE - програми пільгових кредитів для укріплення обороноздатності країн ЄС - врешті-решт намагалася заблокувати отримання цих коштів для власних потреб.
Проте ця ситуація може виглядати абсурдною лише на поверхні. Насправді, розвиток подій навколо ініціативи SAFE у Польщі яскраво ілюструє, що в країні триває напружена політична боротьба між ліберальними та консервативними силами напередодні парламентських виборів 2027 року. Скандал, пов’язаний із цією ініціативою, також свідчить про зростання євроскептичних настроїв серед населення.
ФЛАГМАНСЬКИЙ ПРОЄКТ ТУСКА
Це була ініціатива польського прем'єра Дональда Туска, яку він почав реалізовувати у 2024 році разом із грецьким колегою Кіріакосом Міцотакісом. Європейський фонд SAFE (Security Action for Europe) був заснований під час польського головування в Раді ЄС в першій половині 2025 року. Цей фонд став відповіддю Європи на загрози, які походять з боку Росії, а також на зростаючу невизначеність щодо подальшої військової присутності США на континенті. Туск активно переконував своїх колег з різних європейських країн підтримати цю ініціативу, адже фонд передбачає значні фінансові ресурси для оперативного зміцнення обороноздатності держав ЄС вже зараз.
Затверджена Єврокомісією ініціатива SAFE передбачає надання 150 мільярдів євро у вигляді позик з низькими відсотковими ставками для країн Європейського Союзу, які планують придбати або виробити військову техніку та озброєння.
Зобов'язання щодо повернення європейського кредиту з відносно низькою процентною ставкою (приблизно 3%) триватиме 45 років. На початковому етапі програми до неї долучилися 19 держав-членів ЄС, серед яких Польща, Греція, Італія, країни Балтії, Фінляндія, Угорщина, Словаччина та інші. Польща стала найбільшим отримувачем коштів у рамках програми, отримавши майже третину загальної суми, що складає орієнтовно 43,7 мільярда євро. Це приблизно дорівнює річному військовому бюджету Польщі, що у цьому році досягає 46,8 мільярда євро (4,8% ВВП). Європейська комісія вже затвердила план для Польщі, в рамках якого Варшава представила 139 різноманітних оборонних ініціатив, спрямованих на укріплення армії, поліції, прикордонних служб та інших силових структур. Серед запланованих заходів — зміцнення системи протиповітряної оборони, збільшення виробництва дронів та артилерійських снарядів, нарощування випуску бронетехніки та розвиток штучного інтелекту в оборонній сфері. Близько 90% польських контрактів у рамках SAFE будуть реалізовані через національний оборонно-промисловий комплекс. Частина ініціатив, запланованих у межах SAFE, які ще не були оприлюднені, Варшава має намір реалізувати спільно з Києвом.
Польський уряд був готовий негайно розпочати реалізацію програм, однак у цю справу втрутився президент Кароль Навроцький.
Президент Польщі Кароль Навроцький, який торік став главою польської держави за підтримки опозиційної нині правоконсервативної партії "Право і Справедливість" (PiS), без ентузіазму сприйняв участь Польщі в європейській ініціативі SAFE. Попри те, що її радо сприйняли у польських військових колах та середовищі ОПК, Навроцький несподівано вийшов із зустрічною ініціативою - проєктом "Польське SAFE 0%". На скликаній пресконференції з головою Нацбанку Польщі Адамом Глапінським він запропонував альтернативу європейському SAFE: кошти на посилення польської оборонки пропонувалося взяти з продажу по вигідному курсу золотовалютних резервів Польщі. Оскільки золото в останні роки значно подорожчало, то, на думку Навроцького і Глапінського, це гарантуватиме отримання Польщею приблизно тих же понад 40 млрд євро, але без заборгованості від євроінституцій.
Невдовзі президент Польщі заявив про намір накласти вето на реалізацію європейського проекту SAFE. Він обґрунтував своє рішення, зокрема, тривалими термінами виплат відсотків, що, на його думку, може призвести до того, що загальна сума, яку країна повинна буде повернути європейським фінансовим установам, може досягти навіть 100% від суми позики. Серед інших причин, які були озвучені, були також ризики, пов'язані зі співпрацею з зовнішніми партнерами, такими як Україна.
Також євроскептик Навроцький зазначав, що завдяки цій ініціативі Польща ризикує потрапити в надмірну залежність від Європейської комісії.
Натомість президент Польщі у межах реалізації власного проєкту "Польське SAFE 0%" запропонував закон про створення Польського фонду оборонних інвестицій, куди б переводилися кошти з проданих Нацбанком золотовалютних запасів Польщі.
Проти ініціативи Туска SAFE висловилися також представники партії PiS, зокрема Ярослав Качинський. Вони підкреслювали, що це становить загрозу для Варшави, особливо в контексті надмірного впливу європейських інституцій на незалежну оборонну політику Польщі.
Аргументи Навроцького не переконали Туска, який прямо заявив, що ініціатива президента - це авантюра, за якою насправді немає жодних коштів. За словами премʼєра, голова Нацбанку РП наприкінці минулого року звітував уряду, що банк завершив рік зі збитками, тож поточний рік для фінустанови вірогідно також буде з позначкою нижче нуля. Утім, Туск підкреслив, що навіть якщо Нацбанк якимось дивом зможе згенерувати додатковий прибуток від вигідного продажу золота, то за законом - фінустанова має перевести понад 90% прибутків до бюджету, яким розпоряджається уряд. Він підкреслив, що кошти на оборонку ніколи не будуть зайвими, запропонувавши доповнити європейську SAFE для Польщі коштами із зустрічної ініціативи Навроцького.
Реагуючи на обіцяне вето президента, польський уряд почав втілювати план "Б": на позачерговому засіданні у минулу п'ятницю прийнято постанову про реалізацію проєктів SAFE за підписами міністрів фінансів і національної оборони Польщі. Таким чином, як зауважив Туск, попри позицію Навроцького, майже усі кошти з ініціативи SAFE Варшава використає, хоча це займе в уряду більше часу і ресурсів. В уряді розробляють програму "Збройна Польща" і переконують, що перші кошти з європейської програми SAFE Варшава отримає вже у найближчі тижні. Утім, Польща усе ж може втратити частину коштів у результаті вето Навроцького, зокрема тих, які планувалося витратити на поліцію та прикордонну службу.
З іншого боку, маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий висловив думку, що не планує вносити законопроєкт Навроцького на обговорення в парламент, оскільки не вважає це необхідним.
Польське суспільство загалом доволі прихильно сприйняло ініціативу SAFE. У лютому опитування Центру досліджень громадської думки Польщі (СBOS) показало, що більшість поляків (52%) підтримують цю оборонну програму. Водночас після обіцянки Навроцьким накласти вето на закон про реалізацію ініціативи SAFE - 57% польських респондентів засудили це рішення очільника польської держави.
Скандал, що спалахнув у Польщі через ініціативу SAFE, породжує безліч запитань щодо причин дій президента Навроцького. Який вплив це матиме на внутрішньополітичну ситуацію в країні і як відгукнеться на міжнародній політичній сцені?
Вето Навроцького варто аналізувати в контексті як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Внутрішньо це вето стало ще одним свідченням напруженої політичної боротьби між Туском та його Громадянською коаліцією з одного боку, і Навроцьким, якого підтримала партія PiS Качинського, з іншого. Ясно, що Туск планує використовувати ініціативу SAFE як свій політичний актив, що має зміцнити армію, підвищити безпеку країни та стимулювати польську економіку, створюючи нові робочі місця завдяки інвестиціям мільярдів євро в оборонну промисловість. Навроцький разом із Качинським явно не бажали віддавати Туску цей важливий аргумент напередодні виборчої кампанії, тому вони запустили кампанію, що ставить під сумнів умови європейського кредиту на тривалі терміни.
З іншого боку, у правоконсервативному таборі Польщі усе частіше звучать голоси про потребу дистанціюватися від ЄС та бюрократів з Єврокомісії, де Німеччина, яку у PiS вважають ледь не ворогом Польщі, відіграє провідну роль. Навроцький майже не приховує свого негативного ставлення до ЄС, а тому перспектива зв'язати на півстоліття Польщу з європейськими фінансовими інституціями з його перспективи виглядає як непотрібне зобов'язання, особливо коли у Польщі в останні роки значно посилюються антиєвропейські настрої.
Є ще один аспект, чому Навроцький виступає проти ініціативи SAFE. Ця європейська програма передбачає виробництво та закупівлю озброєння на континенті. Це, безумовно, не може подобатися Сполученим Штатам, які можуть сприймати це як загрозу своїм потенційним ринкам збуту військової продукції в Європі, зокрема в Польщі. Польські медіа повідомляли, що перед накладенням вето президент Навроцький зустрівся з послом США в Польщі Томом Роузом, який намагався переконати польського президента у необхідності заблокувати цю ініціативу. Для Навроцького відносини зі США мають першочергове значення. Він вважає Дональда Трампа своїм другом. Тому його вето на європейську ініціативу SAFE, безсумнівно, викликало позитивну реакцію в Вашингтоні.
Вето Навроцького на пропозицію SAFE, яку фактично підтримали всі правоконсервативні сили Польщі (партії PiS, Конфедерація та Конфедерація польської корони), змусило ліберала Дональда Туска та міністра закордонних справ його уряду Радослава Сікорського знову підняти питання про потенційну загрозу Polexit.
"У боротьбі за SAFE всі приховані наміри стали явними. Сьогодні вже немає сумнівів, що майбутні вибори визначать, чи залишиться Польща частиною Європи, а також хто прагне вивести нас звідти. Ми повинні об'єднатися, щоб зупинити цих політичних екстремістів," - зазначив Туск у своїй публікації на платформі X.
В іншому дописі наступного дня він підкреслив, що Polexit стає "реальною загрозою", а виходу Польщі з ЄС хочуть PiS, обидві польські Конфедерації з "їхнім покровителем" Навроцьким, а також угорський прем'єр Віктор Орбан разом з американською MAGA. Туск пообіцяв полякам зробити усе можливе, щоб зупинити цей тренд.
Важливо зазначити, що ідея виходу Польщі з Європейського Союзу наразі не має підтримки серед польського населення. За даними лютневого опитування, проведеного польським центром СBOS, 82% дорослих громадян Польщі виступають за продовження членства країни в ЄС, тоді як лише 14% не заперечують проти можливого виходу. Однак варто зауважити, що євроскептичні партії в Польщі набирають популярності. Наприклад, близько 25% виборців готові підтримати Конфедерацію, яка розглядає вихід Польщі з ЄС як один із можливих сценаріїв. Кількість прихильників ультраконсервативних партій зростає дуже швидко, що призводить до посилення антиєвропейської риторики в суспільстві.
Чи є це ознакою наближення Polexit? Поки що зарано це безапеляційно стверджувати. Але одне залишається певним: у Польщі неофіційно вже розпочалася безкомпромісна політична боротьба між прихильниками активної участі Польщі в ЄС і євроскептиками, які роблять ставку на співпрацю зі США та регіональні альянси.
У цьому конфлікті Росія, безсумнівно, шукатиме можливості послабити Польщу та зменшити її підтримку України. Можна очікувати, що Кремль буде активно створювати і поширювати в польських медіа інформаційні наративи про нібито загрози, які походять від України та українців. На жаль, за певних умов такі тези можуть знайти відгук серед польського суспільства. Київ повинен усвідомити цю загрозу і вже зараз підготуватися до можливих антиукраїнських інформаційних кампаній у Польщі.
