Ринок автозаправних станцій перебуває на межі трансформації. Хто вийде з гри, і які очікування щодо цін?

Акцизи на пальне та нові податки, а також зменшення попиту на тлі зростання впливу держави можуть значно змінити "рельєф" ринку АЗС. Хто у "зоні ризику", а хто стане "бенефіціаром" змін, і як це все відобразиться на цінах, - розбирався УНІАН.

28 листопада президент України підписав закон №11416-д, який не лише підвищує податки та військовий збір для майже всіх галузей, але й "персонально" для автозаправних станцій вводить нову вимогу - авансові податкові платежі з кожної заправки.

Проте експерти зазначають, що існують також інші вимоги з боку держави до операторів автозаправних станцій, які можуть призвести до збільшення ціни на бензин на 4 гривні за літр. Особливо під загрозою опиняться ті мережі, які пропонують найдешевше паливо. Це, в свою чергу, ставить під сумнів їхню фінансову стабільність та спонукає до боротьби за виживання в умовах жорсткої конкуренції на ринку. Крім того, ми спостерігаємо активне зростання державної частки, яка поступово перетворюється на основного гравця в цій галузі.

Отже, країна, ймовірно, стоїть на межі серйозних трансформацій у сфері пального. Які наслідки ці зміни принесуть для споживачів: позитивні чи негативні? Хто з учасників ринку вийде на перше місце, а хто, навпаки, зможе скористатися новими можливостями, - дізнайтеся в нашому матеріалі від УНІАН.

Хоча серйозні дискусії про перерозподіл ринку автозаправних станцій розпочалися лише наприкінці 2024 року (внаслідок придбання державною компанією "Укрнафта" мережі Shell в Україні, частина акцій якої раніше належала російським інвесторам), індустрія вже давно проходить через істотні зміни.

Особливо вплинула на ситуацію повномасштабна війна та паливна криза 2022 року. Проте до завершення 2024 року ринок зміг адаптуватися і функціонувати без суттєвих змін, досить успішно переналаштувавшись на імпорт пального через західний кордон.

Незважаючи на покращення логістичних процесів, з 2022 року споживання пального не зросло, а, навпаки, зменшилось. Це зумовлено мобілізацією та загальними військовими ризиками, які негативно впливають на ділову активність. Про це в коментарі для УНІАН зазначив Дмитро Льоушкін, співзасновник групи компаній "Прайм" та експерт у сфері пального. Він вважає, що вже на початку 2026 року в Україні може залишитися лише п'ять мереж автозаправок, які зможуть поглинути конкурентів, що не витримають кризових умов.

"Так, на початок 2026 року може залишитися десь 5 мереж. Бо хтось продасться вже зимою, хтось потім влітку. Мій прогноз у тому, що йде війна, і невідомо, чи скоро вона завершиться. Споживання зменшується щороку приблизно на 10%, - пояснює фахівець. - Люди виїжджають, промисловість зупиняється, перевезень стало значно менше через побоювання щодо ТЦК. Є лише певне сезонне зростання на тлі посівної. Ринок буде звужуватися, бо ситуація досить сумна".

І не останню роль у цих процесах відіграють податкові новації - нове зобов'язання для АЗС сплачувати авансові внески з податку на прибуток.

Цю точку зору підтримує також Сергій Куюн, керівник консалтингової компанії "А-95".

В Україні спостерігається незвичайна ситуація на ринку пального. Кількість автозаправних станцій значно перевищує реальні потреби. Багато з них функціонують лише завдяки недостатньому контролю з боку держави за сплатою податків. Наприклад, за інформацією Державної податкової служби, з 50 найбільших мереж близько 40 у 2023-2024 роках показали збитки, декларуючи нульові або дуже малі прибутки, - зазначає експерт. - Водночас аналіз роздрібної націнки (різниці між оптовими та роздрібними цінами на паливо) свідчить, що останні два роки стали найприбутковішими за останнє десятиліття.

Ще однією "ілюстрацією несплати податків" пан Куюн називає рівень офіційних окладів працівників в окремих мережах АЗС, які подекуди є більш ніж вдвічі нижчими, ніж у конкурентів, що ставить питання як вони взагалі знаходять собі працівників.

"Згідно даних ДПС, в таких великих мережах як БРСМ, МОТТО та ін. офіційні оклади працівників становлять 10 000 грн на місяць та менше. Тоді як в мережах ОККО, Shell, AMIC, SOCAR, UPG оклади складають в середньому 25 000 гривень", - продовжує він, натякаючи на "зарплатні у конвертах".

Ось чому тема авансових платежів і податків є надзвичайно актуальною для індустрії — адже велика частина її діяльності залишається поза офіційним обліком. Це, в свою чергу, має прямий вплив на вартість пального.

"Завдяки несплаті податків, підвищена рентабельність дозволяє навіть станціям, що реалізують 500-1500 літрів на добу, залишатися на плаву, що в інших країнах було б неможливим. Отже, якщо кількість автозаправних станцій почне зменшуватись, це станеться виключно через посилення державного контролю за сплатою податків. Цей процес вже можна спостерігати", - зазначає Сергій Куюн, коментуючи можливі зміни на ринку АЗС.

Дмитро Льоушкін акцентує увагу на важливості теми податків та авансових платежів, зазначаючи, що слід також враховувати інші зміни в законодавстві, які впливають на галузь. Він зокрема згадує про новий закон, що регулює мінімальні запаси пального для автозаправних станцій, а також про заплановане підвищення акцизів на паливо, яке має відбутися 1 січня 2025 року. У результаті цих змін ціна на пальне може зрости на 4 гривні.

Проте цей процес буде відбуватися нерівномірно.

Згідно з новими правилами щодо авансових платежів, з 1 грудня кожна автозаправна станція зобов'язана сплачувати 60 тисяч гривень податку на прибуток. Як зазначає фахівець, для преміальних мереж, які вже виплачують по 150 тисяч гривень, це нововведення не стане проблемою. Однак для дискаунтерів, які звітують про прибутки в діапазоні 2-3 тисяч гривень на місяць, виникне необхідність знайти додаткові кошти. Це може призвести до підвищення ціни на 1 гривню за літр пального або до використання альтернативних методів. За словами експерта, варіанти обману, такі як недолив, залишилися єдиним виходом, оскільки традиційні "схеми" обходу податків вже вичерпані. Якщо ціни не будуть коригуватися, це вказує на наявність маніпуляцій з обсягами реалізації або інші ухиляння. Який шлях оберуть оператори - це вже справа їхньої совісті.

На думку експерта, дискаунтери опинилися в складній ситуації: їм потрібно або підвищити ціни до преміум-сегмента, що призведе до втрати їхньої основної конкурентної переваги — низьких цін, або ж ризикувати своїм бізнесом. За його словами, цей "лічильник" для дискаунтерів активувався "вже з понеділка". У майбутньому також відбудуться зміни в законодавстві, які можуть вплинути на ситуацію на ринку автозаправок і, як наслідок, призвести до підвищення цін для українців.

"З 24 грудня запрацює закон про мінімальні запаси (що зобов'язує заправні станції накопичувати і зберігати паливо у обсязі 3% від загального обороту або виділяти кошти на забезпечення цих запасів, - УНІАН), через що пальне знову додасть у ціні. Але тут процес можна трохи потягнути, адже всі мережі вже закупилися паливом на 1,5-2 місяці. Ефект цього закону почне відображатися наприкінці січня, по мірі виснаження запасів", - продовжує експерт.

В цілому, зимовий період вважається "низьким сезоном", тому запаси пального будуть реалізовуватися повільніше. Внаслідок цього їх поповнення відбуватиметься лише ближче до весни. Крім того, разом з акцизами та підвищеннями податків, це може призвести до збільшення вартості на 2-4 гривні за літр. Однак, споживачі преміального пального, ймовірно, цього не відчують, на відміну від тих, хто обирає найдешевші марки.

"Ті ціни, які ви бачите на стелах АЗС, мають дуже значну маркетингову частку. Реальна ціна палива значно нижча. Наприклад, наприкінці листопада "робоча ціна" - це 46-47 гривень за літр. А на стелах ви бачите 54-55 гривень, - продовжує пан Льоушкін. - Ці 7 гривень, умовно, і є маржинальність АЗС. З цих коштів вираховуються різні знижки та акції. І якщо стоятиме питання про збільшення видатків, то "піджиматимуть" маркетинг. Ті станції, де ця частка менша за 4 гривні, змушені будуть підвищувати ціни. А преміальні мережі просто "утиснуться" за рахунок маркетингу на перехідний період. Але з часом все одно все повернеться на свої місця".

Отже, деякі компанії будуть змушені підвищувати ціни вже в грудні-січні, в той час як інші зроблять це ближче до весняного сезону. Проте, варто зазначити, що підвищення цін відбудеться скрізь. І це, звісно, не враховує чергове загострення конфлікту на Близькому Сході, яке сприяє зростанню світових цін на нафту. Це є негативною новиною для споживачів в Україні, адже такі зміни "підштовхуватимуть" загальний рівень інфляції в країні, оскільки логістичні витрати впливають на вартість кожного товару, що пропонується в наших магазинах.

Втім, те, що погано для споживача, може бути вигідним державі - чим вищі ціни, тим більше податків вона з них отримає. Звісно, якщо втримає курс гривні, бо інакше ці "прибутки" будуть "дутими". Але це вже інша історія.

Враховуючи всі аспекти, можна стверджувати, що ми, ймовірно, стоїмо на межі зміни в сегменті автозаправних станцій.

"Чому б і ні? Ми вже спостерігаємо за цими змінами. Помічаємо, що відбувається з компанією Shell. Слідкуємо за падінням ринку "Авіас". Це був величезний гравець, який практично зник. Процес перебудови ринку триває вже давно. Наразі ринок все ще існує завдяки тому, що "Авіас" звільнив свою частку у 10%, що стало справжнім "ковтком повітря" для численних дискаунтерів", - зазначає Дмитро Льоушкін.

Однак, він не спроможний розкрити деталі угод, які нині перебувають у стадії підготовки. Більше того, фахівець упевнений, що суттєві зміни на ринку стануться не найближчим часом, а влітку.

Навряд чи в момент "істерики" на ринку знайдеться багато охочих до продажу. Кількість покупців обмежена, і їхні пропозиції, швидше за все, будуть дуже низькими. Усі прагнуть дожити до літнього "високого сезону" продажів, коли мережі зможуть стати більш ліквідними. Тому, якщо й відбудуться якісь угоди про поглинання, то це скоріше трапиться ближче до літа, коли можна буде отримати кращу ціну, - зазначає експерт. - Я б не хотів, щоб вони на мене образилися, але не бачу перспектив у "Маркету", AMIC та VST. Останні зайшли на ринок занадто пізно і не змогли знайти свою цільову аудиторію. AMIC – це європейська компанія, яка, ймовірно, повторить шлях Shell і вирішить позбутися своїх активів в Україні. Також мережі на кшталт Marshal або "Фактор" можуть замислитися про продаж, якщо держава вирішить обмежити їхній доступ до ресурсів.

Але Сергій Куюн з цими прогнозами не погоджується.

На мою думку, прогнози щодо "5 мереж" виглядають надто радикальними. Скорочення кількості АЗС, насамперед, відбудеться через закриття нелегальних станцій та невеликих регіональних мереж з обмеженими обсягами продажів. Водночас, інші автозаправні станції зможуть отримати додаткові обсяги реалізації і зміцнити свої позиції на ринку, - зазначає експерт, підкреслюючи не стільки можливий переділ, скільки процес консолідації в галузі.

А хто ж стане основними вигодонабувачами від нової ситуації? Пан Льоушкін переконаний, що це будуть ті, хто володіє певною особливою перевагою.

Експерт вважає, що в наступному році виживуть лише ті компанії, які мають стабільну структуру, такі як БРСМ та UPG, а також "Авантаж" і BVS, які спираються на газ. ОККО та WOG зможуть утриматися завдяки ефективному маркетингу. Ті ж, хто не має значних конкурентних переваг, зіткнуться з серйозними труднощами. Складнощі також чекають на компанії, які працюють з "готівкою" і обналом через різноманітні "схеми", адже держава посилює контроль, і таке становище не може тривати довго. На думку експерта, всі інші учасники ринку продовжують функціонувати лише тому, що поки не можуть знайти вигідного покупця для свого бізнесу.

Але головним бенефіціаром змін фахівці називають державу.

Поки приватні мережі будуть "вовтузитися" у своїй конкурентній боротьбі за кожну гривню, експансію на ринку може розширити нещодавно націоналізована "Укрнафта", яка отримала під контроль одразу кілька націоналізованих мереж.

"Бенефіціаром однозначно буде "Укрнафта", бо це державна компанія, яка сама нафту качає. Раніше вони на більш бюджетний сегмент орієнтувалися, але зараз, отримавши преміальну мережу Shell, вони розширюють свою частку "пирога" і нав'яжуть конкуренцію всім іншим компаніям", - вважає Дмитро Льоушкін.

Сергій Куюн висловлює іншу точку зору. За його словами, мережа Shell має близько 120 активних автозаправних станцій, що становить приблизно 2% від загального числа АЗС в Україні. Їхня частка на ринку пального за обсягами продажів приблизно така ж. Лідер групи "А-95" вважає, що ці показники є занадто незначними, щоб говорити про істотні зміни на ринку на користь держави. Проте, загальна частка держави справді зростає.

До нещодавнього часу держава майже не мала представництва на ринку пального. Після націоналізації "Укрнафти" компанія почала самостійно управляти мережею з 500 автозаправних станцій. Якщо врахувати станції "Глуско" та Shell, загальна кількість АЗС складе близько 700, що становить менше 15% ринку. Я не вважаю це значним представленням на ринку, - зазначає він. - Також не впевнений, що "Укрнафта" продовжить активну експансію. Вартість мережі Shell є дуже привабливою, оскільки існує можливість отримати контроль над мережею практично за половину ринкової вартості АЗС. Подібні варіанти вкрай малоймовірні в найближчому майбутньому.

Пан Куюн висловив думку, що в 2025 році "Укрнафта" має можливість придбати або збудувати до 50 автозаправних станцій у регіонах, які наразі не охоплені існуючою мережею. Цього кількості буде достатньо для обслуговування корпоративних клієнтів, на яких компанія наразі зосереджує свою увагу. Він підкреслює, що не варто перебільшувати роль держави на українському ринку.

Дмитро Льоушкін каже, що збільшення державної частки ринку в нього викликає суперечливі відчуття. З одного боку, він "аплодує менеджменту", який налагодив якісний маркетинг та сервіс. Але з іншого - держава як така може бути загрозою для інших гравців в разі зміни політичної кон'юнктури: "Сама ідея збільшення державного впливу на паливному ринку - вона лякає", - застерігає співзасновник мережі "Прайм".

Ринок дійсно на порозі серйозних трансформацій. Однак, які саме зміни відбудуться, залишається предметом дискусій. Деякі експерти стверджують, що ринок буде переорієнтовано на користь великих приватних мереж, а також держави, яка набирає все більше впливу в Україні. Водночас інші прогнозують зменшення "сірого" сектору та можливе зникнення тих автозаправок, які ще не стали частиною жодної з мереж.