Прокурори змусили міську раду Кам'янка-Бузька забезпечити охорону пам'ятки, що має статус сецесії.

Народний дім слугує справжньою візиткою цього містечка.

Прокурори змусили міську раду Кам'янка-Бузька укласти угоду про охорону для архітектурної пам'ятки місцевого значення — колишнього Народного дому, зведеного в українському модерністському стилі.

3 квітня Львівська обласна прокуратура повідомила, що в серпні 2025 року цей архітектурний об'єкт було занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Він перебуває у власності Кам'янка-Бузької міської ради, а деякі приміщення використовуються приватними компаніями в якості офісних просторів.

"Прокуратура виявила, що місцева рада не уклала охоронний договір з відповідним департаментом обласної державної адміністрації протягом розумного терміну. Це, по суті, позбавляло архітектурну пам'ятку необхідного правового захисту та гарантій її автентичності", - повідомили у прокуратурі.

Прокурори ініціювали судовий позов. Проте, міська рада вирішила укласти охоронний договір з департаментом ЛОДА, не дожидаючись вердикту суду.

изображение ZAXID.NET

Цю вражаючу будівлю, споруджену на початку XX століття, можна знайти в центрі Кам'янки-Бузької. Проект розробив знаменитий архітектор Олександр Лушпинський, який працював у бюро Івана Левинського. Вікна мають характерну шестикутну форму, що є відмінною рисою українського модерну. Дах, який спочатку був покритий черепицею, мав заломи, подібні до тих, що можна побачити на гуцульських хатах. Фасад цієї архітектурної пам'ятки прикрашає яскрава майолікова плитка, виготовлена фірмою Левинського.

Простір над вікнами оздоблений майоліковою плиткою фірми Левинського (изображение ZAXID.NET)

Народний дім було зведено в 1911-1912 роках завдяки зусиллям священника Михайла Цегельського, який ініціював створення місцевого осередку "Просвіти". У будівлі розміщувалась актова зала, а також додаткові приміщення для бурси, крамниць і приватних квартир. Цей народний дім став місцем для виступів театральних колективів та зборів громадських організацій, перетворившись на важливий центр культурного та суспільного життя міста.

У цьому культурному центрі актори театру "Бесіда" вперше виконали драму Івана Франка "Украдене щастя", у якій брав участь Лесь Курбас. Нині в цьому приміщенні функціонує Центр творчості для дітей та молоді.

Після радянської окупації у народному домі розміщувався революційний комітет - тимчасовий орган більшовицької влади. Відтак будівлю, як пишуть у прокуратурі, називають як "Будинок ревкому". Хоча вона відома саме як народний дім.

Сьогодні стан цієї цінної пам'ятки залишає бажати кращого: плитка місцями відпадає, на фасаді з'явилися нові вивіски та реклама, а оригінальні дерев'яні вікна і двері були замінені на пластикові. Декорації актового залу, внутрішні сходи та підлогова плитка частково вціліли.